Справа № 500/1272/25
11 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галузевого державного архіву МВC України про визнання дій протиправними, визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Галузевого державного архіву МВC України (надалі, відповідач), в якому просить визнати дії директора Галузевого державного архіву МВС України Ольги Музичук протиправними, визнати рішення директора Галузевого державного архіву МВС України за №749/31/10-06.3 від 03.03.2025 року ОСОБА_2 незаконним повністю та скасувати його, зобов'язати Галузевий державний архів МВС України повторно розглянути звернення позивача, прийняти відповідне рішення та надати повну, обґрунтовану та мотивовану відповідь на звернення позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.02.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Галузевого державного архіву МВС України із запитом надати інформацію, чи його посада, старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ слідчого управління УМВС України в Тернопільській області в період з 28.09.2010 по 25.01.2011, з якої позивач пішов на пенсію, була віднесена (включена) до номенклатури посад, що підлягала оформленню на допуск до державної таємниці з відомостями, що мали ступінь секретності, якщо так, то яким нормативно - правовим актом, наказом МВС України, це було регламентовано для УМВС України в Тернопільській області. Позивач вказує, що до запиту долучив копію довідки №1/3 від 02.09.2022 року та копію витягу з послужного списку. За №749/31/10-06.3 від 03 березня 2025 року за підписом Директора Галузевого державного архіву МВС України Ольги Музичук, позивач отримав неповну й неконкретну та цілком невмотивовану й необґрунтовану відповідь, що Галузевий державний архів МВС України, у межах компетенції розглянув запит позивача від 07.02.2025, що питання, порушене позивачем, не належить до компетенції Галузевого державного архіву МВС України, що, на думку позивача, цілком не відповідає дійсності. Позивач вважає, що в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про адміністративну процедуру», Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи»: 1) відповідь дана спеціально не по суті звернення; 2) якщо це не входить до повноважень Галузевого державного архіву МВС України, то звернення позивача протиправно спеціально не було чомусь направлено за належністю; 3) введено позивача в оману щодо надання реальної, обґрунтованої та мотивованої відповіді на звернення ОСОБА_1 4) не надано позивачу мотивованого та обґрунтованого рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що архівний фонд УМВС України в Тернопільській області на зберігання до ГДА МВС України не приймався-передавався. Зазначає, що оскільки на дату звернення до суду УМВС України в Тернопільській області знаходиться в стані ліквідації, опрацювання необхідної інформації, підготовку відповіді на запити по архівним документам УМВС України в Тернопільській області покладено на голову ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області. Вважає, що ГДА МВС України не є належним відповідачем за позовною заявою ОСОБА_1 , оскільки жодних архівних документів стосовно позивача на зберіганні в ГДА МВС не знаходиться.
Судом встановлено, що 07.02.2025 позивач звернувся до Галузевого державного архіву МВС України із заявою, в якій просив надати інформацію, чи посада ОСОБА_1 , старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих справ слідчого управління УМВС України в Тернопільській області в період з 28.09.2010 року по 25.01.2011 року, з якої позивач пішов на пенсію, була віднесена (включена) до номенклатури посад, що підлягала оформленню на допуск до державної таємниці з відомостями, що мали ступінь секретності, якщо так, то яким нормативно - правовим актом, наказом МВС України, це було регламентовано для УМВС України в Тернопільській області.
Листом Галузевого державного архіву Міністерства внутрішніх справ України від 03.03.2025 №749/31/10-06.3 "Про розгляд звернення" позивача повідомлено, що порушене позивачем питання у зверненні, не належить до компетенції ГДА МВС України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно із положеннями частин 1, 6, 7 статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
За приписами частин 3, 4 статті 7 Закону № 393/96 якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Статтею 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно із статтею 19 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
З аналізу положень Закону №393/96 випливає, що в разі надходження до органу звернення такий орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в ньому обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №815/1178/17, від 30 листопада 2020 року у справі №280/4698/19.
За загальним правилом звернення громадян підлягають розгляду тим суб'єктом, якому вони адресовані. Якщо вирішення порушеного у зверненні питання не належить до повноважень відповідного органу, він повинен переслати його за належністю і повідомити про це громадянина, який подав звернення, для чого встановлено п'ятиденний строк.
Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2018 р. у справі № 804/9185/15.
Також суд враховує, що у постанові від 24.11.2021 у справі № 380/2272/20 Верховний Суд, аналізуючи приписи Закону № 393/96-ВР, зауважив, що законодавець, передбачаючи право/обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування пересилати за належністю звернення громадян іншому (відповідному) органу чи посадовій особі, мав на меті забезпечити заявнику об'єктивний та всебічний розгляд його заяви.
Водночас, вказаний обов'язок органів державної влади та місцевого самоврядування щодо пересилання звернення може бути реалізований виключно за сукупністю таких умов: питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень; звернення пересилається лише відповідному, а не будь- якому органу чи посадовій особі за належністю, тобто тому органу, до повноваження якого входить вирішення питань, що порушені у зверненні; пересилання повинно відбутися в термін не більше п'яти днів; про факт пересилання обов'язково повідомляється громадянин, який подав звернення.
У спірному випадку з рішення відповідача, що оформлене листом від 03.03.2025 №749/31/10-06.3 "Про розгляд звернення" не вбачається, що порушене позивачем питання було належним чином перевірене, та заявнику була надана обґрунтована відповідь з посиланням на фактичні обставини.
На думку суду, така поведінка відповідача не узгоджуються з вимогами Закону №393/96-ВР щодо об'єктивного та всебічного розгляду звернень громадян, перевірки викладених в них фактів, прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.
Крім того, суд зауважує, що приписи частини третьої статті 7 Закону №393/96-ВР імперативно вказують на обов'язок пересилання звернень в термін не більше п'яти днів, якщо питання, порушені в них не входять до повноважень суб'єкта, який його одержав.
Суд зазначає, що надаючи спірну відповідь та заперечуючи власні повноваження при розгляді порушених позивачем у зверненні питань, Галузевий державний архів МВC України взагалі не визначив до компетенції яких органів ці питання відносяться.
Лише у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що на дату звернення до суду УМВС України в Тернопільській області знаходиться в стані ліквідації, опрацювання необхідної інформації, підготовку відповіді на запити по архівним документам УМВС України в Тернопільській області покладено на Голову ліквідаційної комісії УМВС України в Тернопільській області.
Доказів направлення звернення позивача за належністю та повідомлення про це позивача в термін не більше п'яти днів, судом не здобуто та учасниками справи суду не подано.
Отож, суд дійшов висновку, що у спірному випадку слід визнати протиправними дії Галузевого державного архіву МВC України щодо неналежного розгляду та не надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 у строк та у спосіб, визначений Законом України «Про звернення громадян», визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, що оформлене листом від 03.03.2025 №749/31/10-06.3 "Про розгляд звернення". З метою захисту порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.02.2025 та надати відповідь у строк та у спосіб, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином даний позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Галузевого державного архіву МВC України щодо неналежного розгляду та не надання відповіді на заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 у строк та у спосіб, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Визнати протиправним та скасувати рішення Галузевого державного архіву МВC України, що оформлене листом від 03.03.2025 №749/31/10-06.3 "Про розгляд звернення".
Зобов'язати Галузевий державний архів МВC України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 та надати відповідь у строк та у спосіб, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 11 червня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ),
відповідач - Галузевий державного архіву МВС України (місцезнаходження: вул. Інститутська, 29А, м. Київ, 01021 код ЄДРПОУ:34046210).
Головуюча суддя Дерех Н.В.