Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
09 червня 2025 р. Справа № 520/3064/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бродських, буд. 19,м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, буд. 146, офіс 39, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013, код ЄДРПОУ 34633789) про стягнення суми, -
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", в якому просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» 5 460,00 (п'ять тисяч чотириста шістдесят) грн. в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" не сплачено внесок на регулювання за ІV квартал 2024 року та попередні періоди у сумі 5 460,00 (п'ять тисяч чотириста шістдесят) грн..
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа: "Документ в електронному вигляді "КАСУ Справи, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження (ухвала)" від 17.02.25 по справі № 520/3064/25 (суддя Супрун Ю.О.) було надіслано одержувачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 17.02.25 20:25.".
Відповідач своїм правом надання у відповідності до ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) для подання відзиву на позов не скористався, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Встановлені судом обставини справи наступні.
Судом встановлено, що відповідача, зареєстровано як суб'єкт господарювання - юридична особа в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код 34633789.
Пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (надалі за текстом - Закон про НКРЕКП), зазначено регулятор має право звертатися до суду з підстав, передбачених законом, та здійснювати захист своїх прав та законних інтересів у суді.
Відповідно до вказаного Закону, Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.
Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.
Разом з цим, згідно зі статтею 11 Закону про НКРЕКП фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону.
У змісті окресленого Закону про НКРЕКП визначено порядок сплати внесків на регулювання, та, що платниками внесків на регулювання є суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.
Базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.
Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу та не може перевищувати 0,15 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.
У разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, Регулятор приймає рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5 відсотків несплаченої суми внеску на регулювання та може звернутися до суду про стягнення несплаченого внеску на регулювання, зазначене регулюється частиною п'ятою статті 13 Закону про НКРЕКП.
Відповідно до п. 6 постанови НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 «Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання» (надалі за текстом - Порядок) визначено, що для визначення суми чистого доходу платників внеску за попередній рік та попередній квартал структурними підрозділами НКРЕКП до управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності до 15 березня поточного року та 01 числа другого місяця звітного кварталу відповідно надається: 1) управлінням ліцензування - актуалізований реєстр суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) структурними підрозділами відповідальними за опрацювання статистичної звітності та звітності НКРЕКП - звітні дані про обсяг чистого доходу суб'єктів господарювання у розрізі видів ліцензованої діяльності, що підлягають державному регулюванню НКРЕКП за попередній рік та/або квартал за формою згідно з додатком 1.
Згідно з п. 7 Порядку внески на регулювання сплачуються щоквартально суб'єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним.
Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах.
Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.
При цьому, пунктом 8 Порядку визначено, що структурні підрозділи НКРЕКП на територіях перевіряють достовірність сплати внеску відповідно до виписок Державної казначейської служби і забезпечують зведення поданої звітності. Структурні підрозділи НКРЕКП на територіях надсилають зведений звіт про сплату внеску на регулювання до центрального апарату НКРЕКП не пізніше 01 числа третього місяця поточного кварталу, за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 23.10.2018 № 1240 «Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ "АГРО-НВ", ТОВ "АКВАТЕХ", ТОВ "АКОРН ТРЕЙДІНГ", ТОВ "ГАЗ ПЕТРОЛІУМ", ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОЗБУТ", ТОВ "ЕНЕРГОТРЕЙД ГРУП", ТОВ "ЕНЕРГЕТИЧНІ-РІШЕННЯ", ТОВ "ЕНЕРГОІНВЕСТПРОЕКТ" , ПРАТ "ЕНЕРГОРЕСУРСИ", ТОВ "РУБІКОН СВ", ТОВ "СТІЛЛ ЕНЕРДЖІ" та ТОВ "ТРІСТАР ЕНЕРГІЯ.
Позивач є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії.
Постановою НКРЕКП від 14.06.2023 № 1084 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2024 року» визначено планову ставку внеску на регулювання на 2024 року у розмірі 0,069 відсотка (додається).
Разом з тим, постановою НКРЕКП від 24.09.2024 № 1644 «Про визначення ставки внеску на регулювання на IV квартал 2024 року» визначено ставку внеску на регулювання на ІV квартал 2024 року у розмірі 0,083 відсотки (додається), з урахуванням наповнення доходної частини затвердженого кошторису.
ТОВ «Енергоінвестпроект», на виконання пункту 7 Порядку подано до структурного підрозділу НКРЕКП у Харківській області звіт про сплату внеску на регулювання на IV квартал 2024 року згідно з додатком № 2, а саме, форму № 20 НКРЕКП.
Разом з цим, на виконання пункту 10 Порядку, Управління фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності НКРЕКП, проаналізувавши надісланий відділом НКРЕКП у Харківській області Звіт про сплату внеску на регулювання за IV квартал до центрального апарату НКРЕКП (Звіт за IV квартал), було сформовано «Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за IV квартал 2024 року» (надалі за текстом - Звіт КРЕКП).
Таким чином, Регулятором для формування Зведеного звіту про сплату внеску на регулювання у ІV кварталі 2024 року та визначення суми заборгованості ТОВ «Енергоінвестпроект» правомірно враховувалась інформація, яка міститься у Звіті Товариства за ІV квартал 2024 року.
Відповідно до Звіту відповідача за ІV квартал, ТОВ «Енергоінвестпроект» здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 6 583 170,00 грн..
Сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою, що зазначена в Порядку Rkv = Dkv* Vkv/100 %, (3) де Rkv - сума внеску на регулювання; Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал; 6 583 170,00 грн.) Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП (відповідно до постанови НКРЕКП від 24.09.2024 № 1644 складає 0,083%).
Таким чином, 6 583 170,00 грн.*0,083%/100% = 5 460,00 (п'ять тисяч чотириста шістдесят) гривень, сума заборгованості по несплаті внеску на регулювання за ІV квартал 2024 року.
Внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду Державного бюджету України щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансування Регулятора, що передбачено положеннями Закону про НКРЕКП.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону про НКРЕКП у разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, Регулятор приймає рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5 відсотків несплаченої суми внеску на регулювання та може звернутися до суду про стягнення несплаченого внеску на регулювання.
Суд констатує, що зроблений позивачем у позовній заяві розрахунок, який становить 5 460,00 грн., повністю відповідає вимогам, які встановлені законодавством.
Суд зазначає, що відповідач не надав доказів добровільної сплати суми штрафу та пені.
При цьому, суд звертає увагу, що питання правомірності накладення штрафу контролюючим органом не охоплюється предметом даного позову, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 серпня 2018 року по справі №820/1878/16, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Зважаючи, що доказів погашення вказаної суми відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів скасування, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бродських, буд. 19,м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (вул. Шевченка, буд. 146, офіс 39, м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н, 61013, код ЄДРПОУ 34633789) про стягнення суми - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоінвестпроект» (вул. Шевченка, буд. 146, офіс 39, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61013, код ЄДРПОУ 34633789) 5460 (п'ять тисяч чотириста шістдесят) гривень 00 копійок в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 «Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 09.06.2025.
Суддя Супрун Ю.О.