Справа № 500/1638/25
11 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Військова частина НОМЕР_1 , Гарнізонної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Жеребецька Ірина Орестівна, звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Військова частина № НОМЕР_1 (далі - відповідач 1), Гарнізонної військово-лікарської комісії Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України (далі - відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати постанову Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічний госпіталь) при військовій частині № НОМЕР_2 , оформлену довідкою № 3663 від 29 листопада 2024 року;
зобов'язати Львівську військово-лікарську комісію при військовій частині № НОМЕР_2 провести повторний огляд військовослужбовця ОСОБА_1 для визначення ступеня його придатності до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що призваний на військову службу по мобілізації та на даний час проходить службу у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. При повторному проходженні медичного огляду гарнізонною військово-лікарською комісією 29.11.2024 позивачу встановлено діагноз: Скривлення переділки носа з порушенням носового дихання. Множині меланоцитарні невуси голови, тулуба, лівого стегна, що не ускладнюють носіння військової форми одягу та спорядження. Часткова вторинна адентія нижньої щелепи (відсутність 46,47 зубів). На підставі статті 45 "Б" графи 11 Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби графи Таблиці додаткових вимог визнаний придатним до військової служби. З рішенням медичного огляду гарнізонної ВЛК, який оформлено Довідкою за № 3663 від 29 листопада 2024 року ЛВМКЦ (КГ) м. Львів, позивач не погоджується, оскільки при визначенні придатності до військової служби комісією не враховано стан його здоров'я, який не дозволяє носіння військового спорядження. Вказує, що висновок ВЛК спростовується висновками спеціалістів від 02 січня 2025 та від 22.04.2025.
Вважаючи таке рішення ВЛК протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позов у якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує, що начальником НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України позивача було направлено на проведення медичного огляду гарнізонною ВЛК Львівського військово-медичного клінічного центру. На позивача заведено картку обстеження та медичного огляду №3663 (копія додається), військовослужбовець оглянутий хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом, стоматологом; за медичними показами - психіатром та дерматовенерологом, проведено ЕКГ-дослідження, рентгенографію органів грудної клітки, загальні аналізи крові та сечі, додатково - біохімічний аналіз крові, комп'ютерну томографію головного мозку. При медичному огляді ВЛК також враховано інформацію внесену до електронної системи охорони здоров'я МОЗ України (е-здоров'я). За результатами проведеного медичного огляду, гарнізонною ВЛК Центру прийнято постанову, яка оформлена Довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 29.11.24р. №3663, якою встановлено наступні діагнози та причинні зв'язки захворювань і травм:
Скривлення переділки носа з порушенням носового дихання. Множинні меланоцитарні невуси голови, тулуба, лівого стегна, що не ускладнюють носіння військової форми одягу та спорядження. Часткова вторинна адентія нижньої щелепи (відсутність 46, 47 зубів).
Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
На підставі вищевказаного статті 45 "б" графи ІІ Розкладу хвороб Положення №441, Придатний до військової служби.
Вважає, що медичний огляд позивача проведено з дотриманням вимог Положення №441, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови ВЛК.
Крім того зазначає, що наданий позивачем висновок спеціаліста від 02 січня 2025, яким рекомендовано обмежити травмацію, не спростовує законність оскаржуваної постанови, оскільки правильне носіння військової форми, взуття або спорядження не спричинює травмування військовослужбовця.
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи. Залучено до участі у справі другого відповідача Гарнізонну військово-лікарську комісію Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 28.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка оформлена довідкою від 28.11.2023р №1658, позивача було визнано обмежено придатним до військової служби та встановлено діагноз множинні пігментні невуси голови, тулуба великих розмірів; вегетосудинна дистонія по кардіальному і гіпертонічному типу.
Відповідно до направлення військової частини НОМЕР_4 від 25.11.2024 №13/17067/24-Вн старшого солдата ОСОБА_1 1991 р.н., прийнятого на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлено на військово-лікарську комісію до Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічний госпіталь) ДПСУ з метою визначення придатності до військової служби з попереднім діагнозом - множинні пігментні невуси голови, тулуба великих розмірів; вегетосудинна дистонія по кардіальному і гіпертонічному типу.
Постановою гарнізонної ВЛК Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічний госпіталь) ДПСУ, яка оформлена Довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії від 29.11.24р. №3663, старшого солдата ОСОБА_1 на підставі статті 45 "б" графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад визнано придатний до військової служби зі встановленим діагнозом - скривлення переділки носа з порушенням носового дихання. Множинні меланоцитарні невуси голови, тулуба, лівого стегна, що не ускладнюють носіння військової форми одягу та спорядження. Часткова вторинна адентія нижньої щелепи (відсутність 46, 47 зубів). Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
Відповідно до карти обстеження та медичного огляду старшого солдата ОСОБА_1 №3663 військовослужбовець оглянутий хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, за медичними показами - психіатром. Також проведено ЕКГ-дослідження, рентгенографію органів грудної клітки, загальні аналізи крові та сечі, додатково - біохімічний аналіз крові, комп'ютерну томографію головного мозку.
Позивач звертався до ЦВЛК для перегляду постанови гарнізонної ВЛК від 29.11.2024 №3663, однак листом від 21.01.2025 №13.1/66 ЦВЛК ДПСУ повідомила, що постанова оформлена у відповідності до Положення та вимог Розкладу хвороб, станів та фізичних вад та пояснення щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби. Причинний зв'язок встановлено вірно.
Мотивувальна частина
Предметом спору у даній справі є постанова Гарнізонної військово-лікарської комісії Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічний госпіталь) ДПСУ, якою позивача визнано придатним до військової служби.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку правомірності оскаржуваної постнови ВЛК, оцінивши її через призму верховенства права та критеріїв законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Судом встановлено, що позивач проходить військову службу за мобілізацією у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби. Відповідно до направлення від 25.11.2024 №13/17067/24-Вн його направлено на військово-лікарську комісію до Львівського військово-медичного клінічного центру (клінічний госпіталь) ДПСУ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2024р. №441 затверджено Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України (далі - Положення №441), яке, серед іншого, визначає порядок проведення військово-лікарськими комісіями Державної прикордонної служби України медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби з метою визначення їх придатності за станом здоров'я до військової служби (роботи за фахом), встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходженням військової служби .
Пунктами 2, 3 глави 1 розділу ІІ Положення №441 передбачено, що Для виконання завдань, визначених у пункті 1 цього розділу, у Держприкордонслужбі створюються: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі позаштатні гарнізонні та госпітальні ВЛК закладів охорони здоров'я (органів) Держприкордонслужби, а також постійно діючі ЛЛК. ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії (лікарсько-льотної комісії), протоколом засідання ВЛК (ЛЛК) з визначення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва). Строк оформлення ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК свідоцтва про хворобу становить не більше 5 робочих днів із дня завершення медичного огляду.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу ІІІ Положення №441 постанови ВЛК, ЛЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб), таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ). Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з пунктом 2 глави 11 розділу ІІ Положення №441 рішення ВЛК, дії (бездіяльність) ВЛК органів Держприкордонслужби оскаржуються в ЦВЛК або судовому порядку. За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. У разі визнання ЦВЛК звернення щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ЦВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний або контрольний огляд ВЛК. ЦВЛК розглядає звернення на постанову ВЛК та приймає рішення в строки, визначені статтею 20 Закону України "Про звернення громадян". На повторний або контрольний медичний огляд особи, зазначені в пункті 1 розділу І цього Положення, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров'я Держприкордонслужби, ніж той, у якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої скасована або оскаржується. У разі визнання ЦВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
Пунктом 12 глави 2 розділу ІІ Положення №441 визначено, що рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Питання медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби регламентує глава 3 розділу IIІ Положення №441.
Так, згідно з 7-9 глава 3 розділу IIІ Положення №441 На осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого. Медичний огляд військовослужбовців Держприкордонслужби обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, гінекологом (для жінок), а за медичних показань - лікарями інших спеціальностей. Обов'язково здаються загальні аналізи крові та сечі, проводяться ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки; потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Стосовно доводів представника позивача про те, що при визначенні придатності до військової служби позивача комісією не враховано стан його здоров'я, суд звертає увагу на таке.
Згідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічна правова позиція наведена і у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 600/3273/22-а
Як слідує із змісту позовної заяви, доводи представника позивача зводяться виключно до незгоди із формулюванням висновку щодо придатності позивача до військової служби, що виходить за межі дослідження в контексті застосування норм матеріального права, а суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття спірного висновку.
Слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо висновку про його придатність до військової служби з підстав неврахування, він має право звернутися до ЦВЛК для перегляду відповідної постанови.
Судом встановлено, що позивач звертався до ЦВЛК для перегляду постанови гарнізонної ВЛК від 29.11.2024 №3663, однак листом від 21.01.2025 №13.1/66 ЦВЛК ДПСУ повідомила, що постанова оформлена у відповідності до Положення та вимог Розкладу хвороб, станів та фізичних вад та пояснення щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби. Причинний зв'язок встановлено вірно.
Будь-яких інших доводів щодо недотримання відповідачем 2 процедури проведення медичного огляду та прийняття оскаржуваної постанови ВЛК у позові не наведено.
Водночас, судом встановлено, що згідно з відомостями які містяться у картці обстеження та медичного огляду позивача оглянуто хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом, стоматологом; за медичними показами - психіатром, тобто лікарями огляд яких є обов'язковим. Також проведено ЕКГ-дослідження, рентгенографію органів грудної клітки, загальні аналізи крові та сечі, додатково - біохімічний аналіз крові, комп'ютерну томографію головного мозку.
В розрізі встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем та наданими доказами не доведено протиправності постанови гарнізонної ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.11.2024 №3663, якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.
При цьому суд відхиляє доводи представника позивача з посиланням на висновки спеціалістів від 02 січня 2025 та від 22.04.2025, оскільки такі складені після проведення медичного огляду у ВЛК, не могли бути враховані при постановці діагнозу та висновку про придатність позивача до військової служби. Доказів пред'явлення відповідачу медичних документів, складених до проведення медичного огляду у ВЛК, позивачем також не надано.
Відтак, суд визнає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому не вбачає правових підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.
Судові витрати
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у цій справі судом відмолено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військова частина № НОМЕР_1 , Гарнізонної військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11 червня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_5 ) Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 );
- Гарнізонна військово-лікарська комісія Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 );
Головуючий суддя Юзьків М.І.