10 червня 2025 року м. ПолтаваСправа №440/4185/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області (надалі - позивач, Управління) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - відповідач, Відділ примусового виконання рішень), у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати постанови від 27.02.2025 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що спірні постанови прийняті державним виконавцем у виконавчому провадженні НОМЕР_1, відкритому 27.02.2025 на підставі виконавчого листа Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 №539/3865/24, тоді рішення суду від 03.12.2024 у справі №539/3865/24 виконане Управлінням 25.02.2025, тобто до відкриття виконавчого провадження.
2. Позиція відповідача.
Копія ухвали про відкриття провадження у цій справі доставлена в електронний кабінет відповідача 18.04.2025, а примірник позовної заяви з доданими до неї документами - 31.03.2025 /а.с. 29 - зі звороту, а.с. 30/.
Відзив на позов у строк, визначений в ухвалі суду від 18.04.2025, відповідач не надав.
За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
А відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 позивачу поновлено строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Цією ухвалою суд продовжив строк розгляду справи на двадцять днів з 09.05.2025.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
За відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Обставини справи
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі №539/3865/24 позов ОСОБА_1 задоволено; суд визнав протиправним та скасував розпорядження відділу з питань надання державних соціальних допомог та інших видів соціальної підтримки населенню №2 Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації від 16.08.2024, зобов'язав Управління соціального захисту населення Лубенської районної військової адміністрації Полтавської області призначити та виплатити ОСОБА_1 , відповідно до заяви від 30.07.2024, державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набрало законної сили 03.01.2025.
05.02.2025 ОСОБА_1 виданий виконавчий лист №539/3865/24 на виконання рішення суду в частині зобов'язання Управління призначити та виплатити ОСОБА_1 , відповідно до заяви від 30.07.2024, державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 34/.
Заявою від 19.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень щодо відкриття виконавчого провадження та примусового виконання рішення суду /а.с. 33/.
27.02.2025 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 /а.с. 5/.
Того ж дня державним виконавцем прийняті постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн /а.с. 7/ та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено боржнику загальну суму витрат у розмірі 247,18 грн /а.с. 8/.
11.03.2025 Управлінням отримана постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 /а.с. 6/.
Листом від 14.03.2025 вих.№06-46/406 Управління повідомило державного виконавця, що на виконання рішення суду у справі №539/3865/24 рішенням Управління від 25.02.2025 ОСОБА_1 призначена державна допомога при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; кошти у розмірі 31820,00 грн сплачені стягувачу 13.03.2025 через Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області /а.с. 13/. На цій підставі боржник вважав, що вимоги виконавчого документа ним виконані до відкриття виконавчого провадження, а тому немає підстав для стягнення з Управління виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
19.03.2025 державний виконавець надіслав Управлінню вимогу №6850 (отримана Управлінням 25.03.2025), у якій, покликаючись на те, що рішення суду у справі №539/3865/24 фактично виконане лише 13.03.2025, вимагав сплатити виконавчий збір у розмірі 32000,00 грн та витрати виконавчого провадження у розмірі 247,18 грн /а.с. 14-15/.
Не погодившись з постановами державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 129-1 Основного Закону України проголошує, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України /пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"/.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.
Відповідно до статті 10 Закону №1404-VІІІ заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За приписами частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
У силу частини дев'ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 42 Закону №1404-VІІІ визначено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі спір стосується правомірності постанов державного виконавця про стягнення з позивача, як боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1, виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн та витрат виконавчого провадження у розмірі 247,18 грн.
Суд враховує, що виконавче провадження НОМЕР_1 відкрито на підставі виконавчого листа №539/3865/24, виданого Полтавським окружним адміністративним судом на виконання рішення від 03.12.2024 в частині зобов'язання Управління призначити та виплатити ОСОБА_1 , відповідно до заяви від 30.07.2024, державну допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому заява про примусове виконання надійшла до органу державної виконавчої служби 27.02.2025 та того ж дня відкрито виконавче провадження.
Водночас боржник 25.02.2025, тобто до відкриття виконавчого провадження, ухвалив рішення про призначення гр. ОСОБА_1 допомоги сім'ям з дітьми /а.с. 9/.
Стосовно доводів державного виконавця, наведених у вимозі від 19.03.2025 №6850 /а.с. 14/, що вимоги виконавчого документа фактично виконані лише 13.03.2025, суд враховує таке.
За змістом статті 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (...) допомога при народженні дитини, (...) призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до пункту 1 Положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 17.10.2016 №460, Центр є державною установою і підпорядковується Департаменту соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації.
За змістом пунктів 3.1, 3.2 головними завданнями Центру є: забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги.
У силу підпункту 3.3.1 пункту 3.3 Положення Центр забезпечує контроль за повнотою і своєчасністю реєстрації в органах Державної казначейської служби фінансових зобов'язань з виплати державних соціальних допомог сім'ям з дітьми.
А відповідно до пункту 4.2 Положення Центр відповідно до покладених на нього завдань перевіряє правильність визначення органами соціального захисту населення права на призначення соціальної допомоги, інших видів грошових виплат; забезпечує у тижневий термін оформлення виплатних документів та їх відправку на виплату відповідно до узгоджених графіків.
За твердженням представника позивача, після ухвалення рішення від 25.02.2025 про призначення гр. ОСОБА_1 допомоги сім'ям з дітьми Управління того ж дня надіслало відповідне рішення до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплаті для перевірки та здійснення виплати коштів /а.с. 10/.
Фактичну виплату коштів ОСОБА_1 проведено 13.03.2025 відповідно до затвердженого графіка доставки документів на адресу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області для здійснення нарахувань соціальних допомог /а.с. 11-12/.
Позивач у листі від 14.03.2025 /а.с. 13/ звертав увагу державного виконавця на те, що фактична виплата допомоги сім'ям з дітьми не відноситься до компетенції Управління та проводиться органами Державної казначейської служби України через Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області; саме тому кошти перераховані стягувачу 13.03.2025.
За вищевикладених обставин, суд погоджується з доводами позивача щодо виконання Управлінням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі №539/3865/24 до моменту відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
Суд констатує, що Управління здійснило всіх залежних від нього заходів з метою виконання вимог судового рішення, а саме: 25.02.2025 прийняло рішення про призначення ОСОБА_1 допомоги сім'ям з дітьми та того ж дня передало відповідне рішення до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області /а.с. 9, 10/.
Законом №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі добровільного виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження починається примусове виконання рішення суду, за яке передбачено стягнення виконавчого збору у визначеному законом розмірі.
Зміст вимоги державного виконавця від 19.03.2025 №6850 свідчить про його незгоду з доводами боржника щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі №539/3865/24 до моменту відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.
А тому, з метою належного захисту прав боржника, постанову державного виконавця від 27.02.2025 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні НОМЕР_1 належить визнати протиправною та скасувати, а позов Управління в цій частині - задовольнити.
Крім того, зважаючи на встановлений вище факт виконання боржником вимог виконавчого документа до відкриття виконавчого провадження, за відсутності доказів вчинення державним виконавцем дій щодо примусового виконання рішення суду, постанову від 27.02.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження також належить визнати протиправною та скасувати.
При цьому суд виходить з того, що витрати виконавчого провадження - це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій, тоді як у цій справі не встановлено обставин вчинення державним виконавцем дій з метою примусового виконання вимог виконавчого документа.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, правомірність спірних постанов не довів.
Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Управління.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 26, 27/.
Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог Управління, суд вважає за необхідне розподілити понесені позивачем судові витрати шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених на утримання Відділу примусового виконання рішень, коштів у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.02.2025 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.02.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження НОМЕР_1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на користь Управління соціального захисту населення Лубенської районної державної адміністрації Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів після складення повного судового рішення.
Суддя Олександр КУКОБА