11 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/418/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області, в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби Полтавської області по не наданню фізичній особі-підприємцеві ОСОБА_3 :
- Акту про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 31 січня 2018 року по 31 грудня 2023 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 31 січня 2018 року по 31 грудня 2023 року через Електронний кабінет платника податків;
- Копії пояснень, що подані від імені ФОП ОСОБА_1 на адресу ДПС під час проведення перевірки, копії документів ДПС щодо надання документів та копії документів з підписом ФОП ОСОБА_1 щодо отримання документів;
- Копію наказу про продовження строку перевірки;
- Копію наказу про внесення змін у наказ про проведення перевірки;
- Копії направлень на перевірку з підписом ФОП ОСОБА_1 про їх отримання;
- Примірника Акту перевірки з додатками, що оформлений у відповідності до вимог ДСТУ 4163:2020 в частині дотримання розміру шрифтів (зміни ДСТУ 4163:2020 обов'язковою є вимога щодо виготовлення документів, а саме вимоги щодо використання шрифтів розмірами 8-12, 12-14 та 14-16, використання міжрядкових інтервалів та дотримуватися відповідних відступів від межі лівого поля документа), та зобов"язати видати перелічені документи.
2. Встановити факт первісного вручення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 . Акту про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 31 січня 2018 року по 31 грудня 2023 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 31 січня 2018 року по 31 грудня 2023 року 1 жовтня 2024 року та визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській області по не розгляду Заперечень на вказаний Акт перевірки.
Позовні вимоги мотивує тим, що акт перевірки направлений позивачу у спосіб, який не передбачений щодо осіб, з якими ДПС запроваджений електронний документообіг (або не направлявся взагалі), що виключило своєчасне подання заперечень на акт перевірки. Акт перевірки виготовлений друкарським способом шрифтами, які не передбачені діючими ДСТУ для виготовлення офіційних документів, що унеможливлює його належне вивчення у повному обсязі. Відповідач не надав позивачу копії пояснень, які стали підставою для нарахування штрафів та підтвердження того що акт перевірки був виготовлений вчасно та взагалі направлявся відповідачу. Вищевказане призвело до: - порушення права позивача на своєчасне подання заперечень на акт перевірки та належний розгляд цих заперечень у присутності позивача та його представника з наданням необхідних документів; - порушення права позивача на належне вивчення матеріалів перевірки та надання скарг у належний термін та належний спосіб; - обмеження права позивача на оскарження дій відповідача у адміністративному порядку з поданням всіх доказів (зокрема, неможливо оспорити пояснення, яких ніхто не бачив).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивач у строки, встановлені судом, усунув недоліки позовної заяви.
Як наслідок, ухвалою суду від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/418/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
10.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву /том 2 а.с. 1-3/, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував. Свою позицію мотивував тим, що контролюючим органом не було порушено порядку листування між ним та платником податків. Копія наказу про призначення перевірки направлялася позивачу рекомендованим листом з повідомленням та отримана останньою. Копії направлень та наказу про продовження проведення перевірки вручалися позивачу під підпис. Акт перевірки направлявся засобами поштового зв'язку, однак не був отриманий платником з незалежних від податкового органу причин. При цьому, відповідно до даних ЕУ ДПС у Полтавській області ФОП ОСОБА_1 (даних Журналу заяв про бажання/відмову отримувати електронні документи через Електронний кабінет) не подавала заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет. У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 подано заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки №11627/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 від 26.08.2024 з порушенням терміну, визначеного абз.2 п.42.5 ст.42, п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем отримання акта (до 27.09.2024 включно), то заперечення ФОП ОСОБА_1 від 10.10.2024 № 1 (вх. №52545/6/16-31 від 10.10.2024) залишено без розгляду.
26.03.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву /том 2 а.с. 204-206/, в якій остання зазначила, що конкретно в даному випадку позивач подала заяву про приєднання до системи електронного документообігу відповідача та попередні 6 (шість) років успішно нею користувалась для спілкування з відповідачем до випадку складання акту перевірки. Вказала, що відповідач не заперечує того факту, що позивач двічі через Електронний кабінет зверталась до нього з письмовим проханням надіслати акт перевірки, завантаживши його у Електронний кабінет, однак цього не відбулось. Як наслідок - неможливість подати заперечення на акт, порушення прав позивача в процедурі оскарження акту перевірки, нарахування заборгованості зі сплати податків у значному розмірі. Документи, на які посилається відповідач у акті перевірки не додані до акту, не надані на запит позивача, не надані на запит адвоката і лише частково надіслані у не засвідчених копіях внаслідок розгляду судового спору по справі №440/262/24. Окрім того, при складанні акта (довідки) на паперовому носії титульний аркуш акта (довідки) документальної перевірки друкується на номерному бланку контролюючого органу для складання актів документальних перевірок. Однак, наданий позивачу акт перевірки не відповідає діючому Порядку оформлення результатів перевірки, що затверджений наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 18.07.2024 №2020-П "Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 )" на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82, підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями та пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, згідно з планом-графіком проведення документальних перевірок на 2024 рік" наказано провести документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) з 30.07.2024 тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 31.01.2018 по 31.12.2023; правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 31.01.2018 по 31.12.2023 /том 2 а.с. 71/.
Копію наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки №2020-п від 18.07.2024 разом із повідомленням від 19.07.2024 №203 /том 2 а.с. 76/ та листом "Про проведення перевірки" від 19.07.2024 №21592/6/16-31-24-05-07 /том 2 а.с. 77-79/ направлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення 19.07.2024 та отримано останньою 24.07.2024, про що свідчить копія зворотного повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення /том 2 а.с. 70/.
У період з 30.07.2024 по 12.08.2024 посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82, підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями та пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, наказу Головного управління ДПС у Полтавській області за №2020-п від 18.07.2024 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.01.2018 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 31.01.2018 по 31.12.2023, за результатами якої оформлено акт від 26.08.2024 №11627/16-31-24-05-04/ НОМЕР_1 /том 2 а.с. 115-196/.
Направлення Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.07.2024 за №3746 та №3745 на проведення документальної планової виїзної перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в них, пред'явлено під підпис особисто ФОП ОСОБА_3 30.07.2024, про що мається відповідна відмітка з підписом позивача на зазначених вище направленнях /том 2 а.с. 74-75/.
Проведення перевірки продовжувалося відповідно до наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 09.08.2024 за №2274-П, з яким ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис /том 2 а.с. 72/.
При цьому, до наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 09.08.2024 №2274-П були внесені зміни наказом ГУ ДПС у Полтавській області від 14.08.2024 №2341-П, з яким позивач також була ознайомлена під підпис /том 2 а.с. 73/.
Згідно з висновками акту перевірки від 26.08.2024 №11627/16-31-24-05-04/ НОМЕР_1 встановлено порушення позивачем:
1) пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), наказ Міндоходів від 16.09.2013 №481 зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218 "Про затвердження форми Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність та Порядку її ведення" та ст. 128 п. 6 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.2003 із змінами та доповненнями, а саме, неналежне ведення книги обліку доходів та витрат, що призвело до включення до декларацій про майновий стан і доходи за 2019, 2020, 2022 роки перекручених даних в зв'язку з заниженням загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності та завищення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю, що призвело до заниження суми чистого оподатковуваного доходу у сумі 19977399,59 грн., а саме за 2019 рік у сумі 6575391,20 грн., за 2020 рік у сумі 12306785,01 грн. та за 2022 рік у сумі 1095223,38 грн.;
2) п.п. 49.18.2, п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, ФОП ОСОБА_1 не подано податкові декларації про майновий стан і доходи за 1 кв. 2018 року, тоді як граничний термін подання - 10.05.2018, за 2018 рік, тоді як граничний термін подання - 11.02.2019, за 2019 рік, тоді як граничний термін подання - 10.02.2020 та за 2020 рік тоді як граничний термін подання - 20.02.2020;
3) пп. 164.1,3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 3595931,93 грн., а саме за 2019 рік у сумі 1183570,42 грн., за 2020 рік у сумі 2215221,30 грн. та за 2022 рік у сумі 197140,21 грн.;
4) п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме, ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податку за результатами звітного (податкового) 2022 року в сумі 2900,96 грн.;
5) абзацу 1 пп. 298.2.3 п.298.2 ст. 298, п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме, не подано до ГУ ДПС у Полтавській області заяву про перехід на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування, спрощеної системи оподаткування, граничний строк подання заяви до 22.04.2019. Враховуючи вищевказане ФОП ОСОБА_1 порушено умови перебування на спрощеній системи оподаткування з 01.04.2019 року в зв'язку з перевищенням граничного обсягу доходу, визначений для платників єдиного податку 2 групи за 2019 рік;
6) абз. 2 п. 291.4 ст. 291, п. 292.1, п. 292.6 ст. 292, абз. 1 п. 293.4 ст. 293, абз. 3 пп. 296.5.2 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме, занижено обсяг доходу за 2019 рік на 688452,57 грн. та перевищено граничний обсяг доходу, визначений для платників єдиного податку 2 групи, передбачений п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) (1500000,00 грн) на 168452,57 грн за 2019 рік, що призвело до заниження єдиного податку до сплати в сумі 25267,89 грн за 2019 рік;
7) абз. "ґ" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556) зі змінами та доповненнями, затвердженими наказами Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за №514/34797), від 15.12.2020 №773 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2020 за №1304/35587), №278 від 19.05.2021 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.2021 за №838/36460), в результаті чого податкові розрахунки за 3-4 кв. 2020 року, 1-4 кв. 2021 року, 1-4 кв. 2022 року, 1-4 кв. 2023 року подано з помилками. А саме ФОП ОСОБА_1 в податкових розрахунках не відображались суми виплат за придбану продукцію (надані послуги) у фізичних осіб - підприємців (ознака доходу 157 - дохід виплачений самозайнятій особі);
8) абз. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 (зі змінами та доповненнями), а саме встановлено несвоєчасне подання до ГУ ДПС у Полтавській області звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2018 по строку подання 20.11.2018, фактично подано 19.12.2018, реєстраційний номер 61600771;
9) п. 2 частини першої ст. 7 та частини 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (із змінами та доповненнями) у результаті чого занижено єдиний внесок у сумі 520853,05 грн. у т.ч. за 2019 рік у сумі 115675,56 грн., за 2020 рік у сумі 177974,72 грн. та за 2022 рік у сумі 227202,77 грн.;
10) пп. 49.18.1. п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, травень, червень 2022 року;
11) пп. 14.1.36, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1 ст. 44, п. 181.1 ст. 181, п. 183.1, п. 183.2, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 201.10 ст. 210 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, а саме, за даними перевірки в періоді з 11.04.2019 по 31.12.2023 ФОП ОСОБА_1 занижено податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 1412775 грн., в т.ч. квітень 20 19 на суму 29653 грн., травень 2019 на суму 46069 грн., червень 2019 на суму 45112 грн., липень 2019 на суму 50382 грн., серпень 2019 на суму 50622 грн., вересень 2019 на суму 54556 грн., жовтень 2019 на суму 62414,грн., листопад 2019 на суму 61199 грн., грудень 2019 на суму 66458 грн., січень 2020 на суму 77178 грн., лютий 2020 на суму 58019 грн., березень 2020 на суму 77934 грн., квітень 2020 на суму 71201 грн., травень 2020 на суму 67981 грн., червень 2020 на суму 58924 грн., липень 2020 на суму 67647 грн., серпень 2020 на суму 64772 грн., вересень 2020 на суму 75446 грн., жовтень 2020 на суму 83066 грн., листопад 2020 на суму 94163 грн., грудень 2020 на суму 109858 грн., листопад 2021 на суму 25734 грн., квітень 2022 на суму 1186 грн., травень 2022 на суму 671 грн., червень 2022 на суму 6529 грн., липень 2022 року на суму 6001 грн.;
12) п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), а саме відсутня реєстрація податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 167768,02 грн. та податкових накладних по операціях, що не є об'єктом оподаткування, на загальну суму 1806515,76 грн.;
13) п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
14) п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме ФОП ОСОБА_1 за підсумками поданої звітності з ПДВ за червень 2022, квітень - жовтень 2023 сума позитивного значення ПДВ, яке самостійно сплачується до бюджету платником, сплачена несвоєчасно;
15) п.п. 1.1, п.п. 1.2, п.п. 1.4, п.п 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) у результаті чого занижено податкове зобов'язання по військовому збору у сумі 299661,00 грн. в т.ч. 98630,87 грн. за 2019 рік, 184601,78 грн. за 2020 рік та 16428,35 грн. за 2022 рік;
16) п. 296.10 ст. 296 (що діяло до 01.08.2020), п. 61 розділу XX Перехідні положення (що діяло з 01.08.2020) Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) та: п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме, у періоді з 01.01.2019 по 31.12.2020 не проведено розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій на загальну суму 21470652,32 грн.;
17) п. 7 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР в редакції Закону України від 01.06.2000 №1776-ІІІ із змінами та доповненнями, а саме встановлено не подання до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані в перевіряємому періоді з 31.01.2018 по 31.12.2023.
Відповідно до акту ГУ ДПС у Полтавській області від 26.08.2024 №486/16-31-24-05-01/3214314664 "Про неможливість підписання та вручення акта "Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 31.01.2018 по 31.12.2023, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 31.01.2018 по 31.12.2023 №11627/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 від 26.08.2024" під час усної розмови ФОП ОСОБА_1 повідомила про бажання отримати акт документальної планової виїзної перевірки на адресу її місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 /том 2 а.с. 114/.
Примірник акту перевірки від 26.08.2024 №11627/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 направлявся контролюючим органом 27.08.2024 рекомендованим листом на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 разом з листом-повідомленням від 27.08.2024 №2499/6/16-31-24-05-07, однак поштове відправлення повернулося на адресу податкового органу із відміткою відділу поштового зв'язку від 13.09.2024 "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення /том 2 а.с. 111-113/.
ГУ ДПС у Полтавській області відповідно до отриманої від ФОП ОСОБА_1 заяви про надання документів від 09.09.2024 №01/03-27 (вх. 46545/6/16-31/ЕКПП від 09.09.2024), надано письмову відповідь №26551/6/16-31-24-05-07 від 12.09.2024, в якій зазначено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) та п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями), наказу Головного управління ДПС у Полтавській області за №2020-п від 18.07.2024 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.01.2018 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1.01.2018 по 31.12.2023. За результатами перевірки складено акт №11627/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 від 26.08.2024, другий примірник якого направлено на адресу реєстрації: АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням від 27.08.2024 №2499/6/16-31-24-05-07, відповідно до п. 42.5 ст.45 ПКУ. Згідно з інформацією інтернет - ресурсу track.ukrposhta.ua/tracking 04.09.2024 відправлення не вручене під час доставки та знаходиться у відділені 37700 АТ "Укрпошта" /том 2 а.с. 197-199/.
Копію вказаного листа направлено позивачу поштою та отримано останньою 27.09.2024 /том 2 а.с. 200/.
Також ГУ ДПС у Полтавській області відповідно до отриманої від ФОП ОСОБА_1 заяви про надання документів від 13.09.2024 №01/03-28 (вх. 47712/6/16-31/ЕКПП від 16.09.2024), надано письмову відповідь №27163/6/16-31-24-05-07 від 19.09.2024 в якій зазначено, що на підставі підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 пп. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) та п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями), наказу Головного управління ДПС у Полтавській області за №2020-п від 18.07.2024 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2024 рік проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 31.01.2018 по 31.12.2023, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 1.01.2018 по 31.12.2023. За результатами перевірки складено акт №11627/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 від 26.08.2024, другий примірник якого направлено на адресу реєстрації: АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням від 27.08.2024 №2499/6/16-31-24-05-07. Копію акта перевірки №11627/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 від 26.08.2024 Ви можете отримати в приміщення ГУ ДПС у Полтавській області за адресою м. Полтава вул. Європейська, 155 км. 411 /том 2 а.с. 201-202/.
Копію вказаного листа направлено позивачу поштою та отримано останньою 27.09.2024 /том 2 а.с. 203/.
Учасниками справи не заперечується, що примірник акту перевірки №11627/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 від 26.08.2024 ОСОБА_1 отримала особисто в приміщенні податкового органу 01.10.2024.
У подальшому позивачем подано заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДПС у Полтавській області листом від 14.10.2024 №28991/6/16-31-24-05-07 повідомило, що у зв'язку з порушенням терміну подання заперечень на акт перевірки, заперечення від 10.10.2024 залишено без розгляду /т.1 а.а. 50 зворотній бік - 55).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській області щодо ненадання належно оформленого акту перевірки, копій пояснень, що подані від імені ФОП ОСОБА_1 на адресу ДПС під час проведення перевірки, копій документів ДПС щодо надання документів та копії документів з підписом ФОП ОСОБА_1 щодо отримання документів, копії наказу про продовження строку перевірки, копії наказу про внесення змін у наказ про проведення перевірки, копій направлень на перевірку з підписом ФОП ОСОБА_1 про їх отримання, звернулася до суду з цим позовом.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп. 21.1.1, пп. 21.1.4 п. 21.1 ст. 21 ПК України).
Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 ПК України).
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з п. 82.1 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Положеннями п. 42.4 ст. 42 ПК України передбачено, що платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п'ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.
Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.
Згідно з п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Відповідно до абзаців четвертого, п'ятого п. 42-1.5 ст. 42-1 ПК України платник податків, що пройшов ідентифікацію в електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в електронному кабінеті з одночасним обов'язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в електронному кабінеті.
Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв'язку, здійснюється через електронний кабінет.
Відповідно до підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов'язків, визначених Кодексом, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами був розроблений Порядок функціонування електронного кабінету, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року № 637 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 року за № 942/30810.
З аналізу наведених норм податкового законодавства слідує, що передумовою використання контролюючим органом способу листування з платником податків шляхом надіслання йому документів засобами електронного зв'язку в електронній формі є подання платником податків відповідної заяви про бажання отримувати документи через електронний кабінет. За відсутності такої заяви контролюючий орган повинен надсилати відповідні документи платнику податків в порядку, встановленому п. 42.5 ст. 42 ПК України. У разі ж виявлення платником податків бажання отримувати документи через електронний кабінет підтвердженням для податкового органу про доставку документа є відповідна квитанція. Податковий орган також повинен сповістити платника податків про надіслання документів в його електронний кабінет шляхом надсилання таких відомостей на його електронну адресу (адреси).
Указана правова позиція приведена Верховним Судом у постанові від 06.07.2023 у справі №380/7418/22.
У матеріалах справи відсутні докази безпосереднього звернення позивача до ГУ ДПС у Полтавській області із заявою про бажання отримувати документи через Електронний кабінет.
При цьому, у справі наявна лише заява про приєднання до договору про визнання електронних документів від 05.04.2018 №1618001, яка подавалася позивачем ще до Лубенської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області /том 1 а.с. 46/.
Також суд враховує, що відповідно до акту ГУ ДПС у Полтавській області від 26.08.2024 №486/16-31-24-05-01/3214314664 "Про неможливість підписання та вручення акта "Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 31.01.2018 по 31.12.2023, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 31.01.2018 по 31.12.2023 №11627/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 від 26.08.2024" під час усної розмови ФОП ОСОБА_1 повідомила про бажання отримати акт документальної планової виїзної перевірки на адресу її місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 /том 2 а.с. 114/.
Матеріалами справи підтверджується, що примірник акту перевірки від 26.08.2024 №11627/16-31-24-05-01/ НОМЕР_1 направлявся контролюючим органом 27.08.2024 рекомендованим листом на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 разом з листом-повідомленням від 27.08.2024 №2499/6/16-31-24-05-07, однак поштове відправлення повернулося на адресу податкового органу із відміткою відділу поштового зв'язку від 13.09.2024 "за закінченням терміну зберігання", про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення /том 2 а.с. 111-113/.
З викладеного слідує, що акт перевірки не був вручений позивачу у визначений податковим законодавством строк з незалежних від контролюючого органу причин. Тобто саме неотримання позивачем засобами поштового зв'язку акту перевірки призвело до того, що позивач пропустила строк на подання заперечень на зазначений акт перевірки.
Що ж стосується тверджень позивача про не направлення відповідачем на її адресу копій наказу про продовження строку проведення перевірки, наказу про внесення змін у наказ про продовження строку проведення перевірки, а також копій направлень на перевірку з підписом ФОП ОСОБА_1 про їх отримання, то судом такі твердження оцінюються критично, оскільки в ході проведення перевірки позивачці під підпис надавалися вищевказані документи для ознайомлення, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Поряд з цим, в контексті вимог позивача про встановлення факту первісного вручення акту перевірки та розгляду заперечень на такий акт, суд вважає за доцільне зауважити на тому, що при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права в кожному конкретному випадку суду необхідно виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.
Так, положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і в частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію."
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акту індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 (справа №826/17123/18) сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
Водночас, Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду також було сформульовано правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 08.09.2021 (справа №816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: "У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, то його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення".
Отже, з огляду на висновки, сформовані у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду, суд доходить висновку, що платник податків не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки. При цьому, саме по собі оскарження наказу про проведення /продовження строку проведення/ перевірки чи дій щодо їх не направлення платнику податків за відсутності вимоги про скасування результатів такої перевірки не відповідатиме меті та завданню адміністративного судочинства, що полягає у ефективності судового захисту порушених та оспорюваних прав.
Це ж саме стосується і вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо не направлення своєчасно платнику податків належним чином оформленого акту перевірки з додатками, а також визнання протиправною іншої бездіяльності контролюючого органу, на допущенні якої в ході проведення документальної позапланової перевірки наполягає позивач.
Слід зазначити, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.06.2020 у справі №140/388/19, доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.
Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.
Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання, й не є обов'язковим рішенням суб'єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб'єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.
Обов'язкові рішення суб'єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.
Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.
Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов'язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.
Таким чином, з огляду на зазначену вище позицію Верховного Суду оскарження позивачем у спірному випадку протиправної, на його думку, бездіяльності ГУ ДПС у Полтавській області, яка виразилася, зокрема, у оформленні акту перевірки неналежним штрифтом, а також у не направлення такого акту у електронний кабінет позивача, не є належним способом захисту прав позивача, оскільки як встановлено судом на підставі висновків акту перевірки від 26.08.2024 №11627/16-31-24-05-04/3214314664 контролюючим органом відносно позивача винесені податкові повідомлення-рішення від 04.10.2024 №00140152405, №00140162405, №00140132405, №00140122405, №00140172405, №00139972405, №00140112405 /том 2 а.с. 82-110/.
Відтак, належним способом захисту прав позивача у спірному випадку є саме оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки.
Резюмуючи вищевикладене, а також враховуючи ту обставину, що встановлення факту в Кодексі адміністративного судочинства України не передбачене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко