11 червня 2025 року Справа № 480/10300/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/10300/24 за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернулася з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач, ЦВЛК) у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача про перегляд та зміну висновку 11-ї РВЛК № 2058 від 14.12.2023 про пов'язаність смерті майори ОСОБА_3 з проходженням військової служби;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача та скласти новий висновок (постанову) про пов'язаність поранення, причини смерті майора ОСОБА_3 з виконанням обов'язків вій ськової служби у відповідності до положень розділу 21, п. 21.5 пп. «б» наказу Міністерства оборони України № 402 від14.08.2008 з урахуванням наказів командира в/ч НОМЕР_1 №№ 46, 278, 229 та результатів спеціального розслідування обставин смерті майора ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначила, що її син майор військової служби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 08 год 30 хв загинув під час пересування до місця служби внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в районі н.п. Марівка, Компаніївського району, Кіровоградської області. Відповідно до наказів командира вч НОМЕР_1 № 229 від 09.04.2024, № 46 від 15.02.2024, № 278 від 01.10.2024, акту спеціального розслідування форми НВ-2 від 27.03.2024, акту про смерть форми НВ-3 від09.04.2024, сповіщення про смерть № 6/1638 від 12.02.2024, довідки судово-медичного експерта про причину смерті, висновку експерта-токсиколога № 632, графіка чергувань, смерть майора ОСОБА_3 пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
В той же час, у протоколі штатної НОМЕР_2 РВЛК № 2058 від 17.07.2024, вказано про те, що травма отримана в результаті нещасного випадку (ДТП), яка призвела до смерті, причина смерті ТАК, пов'язана з проходженням військової служби, що суперечить результатам спеціального розслідування причин смерті, яким встановлено, що смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Вважаючи такий висновок протиправним, позивач у вересні 2024 року звернулася до відповідача із заявою у якій просила переглянути висновки 11-ї РВЛК, у відповідь на яку отримала лист з вимогою надати копію постанови про закриття кримінального провадження.
На переконання ОСОБА_2 , згадана відповідь ЦВЛК свідчить про допущення протиправної бездіяльності щодо розгляду заяви про перегляд постанови РВЛК, оскільки наданих документів було достатньо для визначення причин смерті майори ОСОБА_3 , а постанова про закриття кримінального провадження відсутня.
Ухвалою суду від 02.12.2024, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/10300/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 03.04.2025 відповідача зобов'язано надати докази на підтвердження дотримання порядку розгляду заяви позивача.
Не погоджуючись з позовними вимогами, ЦВЛК у відзиві (а.с. 49-52) зазначила, що позивач зверталася із заявами про зміну причинного зв'язку та скасування попереднього витягу з протоколу (вх. № Л-1138 від 14.10.2024 та № 22322 від 05.11.2024), під час розгляду яких, відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, запитувались додаткові документи, зокрема, копія постанови про закриття кримінального провадження.
У зв'язку з ненаданням вказаних документів, 25.03.2025 відповідачем за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , винесено постанову про причинний зв'язок, оформлену протоколом засідання № 2025-0325-1800 від 25.03.2025.
За таких обставин, ЦВЛК вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_3 загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.02.2024 в районі н.п. Марївка, Компаніївського району, Кіровоградської області.
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 11 Регіональної військово-лікарської комісії № 2058 від 17.07.2024, травма майора ОСОБА_3 , одержана в результаті нещасного випадку (дорожньо-транспортної пригоди на дорогах (шляхах) загального користування), яка призвела до смерті, та причина смерті, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
З метою зміни причинного зв'язку смерті ОСОБА_3 та скасування постанови 11-ї РВЛК, позивач 04.10.2024 звернулась до ЦВЛК із відповідною заявою, до якої додала, зокрема, довідку про причину смерті, акт спеціального розслідування форми НВ-2, акт про смерть форми НВ-3, копію графіку чергувань, копію висновку експерта-токсиколога.
Крім того, 13.10.2024 ОСОБА_1 додаткового надала ЦВЛК копію листа в/ч НОМЕР_1 від 02.10.2024, копію витягу з наказу № 278-к від 01.10.2024 та копію наказу № 229 від 09.04.2024.
Листом № 598/6/24076 від 29.10.2024 ЦВЛК повідомила позивача про необхідність надання копії постанови про закриття кримінального провадження, а 25.03.2025, у зв'язку з ненаданням запитуваних документів, згідно з протоколом № 2025-0325-1800 від 25.03.2025, прийняла рішення про відсутність підстав для задоволення заяв ОСОБА_1 та скасування постанови 11-ї РВЛК.
Надаючи правову оцінку правовідносинам що виникли між сторонами та вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок проведення військово-лікарськими комісіями
Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями військовослужбовців Збройних Сил України, врегульована Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800. (Положення № 420)
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 420, окрім іншого, військово-лікарська експертиза це встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 420 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Згідно з пунктом 2.2 розділу І, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) та ВЛК регіону.
Так, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 420 встановлено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
На виконання підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 420, ЦВЛК має право: перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу І Положення № 420 встановлено право оскарження в судовому порядку рішень, постанов ЦВЛК.
Відповідно до пункту 3.1 розділу І Положення № 420, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян». (пункт 3.2 розділу І)
Згідно з пунктом 3.3 розділу І, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України № 608 від 16.11.2016 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.
Пунктом 3.4 розділу І Положення № 402 встановлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
Отже, за змістом вказаних норм, у разі незгоди особи з постановою регіональної ВЛК, вона має право оскаржити цю постанову, зокрема, до ЦВЛК. У разі якщо скарга військовослужбовця визнається ЦВЛК обґрунтованою, оскаржувана постанова переглядається. Якщо скарга визнається необґрунтованою, вона повертається військовослужбовцю з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян». У разі, коли за результатами розгляду скарги військовослужбовця оскаржувана постанова позаштатної ВЛК визнається обґрунтованою, скаржнику надається відповідне роз'яснення у формі листа.
У справі що розглядається, предметом спору є дії відповідача щодо розгляду заяви позивача, у якій висловлювалася незгода з висновком регіональної ВЛК про пов'язаність отриманої майором ОСОБА_3 травми з проходженням військової служби.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно із заявами від 04.10.2024 та від 13.10.2024, ОСОБА_1 просила ЦВЛК переглянути постанову 11-ї РВЛК № 2058 від 17.07.2024 та визначити пов'язаність отриманої майором ОСОБА_3 травми з виконанням обов'язків військової служби.
Стверджуючи про протиправну бездіяльність відповідача, ОСОБА_1 вказує на те, що її заяви про перегляд постанови районної ВЛК не розглянуті, рішення щодо їх задоволення або відмови у задоволенні не прийнято.
Разом з цим, судом встановлено, що за результатами розгляду заяв позивача від 04.10.2024 та від 13.10.2024, ЦВЛК згідно з протоколом № 2025-0325-1800 від 25.03.2025, прийняла рішення про обґрунтованість постанови 11-ї РВЛК № 2058 від 17.07.2024 та відсутність підстав для її перегляду, одночасно повідомивши ОСОБА_1 про необхідність надання додаткових документів для перегляду згаданої постанови регіональної ВЛК.
За таких обставин, суд робить висновок про недопущення ЦВЛК протиправної бездіяльності під час розгляду заяв позивача, відповідність цих дій критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик