Рішення від 10.06.2025 по справі 520/9076/25

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2025 р. № 520/9076/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), у якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, а саме рішення № 12322421/41382415 від 07.01.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 02.12.2024 р. та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 2 від 02.12.2024 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010», датою її первинного подання на реєстрацію, а саме 24.12.2024 р.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» понесені судові витрати по сплаті судового збору.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» понесені ним судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у справі у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» 24.12.2024 року було отримано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12322421/41382415 про відмову реєстрації податкової накладної №2 від 02.12.2024 року складання якої було здійснено на підставі господарських правовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СКАЙТАУН». Підставою для відмови ДПС України зазначено не надання платником первинних документів, також не конкретизовано яких саме. З огляду на надання позивачем всіх необхідних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, на думку позивача, не відповідають критеріям обґрунтованості, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

Від представника відповідача 1, Головного управління ДПС у Харківській області до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що контролюючим органом було дотримано усі вимоги зазначені у пунктах 10,11 Порядку 1165 та пунктах 9,10 Порядку 520 та позивачем не було підтверджено належним чином реальність господарських операцій з контрагентом та не розкрито суть взаємовідносин з підстав ненадання платником податку копій документів зазначених у повідомленнях. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що контролюючим органом не було дотримано вимогу щодо конкретизації документів, які на думку відповідача, ТОВ «МІЙ ДІМ-1010» повинно було надати, та які саме документи не були подані.

Відповідач 2 Державна податкова служба України правом на подання відзиву не скористалась.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17.04.2025 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

21.10.2024 року між ТОВ «МІЙ ДІМ-1010» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СКАЙТАУН» було укладено договір №1/21 про поставку дверей металевих.

Відповідно до п. 1.1. Договору у порядку та на умовах визначених договором; Продавець зобов'язується передати у власність ПОКУПЦЕВІ певний товар, а ПОКУПЕЦЬ зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах Даного Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору предметом постачання є наступний товар: двері металеві (надалі Товар).

Відповідно до п. 1.3. Договору СТОРОНИ узгоджують обсяг (кількість), строки, ціну, за якими постачається Товар шляхом підписання відповідної специфікації або накладної, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору Кількісні характеристики, а також асортимент Товару закріплюються у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.2. Договору Розрахунки за Товар здійснюються Покупцем у національній валюті України - гривні шляхом перерахування грошової суми у розмірі 70% вартості партії Товару на розрахунковий рахунок Продавця, у термін 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення Рахунку-фактури. Сплата всієї суми договору має бути здійсненна до передачі товару на складі Продавця.

На виконання умов Договору Продавцем було виставлено Рахунок на оплату № 12 від 25.11.2024. Згідно цього рахунку, така попередня оплата у розмірі 383 400,00 гри була проведена 02.12.2024. Факт такої оплати підтверджується Платіжною інструкцією № 2551 від 02.12.2024 та Банківською випискою за період з 02.12.2024 по 02.12.2024.

Позивачем було направлено на реєстрацію податкову накладну від 02.12.2024 № 2, реєстрацію якої було зупинено та надіслано квитанцію. У квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування зазначено, що реєстрація податкової накладної від 02.12.2024 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 7308 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D-11.5361%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У відповідь на квитанції позивач надав пояснення та такі документи до податкової накладної № 2 від 02.12.2024:

1. Договір оренди майна№1/10 від 01.10.2024.

2. Наказ №12 від 30.09.2024 та Штатний розпис від 01.10.2024.

3. Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2024.

4. Платіжна інструкція №122 від 02.12.2024.

5. Платіжна інструкція № 128 від 05.12.2024.

6. Платіжна інструкція № 129 від 23.12.2024.

7. Банківська виписка за 02.12.2024.

8. Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом від 24.12.2024.

9. Видаткова накладна № НА000001793 від 05.12.2024.

10. Договір № 1/12 від 21.10.2024.

11. Пояснення № 24/12/1 від 24.12.2024.

Відповідач 1 направив Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної №2 від 02.12.2024, відзначивши у відповідних полях, щодо надання копій первинних документів, а саме: копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, первинних документів щодо транспортування продукції, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури, накладних також, у полі «Додаткова інформація» зазначено: Відсутні видаткові накладні, рахунки-фактури, транспортування товару.

Комісією ГУ ДПС прийнято рішення від 07.01.2025 №12322421/41382415 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 02.12.2024 на підставі ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень а копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, вказаної у відповідних полях.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач направив скаргу до ДПС України. За результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі прийнято Рішення №3329/41382415/2 від 16.01.2025, відповідно до яких залишено скаргу позивача без задоволення а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач, вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час подання податкової накладної на реєстрацію та ухвалення оскаржуваного рішення, далі - ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на час виникнення спірних правовідносин був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Пунктом 1 Порядку № 1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що відповідно до отриманих позивачем квитанцій реєстрація спірної податкової накладної зупинена у зв'язку із відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій Додатку № 3 до Порядку № 1165 під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Водночас, суд звертає увагу, що в квитанції відповідач не зазначив та не надав до суду жодних обґрунтованих доводів щодо підстав віднесення операцій позивача до ризикових у відповідності до пункту 1 Критеріїв.

Також суд зауважує, що квитанції не містять інформації (конкретного переліку) щодо документів, необхідних контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, в результаті чого позивач потрапив у стан правової невизначеності.

Тобто, позивачу запропоновано подати пояснення та копіі? документів, достатніх для прии?няття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретноі? пропозиціі? щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прии?няття відповідного рішення.

Тобто, в квитанціях про зупинення реєстраціі? податкових накладних не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податковоі? накладноі? стала можливою, що свідчить про невідповідність сформованоі? квитанціі? вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку No 1165.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Отже, визначений Порядком № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, не є чітко визначеним та залежить від умов конкретного договору (контракту), що укладений його сторонами, та вимог законодавства.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у справі №620/4035/24 від 23.04.2025 "у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження нформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати".

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеної по справі №140/20330/23 від 31.03.2025 "суд першої інстанції взагалі не дослідив новий алгоритм взаємодії податкового органу та платника податків під час моніторингу податкових накладних, згідно з яким було додано новий етап під час вирішення питання про реєстрацію ПН чи відмову і її реєстрації. При цьому, такий етап є важливим для правильного вирішення спору у цій справі, оскільки на цьому етапі податковий орган, як вже було зазначено у постанові Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23, повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків".

У постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18 вказано, що у випадку не конкретизації переліку документів у рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому відмова в її реєстрації не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого не зміг належним чином зареєструвати податкові накладні.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі №380/7648/22.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

У постановах від 03 листопада 2021 року у справі №360/2460/20, від 29 червня 2022 року у справі №380/5383/21, від 27 липня 2022 року у справі №520/15348/2020, від 16 вересня 2022 року у справі №380/7736/21, від 25 листопада 2022 року №320/3484/21 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними рішеннями комісії відповідача відмовлено у реєстрації податкової накладної, а підставою вказано «ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

При цьому, оскаржувані рішення не містять переліку тих документів, які не надав позивач. В полі "Додаткова інформація" не вказано жодного документу.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою та законною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем на стадії надання пояснень по спірній податковій накладній, реєстрацію яких було зупинено, позивачем було надіслано до ГУ ДПС у Харківській області пояснення та документи на підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами позивача.

Так, позивачем надано пояснення та копії документів щодо податкових накладних, щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

У відповідь на квитанції позивач надав пояснення та такі документи до податкової накладної № 2 від 02.12.2024: - Договір оренди майна№1/10 від 01.10.2024, - Наказ №12 від 30.09.2024 та Штатний розпис від 01.10.2024, - Акт приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2024, - Платіжна інструкція №122 від 02.12.2024, - Платіжна інструкція № 128 від 05.12.2024, - Платіжна інструкція № 129 від 23.12.2024, - Банківська виписка за 02.12.2024, - Витяг щодо стану розрахунків з бюджетом від 24.12.2024, - Видаткова накладна № НА000001793 від 05.12.2024, - Договір № 1/12 від 21.10.2024, - Пояснення № 24/12/1 від 24.12.2024.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав пояснення та копії первинних документів, договорів, які супроводжували означені господарські операції.

Суд зазначає, що зазначені вище первинні документи та пояснення стосовно здійснених господарських операцій позивачем було надано до контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.

Досліджені судом документи ідентифікують та підтверджують здійснення господарських операцій, які надавалися для перевірки разом з поясненнями та були достатніми для прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішення про реєстрацію податкових накладних.

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних наведені первинні документи до уваги не взято, прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Під час розгляду справи Головне управління ДПС у Харківській області, як суб'єкт владних повноважень, не надало чітких та переконливих пояснень, що подані позивачем первинні документи не є документами, які підтверджують здійснення господарських операцій. Зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідачем подані платником податку документи розглядались з наданням їм правової оцінки щодо відповідності формальним критеріям (наявність усіх необхідних реквізитів) та відповідності/невідповідності змісту, характеру, обсягу відповідних господарських операцій.

Суд зауважує, що посилання у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних на віднесення операцій позивача до до ризикових у відповідності до пункту 1 Критеріїв, не звільняє відповідачів від обов'язку при прийнятті рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної досліджувати надані платником податків пояснення і документи. Відповідачами не наведено аргументів щодо неврахування поданих позивачем документів, що підтверджують господарську операцію з контрагентами.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. А тому, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і достатніх доказів спростування податковим органом тверджень позивача, наведення відповідних мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем документів, а відтак, підтверджень правомірності рішення податкового органу, у зв'язку з чим, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 02.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість оскаржуваного рішення Комісії, тому позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування такого рішення підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 2 від 02.12.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010», датою її первинного подання на реєстрацію, а саме 24.12.2024, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДПС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, відповідно до якої зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Покладення на відповідача 2 такого обов'язку не є втручанням в його дискреційні повноваження, адже повноваження державних органів не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.

Ураховуючи відсутність у Головного управління ДПС у Харківській області правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 2 від 02.12.2024 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010», датою її первинного подання на реєстрацію, а саме 24.12.2024 р.

Оскільки детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті рішення суду, то інші доводи сторін, що наведені у заявах по суті справи, окремій оцінці не підлягають, адже не впливають на правильність розв'язання спору по суті.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Платіжною інструкцією від 15.04.2025 №145 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Щодо позовних вимог про відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката заявником було надано копії: договору №04042025/1 від 04.04.2025 про надання юридичних та супутніх послуг; замовлення №1 на надання юридичних і супутніх послуг згідно договору №04042025/1 від 04.04.2025; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №6092; платіжної інструкції № @2PL428342 від 08.04.2025.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Відповідач у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої адвоката заперечував щодо стягнення правничої допомоги та зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеним та не є співрозмірним із складністю справи та ціною позову. Більш того, невідомо, як саме було розраховано адвокатом розмір гонорару, який наразі просить відшкодувати позивач.

Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, № 12322421/41382415 від 07.01.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 02.12.2024.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 2 від 02.12.2024, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010», датою її первинного подання на реєстрацію, а саме 24.12.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн (одна тисяча гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЙ ДІМ-1010», місцезнаходження: вул. Сергія Закори, буд. 20, с-ще Слобожанське, Чугуївський р-н, Харківська обл., 63460, ЄДРПОУ 41382415.

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46; ЄДРПОУ 43983495.

Відповідач 2 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, 04053 ЄДРПОУ 43005393.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.06.2025.

Суддя О.В. Пасечнік

Попередній документ
128044888
Наступний документ
128044890
Інформація про рішення:
№ рішення: 128044889
№ справи: 520/9076/25
Дата рішення: 10.06.2025
Дата публікації: 16.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (12.11.2025)
Дата надходження: 22.10.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії