Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
09 червня 2025 року Справа № 520/31020/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684), третя особа - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 08592313 ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Шипенко Максим Сергійович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерство внутрішніх справ України, третя особа - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) про відмову у призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у відповідності до статті 23 Закону України «Про міліцію», Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок хвороби, що мала місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у відповідності до статті 23 Закону України «Про міліцію», Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок хвороби, що мала місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про наявність у нього законодавчо забезпеченого права на отримання одноразової грошової допомоги, яке не було забезпечено відповідачами у передбачений законом спосіб.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач, Міністерство внутрішніх справ України, подав до суду відзив, в якому зазначив, що діяв згідно чинного законодавства. Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач посилався на те що, саме лише подання позивачем передбачених пунктом 7 Порядку документів, не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. В компетенції МВС України є аналіз та дослідження змісту таких документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо обставин отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь якого з рішень, чи то про виплату одноразової грошової допомоги чи про відмову у виплаті такої. Також, зауважено, що у надісланих до МВС матеріалах була відсутня інформація про наявність чи відсутність у заявника попереднього встановлення відсотка втрати працездатності з установленням інвалідності або без установлення інвалідності, що унеможливило здійснення перевірки надісланих матеріалів на відповідність вимогам пункту 4 Порядку. При цьому, долучені до матеріалів копії свідоцтва про хворобу та виписки до актів огляду МСЕК не завірені в установленому порядку. Отже, вищезазначені невідповідності надісланих матеріалів Позивача вимогам законодавства унеможливила затвердження Міністерством висновку про призначення одноразової грошової допомоги, в зв'язку із чим, за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у Міністерстві прийнято рішення про відмову та 23.10.2024 затверджено відповідний висновок. Також, наголошено, що МВС України наділений дискреційними повноваженнями з питань призначення одноразової грошової допомоги або прийняття рішення про відмову у її призначенні, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень.
До суду надійшли пояснення третьої особи, у яких третя особа просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що Ліквідаційною комісією ГУ МВСУ в Харківській області вчинено дії передбачені Постановою № 850 та у позивача відсутні вимоги до ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Харківській області.
До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому викладено правову позицію позивача стосовно порушених відповідачем у відзиві на позову питань.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 1992 по 16.02.2011 проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме на посаді заступника начальника ВКР ХМУ ГУМВС в Харківській області.
Наказом по особовому складу № 22 о/с від 16.02.2011, з урахуванням наказу по особовому складу № 36 о/с від 15.03.2011 в часткову зміну пункту наказу, позивача було звільнено у запас Збройних сил за ст. 64 п. «Б» (через хворобу). Підстава: свідоцтво про хворобу № 135 від 02.03.2011.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 135 від 02.03.2011 військово-лікарською комісією УМВС України в Харківській області позивача визнано непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Також комісією встановлено, що захворювання, яке має позивач, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ України (пункт 12 свідоцтва).
Після звільнення зі служби та до жовтня 2022 року позивач не проходив медико- соціальну експертну комісію для встановлювалася інвалідності та/або ступеня втрати працездатності, у зв'язку із отриманням захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС.
12.10.2022 ОСОБА_1 первинно (вперше) було оглянуто медико-соціальною експертною комісією, за наслідком чого позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності з 11.10.2022 з причиною інвалідності «загальне захворювання», про що складено виписку до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 337873 від 12.10.2022 та визначено дату чергового переогляду - 11.10.2023.
ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що при проведенні зазначеної МСЕК йому не встановлено зв'язок інвалідності (захворювання) із проходженням служби в ОВС (у зв'язку із тим, що було відсутнє направлення на МСЕК колишнього роботодавця - ОВС).
У листопаді 2022 року, позивач, з метою встановлення йому інвалідності та/або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у зв'язку із отриманням захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС. звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Харківській області із заявою про видачу йому направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), як до свого колишнього роботодавця.
Листом Головного управління МВС України в Харківській області за підписом заступника голови ліквідаційної комісії № 3401 вс/119-12/01-2022 від 24.11.2022 р. позивачу відмовлено у видачі відповідного направлення.
Зазначену відмову позивачем було оскаржено в судовому порядку, за наслідком чого, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 р., залишеним без змін Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 р. у справі № 520/10496/22 визнано протиправною відмову Головного управління МВС України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії у видачі направлення позивачу на медико- соціальну експертну комісію та зобов'язано Головне управління МВС України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії видати позивачу направлення на медико-соціальну експертну комісію. Судове рішення у справі № 520/10496/22 набрало законної сили 30.10.2023р.
20.10.2023р., до моменту прийняття Другим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 520/10496/22, позивача повторно було оглянуто медико-соціальною експертною комісією, за наслідком чого позивачу було встановлено II групу інвалідності з 01.11.2023 р. з причиною інвалідності «загальне захворювання», про що складено виписку з акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 309033 від 20.10.2023 р.
Після набрання судовим рішенням у справі №520/10496/22 законної сили, Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Харківській області видано позивачу направлення на медико-соціальну експертну комісію, з метою встановлення йому інвалідності та/або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності у зв'язку із отриманням захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС.
15.01.2024 р. на підставі такого направлення позивача оглянуто медико-соціальною експертною комісією, за наслідком чого позивачу було встановлено II групу інвалідності з 17.10.2023 р. та змінено категорію захворювання, встановивши, що «Захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ», про що складено виписку до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 692368 від 15.01.2024 р.
Крім того, позивачу встановлено ступінь втрати працездатності у відсотках - 70 % у зв'язку із захворюванням, яке пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, про що складено довідку Серії 12 ААА № 061023 від 15.01.2024.
ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області із заявою (рапортом) про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що за результатами огляду МСЕК йому встановлено II групу інвалідності, яка пов'язана із проходженням служби в ОВС з наданням повного переліку документів.
Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Харківській області складено висновок щодо виплати грошової допомоги у сумі 536 800, 00 грн. та разом з усіма документами направлено до МВС України для його розгляду.
Міністерство внутрішніх справ України листом від 29.02.2024 № 5648/49-2024 Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги повернуто до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області на доопрацювання.
Не погоджуючись із такими діями Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі 520/7188/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття одного із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 щодо ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок хвороби, що мала місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Зобов'язано Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок хвороби, що мала місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, і додані до неї документи разом із висновком Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі № 520/7188/24 - залишено без змін в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання судових рішень у справі №520/7188/24 Відділом координації пенсійних питань МВС України листом №30228-2024 від 30.10.2024 (1662887) на адресу Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області у відповідь на лист № 332/119/29/39-2024 від 26.09.2024 повідомлено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у Міністерстві прийнято рішення про відмову та 23.10.2024 р. затверджено відповідний висновок.
Згідно зі зміст вказаного листа вбачається, що під час розгляду вищезазначених матеріалів Департаментом охорони здоров'я МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» відповідна до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Зокрема, повідомлено про те, що ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» не оформляв та представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що є прямим порушенням, вимог Положення.
Також зауважено, що під час опрацювання надісланих матеріалів з'ясовано, що ОСОБА_1 , при огляді 15.01.2024 медико-соціальною експертною комісією встановлено з 17.10.2023 другу групу інвалідності (копія виписки з акта огляду МСЕК від 15.01.2024 № 692368) та 70 % втрати професійної працездатності (довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 15.01.2024 № 061023) внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. При цьому, зв'язок захворювань ОСОБА_1 із проходженням служби в органах внутрішніх справ було установлено ще у 2011 році (свідоцтво про хворобу від 02.03.201 і №135), що давало право заявнику на встановлення відсотка втрати працездатності з установленням інвалідності або без установлення інвалідності протягом тривалого часу після звільнення. Пунктом 4 Порядку передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Проте, у надісланих матеріалах відсутня інформація про раніше виплачені суми та наявність чи відсутність у заявника попереднього встановлення відсотка втрати працездатності з установленням інвалідності або без установлення інвалідності, що унеможливлює здійснення перевірки надісланих матеріалів на відповідність вимогам пункту 4 Порядку. При цьому, долучені до матеріалів копії свідоцтва про хворобу та виписки до актів огляду МСЕК не завірені в установленому порядку. Відповідно до підпункту 8 пункту 10 розділу II Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Отже, наявність зазначених вище невідповідностей в надісланих матеріалах вимогам Порядку унеможливлює затвердження Міністерством висновку про призначення одноразової грошової допомоги.
За результатами розгляду, заступником голови ліквідаційною комісії 23.10.2024 було затверджено Висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2015 № 850.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
07.11.2015 набрав чинності Закон України Про Національну поліцію № 580-VIII.
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України Про міліцію № 565-XII (далі - Закон України №565-XII) та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Відповідно до статті 23 Закону України № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог зазначеної статті, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі Порядок № 850).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
Порядком № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до вказаного Порядку; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку №850, висновок щодо виплати грошової допомоги. Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених пунктом 14 Порядку №850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно з пунктом 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №580-VIII (набрав чинності 07.11.2015) визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
Разом з тим, за змістом пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Закону України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України № 580-VIII.
Таким чином, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», виходячи з положень якого обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено у цій справі саме на МВС України.
Пункт 8 Порядку № 850 зобов'язує керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подати МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Вичерпний перелік випадків, за яких позивачу може бути відмовлено у призначенні і виплаті спірної грошової допомоги, наведено у пункті 14 Порядку №850, за змістом якого призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Як встановлено судом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі 520/7188/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо не прийняття одного із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 щодо ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок хвороби, що мала місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Зобов'язано Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок хвороби, що мала місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, і додані до неї документи разом із висновком Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Харківській області та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 по справі № 520/7188/24 - залишено без змін в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання судових рішень у справі № 520/7188/24 Відділом координації пенсійних питань МВС України листом №30228-2024 від 30.10.2024 (1662887) на адресу Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області у відповідь на лист № 332/119/29/39-2024 від 26.09.2024 повідомлено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у Міністерстві прийнято рішення про відмову та 23.10.2024 р. затверджено відповідний висновок.
Згідно зі зміст вказаного листа вбачається, що під час розгляду вищезазначених матеріалів Департаментом охорони здоров'я МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» відповідна до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Зокрема, повідомлено про те, що ОСОБА_1 направлення на медико-соціальну експертну комісію в ДУ «ТМО МВС України по Харківській області» не оформляв та представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що є прямим порушенням, вимог Положення.
Також зауважено, що під час опрацювання надісланих матеріалів з'ясовано, що ОСОБА_1 , при огляді 15.01.2024 медико-соціальною експертною комісією встановлено з 17.10.2023 другу групу інвалідності (копія виписки з акта огляду МСЕК від 15.01.2024 № 692368) та 70 % втрати професійної працездатності (довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 15.01.2024 № 061023) внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. При цьому, зв'язок захворювань ОСОБА_1 із проходженням служби в органах внутрішніх справ було установлено ще у 2011 році (свідоцтво про хворобу від 02.03.201 і №135), що давало право заявнику на встановлення відсотка втрати працездатності з установленням інвалідності або без установлення інвалідності протягом тривалого часу після звільнення. Пунктом 4 Порядку передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Проте, у надісланих матеріалах відсутня інформація про раніше виплачені суми та наявність чи відсутність у заявника попереднього встановлення відсотка втрати працездатності з установленням інвалідності або без установлення інвалідності, що унеможливлює здійснення перевірки надісланих матеріалів на відповідність вимогам пункту 4 Порядку. При цьому, долучені до матеріалів копії свідоцтва про хворобу та виписки до актів огляду МСЕК не завірені в установленому порядку. Відповідно до підпункту 8 пункту 10 розділу II Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Отже, наявність зазначених вище невідповідностей в надісланих матеріалах вимогам Порядку унеможливлює затвердження Міністерством висновку про призначення одноразової грошової допомоги.
За результатами розгляду, заступником голови ліквідаційною комісії 23.10.2024 було затверджено Висновок про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2015 № 850.
Між тим, згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Тобто, висновок щодо виплати грошової допомоги працівникові міліції, в якому відображено: день виникнення права на отримання грошової допомоги, підставу для призначення одноразової грошової допомоги, розмір одноразової грошової допомоги до виплати, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер, а є одним із документів з переліку, установленого вимогами спеціального законодавства (матеріали про призначення одноразової грошової допомоги), на підставі яких МВС приймає рішення про призначення або відмову у призначенні грошової допомоги, реалізуючі свої дискреційні повноваження.
За своєю правовою природою висновок щодо виплати грошової допомоги працівникові міліції є службовим документом, який фіксує факт забезпечення виконання уповноваженими посадовими особами механізму оформлення документів для призначення грошової допомоги і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставою для її призначення та містить розрахунок допомоги до виплати. Отже, висновок є лише носієм певної інформації.
Таким чином, відповідач не виконав обов'язку щодо прийняття одного з рішень, передбачених у пункті 9 Порядку №850.
Отже, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про призначення чи про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити відповідно до законодавства.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/31020/24 та зокрема витребувано від відповідача у строк для подання відзиву усі матеріали, що були або мали бути взяті ними до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, з приводу яких подано позов.
У встановлений судом строк та на час розгляду справи відповідачем відповідних документів не подано.
Враховуючи викладене суд вирішую справу за наявними матеріалами справи.
На підставі викладеного суд робить висновок, що відповідачем не розглянуто поданий висновок та матеріали про призначення позивачу спірної одноразової грошової допомоги, так як не ухвалено рішення, передбаченого пунктом 9 Порядку № 850, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Застереження викладені Відділом координації пенсійних питань МВС України листом №30228-2024 від 30.10.2024 (1662887), що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з тієї підстави, що медико-соціальну експертизу проведено із порушенням п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від03.12.2009 №1317, зокрема, до складу комісії, яка проводила зазначену експертизу не був залучений представник закладів охорони здоров'я МВС, суд вважає необґрунтованими, оскільки будь-які питання проходження позивачем медико-соціальної експертизи не є предметом розгляду у цій справі та вичерпним переліком випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначеному у пункті 14 Порядку № 850 ця обставина не передбачена.
Окрім того, п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
З аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров'я МВС не є безумовною.
До того ж, до відзиву на позовну заяву відповідачами не додано доказів на підтвердження висновку відповідача про відсутність у складі комісії представників закладів охорони здоров'я МВС, в той час як згідно положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до Порядку №850 відмова у призначенні особі одноразової грошової допомоги повинна бути належним чином обґрунтована. Тобто, мотиви відмови повинні бути чіткими та зрозумілими для особи і такі мотиви повинні бути викладені в конкретному рішенні.
Суд наголошує на тому, що з порушенням вимог пункту 9 Порядку № 850 відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, що передбачені цим пунктом (про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги), проте відмовив позивачу у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги, вважаючи, що це і є власне прийняттям відповідного рішення про відмову. Мотиви відмови викладені відповідачем лише в листі №30228-2024 від 30.10.2024 (1662887), який не є рішенням відповідача, прийнятим відповідно до Порядку №850.
З наведених підстав суд вважає протиправними дії МВС України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги, вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом.
Відносно позовної вимоги про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до статті 23 Закону України «Про міліцію», Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, внаслідок хвороби, що мала місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, суд зазначає таке.
При визначенні способу судового захисту порушеного права суд враховує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В справі "East/West Alliance Limited" проти України" (№ 19336/04) Європейський суд з прав людини указує, що дія статті 13 Конвенції вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов'язання за цим положенням.
Межі обов'язків за відповідною правовою нормою різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).
Суд зазначає, що за зверненням позивача рішення уповноваженим органом (МВС України) у відповідності до вимог Порядку №850 про наявність чи відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України, не приймалося.
Суд в силу вимог КАС України не може переймати на себе прийняття такого рішення.
З огляду на наведене, з урахуванням встановлених обставин, суд робить висновок, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду матеріалів про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України та зобов'язання відповідача розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850 і прийняти рішення, передбачене п.9 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850, з урахуванням висновків суду у даній справі.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що судом обрано інший спосіб захисту порушеного права, ніж просив позивач, позов слід задовольнити частково.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат не здійснюється в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) третя особа - Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002, код ЄДРПОУ 08592313 ) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо розгляду матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ України..
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця Академіка, буд. 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) розглянути матеріали про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850 і прийняти рішення, передбачене п.9 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст рішення складено та підписано 09.06.2025.
Суддя Супрун Ю.О.