Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
09 червня 2025 р. справа № 645/369/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про захист прав інвалідів, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити належну позивачу виплату з 10.09.2024 по 13.11.2024, як інваліду ІІІ групи, у сумі 9615 грн. згідно зі ст. 27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 3 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому з 10.09.2024 комісією МСЕК присвоєно безстроково ІІІ групу інвалідності. Пенсію за віком, призначену Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області у розмірі 8741,20 грн., позивач почав отримувати з 13.11.2024, але пенсію за інвалідністю позивач не одержав жодного разу. Розмір пенсії осіб з інвалідністю ІІІ групи складає 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому позивач просить зобов'язати відповідача сплатити належну йому виплату з 10.09.2024 по 13.11.2024, як особі з інвалідністю ІІІ групи, у сумі 9615 грн.
Представник відповідача надала до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначила, що ОСОБА_1 16.10.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням 205250013375 від 23.10.2024 ОСОБА_1 призначено з 14.11.2024 пенсію за віком. 21.10.2024 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності загального захворювання з 10.09.2024. Отримавши довіку МСЕК, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 30.10.2024 направлено ОСОБА_1 лист про необхідність подати заяву та документи для призначення пенсії по інвалідності. Однак, позивачем заява про призначення пенсії по інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України не подавалась. Рішення про відмову в призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не приймалось, а тому вимоги позивача, зазначені в позовній заяві є безпідставними.
У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що пошта надійшла значно пізніше, коли йому вже було призначено пенсію за віком, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, оскільки позивач вважає, що лише суд може встановити та призначити певні виплати.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено безстроково 3 групу інвалідності з 10.09.2024, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №956408 від 21.10.2024.
16.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській із заявою про призначення пенсії за віком.
За результатом розгляду заяви від 16.10.2024, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській від 23.10.2024 №205250013375 ОСОБА_1 призначено з 14.11.2024 пенсію за віком.
Отримавши довідку МСЕК Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 30.10.2024 направлено ОСОБА_1 лист №2000-0216-8/190226 щодо необхідності звернення ОСОБА_1 для вирішення питання призначення пенсії по інвалідності. Зазначено про право, для вирішення питання, звернутися до любого відділу обслуговування громадян управління Пенсійного фонду України. При собі необхідно мати оригінали наступних документів: паспорт, ідентифікаційний код, трудову книжку, військовий квиток, документ про закінчення навчання на денному відділенні, за бажанням довідку про заробітну плату за будь-які 5 років підряд помісячно до 01.07.2000 (з урахуванням норм ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") та довідку про зміну назви підприємства, довідку про відкриття рахунку в установі банку. Заяву та документи для призначення пенсії по інвалідності необхідно надати до 20.01.2025.
Відповідач вказує на те, що ОСОБА_1 заяву про призначенням пенсії по інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України не подавав, доказів на спростування вказаної обставини позивачем суду не надано.
Не погоджуючись із бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській щодо не призначення та не виплати пенсії по інвалідності, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно частини 1 статті 31 Закону №1058-IV залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.
За змістом частини 1 статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема, для осіб з інвалідністю II та III груп: від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 2 роки.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Так, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до п. 1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.
Згідно з п. 2.2. Порядку №22-1 до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК.
Як слідує з п. 4.1 Порядку №22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, яка приймається органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається рішення не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Також частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Таким чином, нормами як Закону №1058-IV, так і Порядку №22-1, передбачено, що для призначення/перерахунку пенсії особа обов'язково подає заяву, форма якої затверджена Додатком 1 до Порядку №22-1, та інші документи, необхідні для призначення/перерахунку пенсії. За результатами розгляду такої заяви та документів територіальний орган Пенсійного фонду приймає рішення, яке видається або направляється особі.
Суд звертає увагу, що питання відповідності положень абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 актам вищої юридичної сили, а саме положенням Конституції України та Закону України «Про звернення громадян» було предметом розгляду Верховного Суду у справі №640/1873/22, за результатом розгляду якої Верховний Суд в постанові від 25.07.2023 зазначив:
« 67. Відповідно до додатку 1 до Порядку №22-1 заява про призначення/перерахунок пенсії, крім персональних даних особи, містить наступний розділ Прошу пенсію: призначити, перерахувати, поновити, перевести з одного виду на інший (непотрібне закреслити).
68. Тобто, заява про призначення (перерахунок, поновлення виплати раніше призначеної) пенсії не є зверненням у розумінні Закону №393/96-ВР.
69. Подання такої заяви передбачено статтею 44 Закону №1058-IV.
70. При цьому, як уже було зазначено вище, Законом №1058-IV та Положенням про Пенсійний фонд України прямо передбачено повноваження Пенсійного фонду України визначати порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії.
71. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що положення статті 40 Конституції України та Закону №393/96-ВР не врегульовують відносини між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а саме, між позивачем як пенсіонером у випадках призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, та органами Пенсійного фонду України
76. При цьому колегія суддів вказує, що положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 мають легітимну мету (гарантують централізовану та прозора систему контролю за процесами призначення та перерахунку пенсій, мінімізують корупційні ризики, зумовлені особистими контактами з громадянами, попереджають можливі випадки зволікань у прийнятті рішення, оптимізують навантаження на працівників, розширюють способи звернень до територіальних органів Пенсійного фонду України) та відповідають критерію «якості закону» (зокрема, відповідають принципу передбачуваності (principle of foreseeability) та не передбачають можливість різного тлумачення чи правозастосування).».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначення пенсії по інвалідності, оскільки він не звертався із відповідною заявою встановленого зразка згідно з вимогами ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У матеріалах відсутні докази звернення позивача із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Порядку №22-1, а відтак територіальний орган Пенсійного фонду України не приймав рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії. Суд вказує, що звернення в довільній формі до відповідача без подання відповідної заяви про призначення пенсії не створюють обов'язку у відповідача щодо її призначення/перерахунку.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №546/222/17, від 12.09.2019 у справі №158/1226/16-а та від 20.02.2020 у справі №636/863/17.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, обов'язок щодо призначення пенсії позивача за відсутності заяви про призначення пенсії встановленої форми у відповідача відсутній, і, відповідно, відсутній обов'язок виплатити позивачу з 10.09.2024 по 13.11.2024, як особі з інвалідністю ІІІ групи, суму 9615 грн. згідно зі ст. 27, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що ознаки протиправної бездіяльності відповідача, яка б порушували права позивача, в даній справі відсутні.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про захист прав інвалідів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.