Справа № 500/1326/25
11 червня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Львівський державний університет внутрішніх справ (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі, відповідач), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 32985,46 грн .
Позов обґрунтований тим, що після відрахування з навчання відповідачем добровільно не відшкодовано витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 32985,46 грн.
Ухвалою суду від 12.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Тернопільським окружним адміністративним судом направлено електронний запит до Єдиного державного демографічного реєстру, та отримано відповідь №1183815 від 10.03.2025, згідно з якою за вказаними параметрами особу не знайдено.
Вказана ухвала суду направлена відповідачу за адресою, що зазначена у позовній заяві, однак до суду повернувся конверт з вказаною ухвалою та довідкою відділення поштового зв'язку із зазначенням "за закінченням терміну зберігання».
Судом на офіційному веб-сайті судової влади України та офіційному веб-сайті Тернопільського окружного адміністративного суду опубліковано повідомлення про відкриття спрощеного позовного провадження без виклику осіб та зазначено, що після опублікування повідомлення відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи. У разі не надходження відзиву відповідача, або ж заяви про розгляд справи за участю відповідача, справа буде розглянута за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів.
Відтак, суд вважає, що у даному випадку відповідач належним чином та у спосіб, визначений КАС України повідомлений про розгляд даної адміністративної справи.
Відзиву у встановлений судом строк до суду не надходило.
Частиною шостою ст.162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Львівського державного університету внутрішніх справ від 22.07.2018 № 777 о/с, ОСОБА_1 було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Львівського державного університету внутрішніх справ.
09.08.2018 між Львівським державним університету внутрішніх справ (Виконавцем), ГУНП у Тернопільській області (Замовником) та відповідачем було укладено контракт про здобуття освіти у закладах освіти, які здійснюють підготовку поліцейських (надалі, контракт). Відповідно до пункту 3 цього Контракту ОСОБА_1 зобов'язаний у разі дострокового розірвання контракту (відрахування із закладу освіти), а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України (в особі закладу освіти) витрати, пов'язані з утриманням у закладі освіти відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом ГУНП у Тернопільській області від 18.11.2020 № 281 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції у відповідно до п.7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням. Згідно з проведеним розрахунком сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Львівському державному університеті внутрішніх справ з 09.08.2018 по 25.08.2020 становить 39760,46 грн.
17.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Львівського державного університету внутрішніх справ з проханням дозволити сплачувати зазначену заборгованість частинами щомісячно.
Львівським державним університету внутрішніх справ укладено з відповідачем Договір від 17.12.2020 про відшкодування витрат з розстроченням платежу на строк до одного року.
Однак, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 протягом п'яти місяців заборгованість не сплачував. Залишок боргу становив 32985,46 грн.
Після цього, оскільки відповідач не сплачував заборгованість та не відповідав на претензію, позивач 14.02.2025 скористався своїм правом, визначеним п. 2.2 Договору щодо його дострокового розірвання та подав вимогу-попередження із встановленням граничного терміну для погашення заборгованості.
Наведені обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та фактичним обставинам справи, суд враховує наступне.
Відповідно до положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують МВС витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як передбачено приписами частини п'ятої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України №261 від 12 квітня 2017 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.
Положеннями пункту 3 Порядку №261, зокрема, визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Пунктами 4, 5 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
З приписів пункту 8 Порядку №261 слідує, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Отже, наведеними вище положеннями чинного законодавства України, як і умовами контракту, передбачено обов'язок відповідача відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Львівському державному університеті внутрішніх справ, проте у добровільному порядку витрати відшкодовано не було.
Як встановлено судом, відповідно до контракту про здобуття освіти у закладах освіти, які здійснюють підготовку поліцейських, відповідач взяв на себе зобов'язання, серед іншого, у разі дострокового розірвання контракту (відрахування із закладу освіти), а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України (в особі закладу освіти) витрати, пов'язані з утриманням у закладі освіти відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що Наказом ГУНП у Тернопільській області від 18.11.2020 № 281 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції у відповідно до п.7 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.
Згідно з проведеним розрахунком сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Львівському державному університеті внутрішніх справ з 09.08.2018 по 25.08.2020 становить 39760,46 грн.
Як видно з актуальної інформації дебіторської заборгованості станом на 27.12.2024 по відшкодуванню витрат звільненими курсантами, молодими фахівцями без рішення суду станом на 27.12.2024, залишок боргу відповідача становить 32985,46 грн.
Доказів оскарження зазначених розрахунків відповідачем до суду не надано та матеріали справи таких доказів не містять не містять.
Суд одночасно звертає увагу на те, що курсанти, які навчаються в Львівському державному університеті внутрішніх справ, перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання, є державними (бюджетними).
Вирішуючи спір по суті, суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом, у постанові від 13.03.2024 по справі №440/14068/21, згідно з якою відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі попередньо передбачено умовами контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України в разі дострокового розірвання, укладеного між Міністерством оборони України (в особі університету) і відповідачем. Тобто, відповідач, підписавши вищезазначений контракт, взяв на себе дані зобов'язання щодо відшкодування витрат (коштів) державі в разі дострокового розірвання контракту та був заздалегідь проінформований щодо цього питання.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення сплачених позивачем судових витрат з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки такі витрати у цій справі відсутні, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 32985 (тридцять дві тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн 46 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 11 червня 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - Львівський державний університет внутрішніх справ (місцезнаходження: вул. Городоцька, 26, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл.,79007 код ЄДРПОУ 08571995),
відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Головуюча суддя Дерех Н.В.