Справа № 500/1473/25
10 червня 2025 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі судді Грицюка Р.П., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення від 30.05.25 в адміністративій справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00023350407 від 03.03.25.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" до Головного управління ДПС у Тернопільській області задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області форми "Н" №00023350407 від 03.03.2025.
Вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Представником позивача - адвокатом Авдєєнком В.В. 30.05.2025 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить винести додаткове рішення у справі №500/1473/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВБС1» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
До суду заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу від Головного управління ДПС у Тернопільській області не надходили.
З огляду на те, що ухвалюючи рішення 26.05.2025 Тернопільським окружним адміністративним судом не вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення.
За змістом частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до матеріалів справи позивач за наслідками розгляду адміністративної справи №500/1473/25 поніс судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 10 000 гривень.
На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача подав:
- копію договору про надання правничої допомоги від 14 березня 2025;
- копію обгрунтованого розрахунку звіту адвоката по справі №500/1473/25 від 30.05.2025.
Також суд зазначає, що відповідно до обгрунтованого розрахунку звіту адвоката по справі №500/1473/25 від 30.05.2025 складеного на підставі договору від 14.03.25, що укладеного між адвокатом Авдєєнко В.В. та ТОВ «ВБС1», адвокатом Авдєєнко В.В. надано послуги в сумі 10000 гривень, а саме: пошук релевантної правозастосовчої судової практики для оцінки перспективності подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №00023350407 від 03.03.2025 - 2 години роботи*2500 гривень/година роботи - 5000 гривень; підготовка та подання позовної заяви до суду - 2 години роботи*2500 гривень/година роботи - 5000 гривень.
Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин третьої, четвертої цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача до матеріалів справи додано договір про надання правничої допомоги та акт про надання правничої допомоги від 14.03.2025.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини шостої статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьомою статті 134 КАС України).
Приписами частини першої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини друга та третя статті 30 вищевказаного Закону).
Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно вирішення питання про розподіл судових витрат, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Великою Палатою зроблено висновок, що саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 наголошував, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Тобто, адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.
У свою чергу, у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями співмірності витрат, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Більше того, відповідно до послідовної практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постанові від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, виходить із такого:
- розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження;
- дана справа не потребувала встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;
- по аналогічних правовідносинах наявна усталена судова практика.
На підтвердження факту надання правової допомоги за договором від 14.03.2025, що укладеного між адвокатом Авдєєнком В.В. та ТОВ «ВБС1», надано послуги в сумі 10000 гривень, а саме: пошук релевантної правозастосовчої судової практики для оцінки перспективності подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення 00023350407 від 03.03.25 - 2 години роботи*2500 гривень/година роботи - 5000 гривень; підготовка та подання позовної заяви до суду - 2 години роботи*2500 гривень/година роботи - 5000 гривень.
Письмових доказів на підтвердження сплати позивачем адвокату зазначеної суми до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано.
Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Суд також зазначив, що позивач уклав договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), №31107/96).
Суд враховує, що відшкодування розміру витрат на правничу допомогу є об'єктивно неспівмірним з рядом факторів.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.
Також послуги з вивчення законодавства, на переконання суду, не передбачало дослідження великої кількості законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягали застосуванню адвокатом у спірних правовідносинах.
Також слід врахувати відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій, в тому числі касаційної, з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову, а тому, підготовка позову у цій справі, не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Однак, незважаючи на наявну судову практику, позов задоволено з інших підстав, аніж наведені представником позивача у позовній заяві.
Таким чином, заявлені представником позивача до відшкодування 10000,00 грн витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат є не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд вважає за доцільне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Тернопільській області судові витрати, пов'язані з розглядом справи, на професійну правничу допомогу, в загальному розмірі 2600,00 грн шляхом прийняття додаткового рішення.
Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають умовам співмірності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн, що є справедливим, пропорційним до предмету спору, відповідає обсягам проведеної роботи.
Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат на професійну правничу допомогу у адміністративній справі №500/1473/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБС1" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн (дві тисячі шістсот грн) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.
У задоволені решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБС1" (місцезнаходження: вул. Вільхова, 2/6, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44568528);
відповідач:
- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 44143637).
Головуючий суддя Грицюк Р.П.