11 червня 2025 року м. Рівне №460/6599/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Рівненській області №283 від 19.03.2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
визнати протиправними та скасувати накази начальника ГУНП в Рівненській області від 26.03.2025 № 93 о/с “По особовому складу» та від 27.03.2025 № 94 о/с “По особовому складу»;
поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області;
стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк на усунення недоліків. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, а тому вона вважається поданою у день її первинного подання до суду.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він не приймав участі в проведенні службового розслідування та не ознайомлений з його висновком.
Ухвалою суду від 22.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач надав відзив, в якому вказав, що дії ГУНП в Рівненській області щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції є повністю законними та такими, що відповідають ст.19 Конституції України, оскільки позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у суворій відповідності до вимог Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції га Порядку проведення службових розслідувань в Національній поліції України.
При цьому, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 в ході проведення службового розслідування, не надаючи будь-яких пояснень членам дисциплінарної комісії щодо обставин складання відносно нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ознайомлюючись з наказом про призначення службового розслідування та відсторонення його від виконання службових обов'язків, своїми діями не сприяв проведенню службового розслідування.
На думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позову, оскільки позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, так як скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач з 17.10.2005 проходив службу в УМВС України в Рівненській області, а з 07.11.2015 - в Національній поліції.
З 30.07.2024 обіймав посаду поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 19.03.2025 № 283 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні пунктів 1, 2 частини першої статті 18 «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що виразилась в недотриманні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, у вчиненні дій, які несумісні з вимогами, які пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, а також відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, підриває довіру та авторитет органів поліції, самовільного залишення місця несення служби без дозволу і відома керівництва, перебуваючи у підпорядкуванні Зведеного стрілецького полку поліції при Департаменті патрульної поліції «Хижак-3», з метою виконання бойових (спеціальних) завдань із посилення охорони державного кордону України, а також порушенні вимог частини 5 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та частини 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, у частині не сприяння проведенню службового розслідування, керуючись статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію», статтями 11, 12, 13, 19, 20, 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
26.03.2025 наказом начальника ГУНП № 93 о/с (по особовому складу) ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
27.03.2025 наказом начальника ГУНП № 94 о/с (по особовому складу) внесені часткові зміни до наказу ГУНП в Рівненській області від 26.03.2025 №93 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 26.03.2025, уважати, що він звільнений зі служби в Національній поліції 27.03.2025 (підстава - листок непрацездатності від 26.03.2025, виданий ТОВ «Приватна клініка сімейної медицини «ВІЛМЕД»).
Виданню наказів ГУНП від 19.03.2025 № 283 та від 26.03.2025 №93 о/с, від 27.03.2025 №94 о/с передувало службове розслідування, висновок якого 19.03.2025 затверджений начальником ГУНП в Рівненській області.
Не погоджуючись з наказом начальника ГУНП в Рівненській області №283 від 19.03.2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , наказами начальника ГУНП в Рівненській області від 26.03.2025 № 93 о/с “По особовому складу» та від 27.03.2025 № 94 о/с “По особовому складу», а також вважаючи, що наявні підстави для поновлення позивача на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Рівненській області, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В силу вимог пунктів 1-3 частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).
За приписами частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Приписами частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Відповідно до частин першої-восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.
Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
У даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.
Суд звертає увагу, що положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18.
За встановленими обставинами, доводи позивача фактично зводяться до того, що він не приймав участі в проведенні службового розслідування та не ознайомлений з його висновком.
Попри це, матеріалами справи, в тому числі й відеозаписами з бодікамер працівників поліції, підтверджується, що ОСОБА_1 в ході проведення службового розслідування, не надаючи будь-яких пояснень членам дисциплінарної комісії щодо обставин складання відносно нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не ознайомлюючись з наказом про призначення службового розслідування та відсторонення його від виконання службових обов'язків, своїми діями не сприяв проведенню службового розслідування, відмовився у проходженні огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
Більше того, наявними у матеріалах справи електронними доказами, а саме - відеозаписами камер працівників поліції, підтверджується факт визнання ОСОБА_1 вживання алкогольних напоїв перед тим, як сісти за кермо транспортного засобу. При цьому, на момент зупинки транспортного засобу о 01:51 год 13.03.2025 останній не перебував на лікарняному або у відпустці, а знаходився на службі, відповідно до наказу ГУНП в Рівненській області від 28.11.2024 №64 був відряджений та перебував у підпорядкуванні у складі Зведеного стрілецького полку поліції при Департаменті патрульної поліції «Хижак-3», з метою виконання бойових (спеціальних) завдань із посилення охорони державного кордону України та без дозволу і відома керівництва самовільно залишив місце несення служби.
Водночас, суд звертає увагу, що позовна заява не містить жодних доводів на спростування факту вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку, за вчинення якого на нього накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, винесено накази №283 від 19.03.2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", 26.03.2025 № 93 о/с “По особовому складу» та від 27.03.2025 № 94 о/с “По особовому складу» та накладено на позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, буд. 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)
Повний текст рішення складений 11.06.2025.
Суддя Олег ГРЕСЬКО