про залишення позовної заяви без руху
11 червня 2025 року Справа № 480/2380/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Воловик С.В., розглянувши адміністративну справу №480/2380/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за всі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за всі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168, з урахуванням раніше виплачених сум, за період лютий-липень, жовтень-грудень 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум, за період лютий-липень, жовтень-грудень 2023 року.
Ухвалою суду від 28.03.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/2380/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
В подальшому, представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що відповідно до наказу ГУНП в Сумській області від 05.02.2024 № 44 о/с позивач звільнений зі служби в поліції з 06.02.2024.
Витяг з наказу ГУНП в Сумській області від 05.02.2024 № 44 о/с, у якому зазначено про всі виплати, належні позивачу у зв'язку зі звільненням (компенсації за невикористані дні щорічних основних та додаткових відпусток за 2020, 2022, 2023, 2024 роки) позивач отримав під особистий підпис 06.02.2024.
Отже, саме з дати отримання витягу з наказу про звільнення (06.02.2024) розпочався перебіг процесуального строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог щодо невиплати всіх належних сум при звільненні.
З урахуванням положень частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції з 19.07.2022) останній день строку звернення до суду з даним позовом - 06.05.2024.
Разом з тим, з адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 27.03.2025 (адміністративний позов датований 26.03.2025), тобто через 13 місяців після дати, з якої розпочався перебіг процесуального строку, що свідчить про порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Позивачем, через систему "Електронний суд", подано заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог, де зазначив, що твердження відповідача, що саме з дати отримання витягу з наказу про звільнення (06.02.2024) розпочався перебіг процесуального строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог щодо невиплати всіх належних сум при звільненні вважає неправомірним.
Наказ ГУНП в Сумській області від 05.02.2024 № 44 о/с скасований, зокрема, в частині звільнення позивача зі служби в поліції з 06.02.2024. Таким чином, положення цього наказу в цій частині визнані судом незаконними з дати ухвалення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2025 року.
Позивач оскаржував своє незаконне звільнення в судовому порядку. Отже, дата звільнення позивача - 27.02.2025 року, відповідно до витягу з Наказу ГУНП від 27.02.2025 № 117 о/с, виданого на виконання рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, позивач не погоджується із твердженням відповідача про те, що у спірних правовідносинах необхідно врахувати саме ч. 5 ст. 122 КАС України, тобто у ОСОБА_1 був лише місяць для звернення до суду (для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк).
На думку позивача, спірні правовідносини не відносяться до опису саме цієї норми. Позивач подав позов з метою зобов'язання нарахувати та виплатити йому суми, що не були виплачені при звільненні.
Позивач вважає, що строк позовної давності повинен відраховуватись саме із для звільнення - 27.02.2025 року, оскільки саме це звільнення (а не від 05.02.2024 р) є законним.
Крім цього, позивач у запереченні на клопотання відповідача зазначив, що у разі, якщо суд дійде висновку, що строк позовної давності має відраховуватись саме з 06.02.2024 року (після незаконного звільнення), то просить врахувати, що з 19.07.2024 року він проходить військову службу в Національній Гвардії України за контрактом, перебуває на виконанні бойових завдань, у зв'язку із відсутністю його в м. Суми, нестабільним інтернет-з'єднанням визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк для подання позову до суду.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить відмовити у задоволенні клопотання ГУНП в Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог. У разі, якщо суд дійде висновку, що строк позовної давності пропущений, позивач просить суд поновити йому строк для подання цього позову до суду, з урахуванням вищевикладених обставин.
Вирішуючи питання щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
За змістом статті 234 КЗпП України (у редакції, викладеній згідно із Законом №2352-IX) у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Так, судом встановлено, що предметом спору по даній справі є не нарахування та невиплата при звільненні грошової компенсації за всі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та додаткової грошової винагороди до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум, за період лютий-липень, жовтень-грудень 2023 року.
Суд не приймає доводи позивача про те, що строк звернення до суду необхідно рахувати з дати звільнення позивача (27.02.2025 року) після його поновлення на підставі рішення суду, оскільки ОСОБА_1 звільнений наказом ГУНП в Сумській області від 05.02.2024 № 44 о/с, витяг із зазначеного наказу, у якому зазначено про всі виплати, належні позивачу у зв'язку зі звільненням, останній отримав - 06.02.2024.
Також суд не приймає доводи позивача про те, що він з 19.07.2024 року проходить військову службу в Національній Гвардії України за контрактом, перебуває на виконанні бойових завдань, оскільки ОСОБА_1 витяг із наказу про звільнення, у якому зазначено про всі виплати, належні позивачу у зв'язку зі звільненням, отримав - 06.02.2024, а служба у Національній Гвардії України розпочалась з 19.07.2024, тобто після спливу більше, ніж 5 місяців.
Таким чином, 26.03.2025 через систему "Електронний суд" позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, вказані недоліки позивачем можуть бути усунені у строк, вказаний в резолютивній частині даної ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Крім того, суд звертає увагу, що позивачу необхідно уточнити позовні вимоги в частині нарахування та виплат при звільненні грошової компенсації за всі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, а саме зазначити роки щодо яких не здійснювалось нарахування вищевказаної виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Воловик