Справа № 420/9263/25
11 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді - Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000071/2 від 30.09.2024 р.;
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000073/2 від 01.10.2024 р.;
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000078/2 від 09.10.2024 р.;
4. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000079/2 від 09.10.2024 р.;
5. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000401 від 30.09.2024 р.;
6. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000406 від 01.10.2024 р.;
7. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000414 від 09.10.2024 р.;
8. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000415 від 09.10.2024 р.
ІІ. Аргументи сторін.
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач вважає, що у спірних правовідносинах при митному оформлені у контролюючого органу були відсутні підстави вважати, що декларант сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів, у зв'язку з чим оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.
На думку позивача, наведені вимоги митного органу щодо надання додаткових документів є безпідставними, так як документи згідно ч. 2 ст. 53 МК України не є обов'язковими, та враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів.
Позивач наполягає на тому, що він надав всі необхідні документи та матеріали, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Зокрема, відповідачу був наданий контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа не суперечать, відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару. Відповідачем жодним чином не зазначено, яка інформація слугувала підставою для коригування митної вартості товарів, що на думку позивача є протиправним, а також відповідачем не доведено, та відсутні будь-які обґрунтовані підстави вважати, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товарів.
Таким чином, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
(б) Позиція відповідача
07.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача зазначає, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення відповідачем митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів.
Представник також звертає увагу, що у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості наведене достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, визначені джерела інформації, які використовувались митних органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких наявна інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Таким чином, відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушував права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
(в) Відповідь на відзив
12.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник просив задовольнити заявлений адміністративний позов з підстав, які викладені у позовній заяві.
(г) Заперечення на відповідь на відзив
15.05.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву.
ІІІ. Процедура та рух справи
21.04.2025 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
04.03.2024 року між ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як покупцем, та GREENLINE CHEMICALS Ltd, як продавцем, укладено контракт № 04032024, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець оплатити і прийняти у власність Товар: - БІКАРБОНАТ НАТРІЮ; - КАРБОНАТ НАТРІЮ (КАЛЬЦІНОВАНА СОДА, ЩІЛЬНА У ВИГЛЯДІ ГРАНУЛИ АБО ПОРОШКУ); - МОНОКАЛЬЦІЙФОСФАТ; - КАУСТИЧНА СОДА (ПЛАСТІВЦІ АБО ГРАНУЛА); - МАГНЕЗІЯ ВИПАЛЕНА (СПЕЧЕНА); - ЛИМОННА КИСЛОТА МОНОГІДРАТ; НАТРІЮ ПЕРКАРБОНАТ З ПОКРИТТЯМ; -МАГНІЮ СУЛЬФАТ ГЕПТАГІДРАТ.
Разом з митною декларацією № 24UA500050010688U1 від 30.09.2024 року позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000002393 від 09.09.2024 р.; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № GB-2024-117 від 25.07.2024 р.; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000002393 від 09.09.2024 р.; - Коносамент (Bill of lading) № 13 від 18.09.2024 р.; - Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від 18.09.2024 р.; - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № B 1729181 від 09.09.2024 р.; - Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA500050010682U7.00 від 30.09.2024 р.; - Картка відмови № UA500050/2024/000399 від 30.09.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару повідом. сист. SWIFT MUR: 007890 від 25.07.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару повідом. сист. SWIFT MUR: 007890 від 01.08.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару повідом. сист. SWIFT MUR: 007890 від 05.08.2024 р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.; - Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; - Інші некласифіковані документи генеральний акт № 1 від 29.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи лист декларанта № 30/09-24-03 від 30.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи сертифікат аналізу № 84262 від 20.09.2024 р.; - Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00084353 від 09.09.2024 р.
30.09.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000071/2, у п. 33 якого зазначено:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту № 04032024 вартість пакування товару, включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (інвойсі) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості 600 мішків великих (JB) до ціни товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у копії митної декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084353 вказані: інші умови поставки; інший одержувач, вартість вантажу зазначена у експортній декларації країни відправлення відрізняється від вартості зазначеній у інвойсі, що наданий до митного оформлення, чому така різниця у вартості вантажу - документів не надано;
3) серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу і його оплату;
4) відсутні документи, які були підставою для визначення торговельної марки;
5) в коносаменті (код документу 0705) від 18.09.2024 № 13 в графі вантажоотримувач вказано «TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
6) заявлена декларантом митна вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234).
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000401: РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервний. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 30.09.2024 № UA500050/2024/000071/2, за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
Разом з митною декларацією № 24UA500050010760U7 від 01.10.2024 року позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000002391 від 09.09.2024 р.; - Рахунок-проформа (Proforma invoice) № GB-2024-121 від 20.08.2024 р.; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000002391 від 09.09.2024 р.; - Коносамент (Bill of lading) № 11 від 18.09.2024 р.; - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № B 1729179 від 09.09.2024 р.; - Банківський платіжний документ, що стосується товару плат. дор MUR:00789020240904 від 04.09.2024 р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів 04032024 від 04.03.2024 р.; - Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; - Інші некласифіковані документи генеральний акт № 1 від 29.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи лист декларанта № 11/01-10-2024 від 01.10.2024 р.; - Інші некласифіковані документи серт. аналізу № 84146 від 21.09.2024 р.; - Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00084351 від 09.09.2024 р.
01.10.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000073/2, у п. 33 якого зазначено:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту вартість пакування товару, маркування, включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості пакування на 36 великих мішків до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) в коносаменті (код документу 0705) від 18.09.2024 № 11 в графі вантажоотримувач вказано «TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
3) сертифікат про походження товару від 09.09.2024 № B 1729179 посилається на ОРДЕРНИЙ коносамент (код документу 0705) № 11 виданий 18.09.2024, що фактично пізніше дати сертифікату про походження товару, до того ж, коносамент ордерний, тоді як в сертифікаті зазначений отримувач;
4) у митній декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084351 в графі одержувач заявлена інша особа;
5) відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п. 2.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
6) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
7) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» (код ЄДРПОУ 41404234).
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000406: Згідно ст. 256 МКУ п. 1 відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. Згідно п. 8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Згідно п. 4.5 Наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» при оформленні митної декларації виконуються такі митні формальності: у тому числі контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення. Відповідно до статей 257, 264, 335, 319 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 та ПКМУ від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», в електронній митній декларації на виконання митної процедури «Перевірка правильності визначення митної вартості товарів» РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервний. Внаслідок чого обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 01.10.2024 UA500050/2024/000073/2. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
Разом з митною декларацією № 24UA500050011033U3 від 09.10.2024 року позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000002400 від 09.09.2024 р.; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000002400 від 09.09.2024 р.; - Коносамент (Bill of lading) № 9 від 18.09.2024 р.; - Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від 18.09.2024 р.; - Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № B 1729188 від 09.09.2024 р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.; - Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; - Інші некласифіковані документи генеральний акт № 1 від 29.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи лист декларанта № 08/10-24-01 від 08.10.2024 р.; - Інші некласифіковані документи сертифікат аналізу № 84269 від 20.09.2024 р.; - Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00084360 від 09.09.2024 р.
09.10.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000078/2, у п. 33 якого зазначено:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 ціна товару включає в себе: вартість товару, вартість пакування товару, маркування, оформлення товаросупровідних документів, навантаження на транспортній засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування, що повинні бути зазначені в інвойсі, на кожну окрему партію товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у митній декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084360 в графі одержувач заявлена інша особа;
3) відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п. 2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
5) в коносаменті (код документу 0705) від 18.09.2024 № 9 в графі вантажоотримувач вказано «TO ORDER», але до митного оформлення не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
6) в сертифікаті походження зазначено коносамент «TO ORDER» № 9, який було створено пізніше (18.09.2024) ніж сертифікат 09.09.2024, що викликає сумніви щодо достовірності;
7) сертифікат про походження товару від 09.09.2024 № B 1729188 містить посилання на документ 24-2400228/10028166, який митному органу не надавався;
8) у наданому до оформлення іменому інвойсі № WD02024000002400 є посилання на ордерний коносамент № 9, який був створено пізніше (18.09.2024) ніж інвойс від 09.09.2024, що викликає сумніви щодо достовірності;
9) копія митної декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084360 не містить посилання на наданий до митного оформлення рахунок-фактуру, але вказана в копії митної декларації країни відправлення E-Fatura від 09.09.2024 № V24243160110886037767713/1 до оформлення не надавалась.
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000414: РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервний. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 09.10.2024 № UA500050/2024/000078/2, митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
Разом з митною декларацією № 24UA500050011035U1 від 09.10.2024 року позивачем з метою митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару до митного органу були подані наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) № WD02024000002403 від 09.09.2024 р.; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № WD02024000002403 від 09.09.2024 р.; - Коносамент (Bill of lading) № 10 від 18.09.2024 р.; - Вантажна вiдомiсть (Cargo Manifest) № б/н від 18.09.2024 р.; - Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) № B 1729191 від 09.09.2024 р.; - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 04032024 від 04.03.2024 р.; - Договір про надання послуг митного брокера № 009/ТБО від 15.04.2022 р.; - Інші некласифіковані документи генеральний акт № 1 від 29.09.2024 р.; - Інші некласифіковані документи лист декларанта № 08/10-24-02 від 08.10.2024 р.; - Інші некласифіковані документи сертифікат аналізу № 84145 від 21.09.2024 р.; - Копія митної декларації країни відправлення № 24160400EX00084366 від 09.09.2024 р.
09.10.2024 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2024/000079/2, у п. 33 якого зазначено:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно п. 2.2 контракту вартість пакування товару, маркування, включено до ціни товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості пакування на 36 великих мішків до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) в коносаменті (код документу 0705) від 18.09.2024 № 10 в графі вантажоотримувач вказано «TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача;
3) сертифікат про походження товару від 09.09.2024 № B 1729191 посилається на ОРДЕРНИЙ коносамент (код документу 0705) № 10 виданий 18.09.2024, що фактично пізніше дати сертифікату про походження товару, до того ж, коносамент ордерний, тоді як в сертифікаті зазначений отримувач;
4) у митній декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084366 в графі одержувач заявлена інша особа;
5) відповідно до п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару. Згідно п. 2.2 контракту витрати на завантаження включені до ціни товару, проте у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
6) окрім того, серед поданих товаросупровідних документів відсутній договір про перевезення вантажу та його оплата;
7) заявлена декларантом митна вартість товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено.
Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000415: Згідно ст. 256 МКУ п. 1 відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. Згідно п. 8 ст. 264 МКУ з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Згідно п. 4.5 Наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» при оформленні митної декларації виконуються такі митні формальності: у тому числі контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення. Відповідно до статей 257, 264, 335, 319 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012), Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684 та ПКМУ від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», в електронній митній декларації на виконання митної процедури «Перевірка правильності визначення митної вартості товарів» РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст. 52-55 МКУ. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервний. Внаслідок чого обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості від 09.10.2024 UA500050/2024/000079/2. Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 № 4496-VІ «ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ».
V. Джерела права та висновки суду
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 року по справі № 815/5791/17.
Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.
Відповідач в оскаржуваних рішеннях зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.
Щодо зауважень митного органу з приводу витрат на пакування та витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Відповідно до п. 5 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
При цьому, відповідно до п. 2.2 контракту, за яким здійснено придбання декларантом товару, та який наданий у складі документів для митного оформлення партії товару, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість Товару, вартість упаковки (в тому числі палет), маркування, збереження Товару, оформлення всіх необхідних документів, завантаження на борт транспортного засобу, вартість митних процедур в країні Продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов доставки, зазначених в кожному додатку. Умови поставки заявлених партій товару - CPT UA Одеса.
Таким чином, Покупець товару у спірних правовідносинах (Декларант ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ») не несе витрат на зазначені вище складові вартості товару.
Крім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларант зазначає ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими продавцем, не передбачалось.
З поданих до митного оформлення документів суд встановив відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідач не довів понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі № 815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа № 160/8775/18).
Щодо посилань відповідача у спірному рішенні, що у митній декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084360 в графі одержувач заявлена інша особа» та «копія митної декларації країни відправлення від 09.09.2024 № 24160400EX00084360 не містить посилання на наданий до митного оформлення рахунок-фактуру, але вказана в копії митної декларації країни відправлення E-Fatura від 09.09.2024 № V24243160110886037767713 до оформлення не надавалась, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у наданій копії митної декларації країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, оскільки вантаж поставлявся не за прямим контрактом, що зокрема позивачем було зазначено у митній декларації - «код 4100 - не прямий контракт».
Як вказує позивач, між виробником (експортером товару) та ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» є компанія посередник «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару. В зв'язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому декларанту, в копії декларації країни експорту наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки та рахунок-фактуру (інвойс) між Виробником товару WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI SULTANTEPE MAH. PASALIMANI CAD. 41 USKUDAR/34 34/USKUDAR 052 (Виробничі потужності - KAZAN SODA ELEK. URETIM A.S./VN:541051552 KAZAN SODA ELEKTRIK URETIM ANONIM SIRKETI, Турречина) та компанією-посередником «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria).
При цьому, в поданій до митного оформлення EМД від № 24UA500050011033U3 від 09.10.2024 р., у відповідності до вимог Митного кодексу України вказані відомості про наявні господарські контракти між декларантом ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та Постачальником товару «GREENLINE CHEMICALS» LTD (Bulgaria), що відповідає комерційному інвойсу від 09.09.2024 № WD02024000002400, який також надавався до митного оформлення.
Суд погоджується з позивачем, що експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару.
Митниця в оскаржуваному рішенні взагалі не обґрунтувала, яким чином відсутність в експортній декларації країни постачальника посилання на рахунок-фактуру впливає на визначенням числових значень митної вартості товару.
Щодо зауважень митного органу, що в коносаменті в графі вантажоотримувач вказано «TO ORDER» але не було додано ні ордерного листа та/або індосація вантажовідправника та вантажоодержувача, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що коносамент містить інформацію, яка відповідає іншим документам, а саме відображені зіставні відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна.
Суд зазначає, що зі змісту пакувального листа, сертифікату аналізу та інвойсу вбачається, що товар, його вага та кількість співпадають із зазначеними у коносаменті даними, тобто товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості відсутні.
Протилежного під час розгляду справи відповідачем не було доведено.
Також, як зазначалося, згідно п. 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) № 04032024 від 04.03.2024 року до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість товару, вартість пакування з метою збереження товару, маркування, оформлення необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні продавця, вартість доставки та страхування в залежності від умов поставки, що зазначені в кожному окремому інвойсі на кожну окрему партію.
Згідно товаросупровідних документів, поставки вказаного товару здійснювалися на умовах CРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс.
Відповідно до розділу А.3 умов CРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.
Таким чином, відповідно до вказаних умов обов'язок оплатити витрати на перевезення товару до названого місця призначення покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати на транспортування закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали.
Позивач також вказує, що коносамент складений «наказу одержувача», про що свідчить проставлений на ньому напис «Consignee to ORDER», а отже ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», як одержувач згідно товаросупровідних документів, має право на отримання відповідного вантажу в порту призначення та жодними нормативними приписами не передбачено необхідності надання розпорядження (ордерного листа) щодо отримувача вантажу за ордерним коносаментом складеному «наказу одержувача».
Щодо зауважень митного органу до сертифікату про походження товару, то суд зазначає наступне.
Суд погоджується з позивачем, що сертифікат про походження містить зіставні відомості щодо заявленої до митного оформлення партії товарів, які зазначені у інших товаросупровідних документах, зокрема у графі 6 наявні відомості про назву судна, яким здійснюється поставка оцінюваного товару, а також номер документу, підтверджуючого укладення відповідного договору морського перевезення, що є достатнім для того, щоб ідентифікувати оцінюваний товар відповідно до поданих декларантом документів для митного оформлення.
Як вказує позивач, номер коносаменту щодо відправлення вантажу стає відомим після укладення договору з перевізником, оскільки здійснюється бронювання місця на судні, що на момент подачі декларації вже стає відомо відправнику - продавцю. Отже, на момент оформлення сертифікату походження продавцем такому було достеменно відомо номер коносаменту, згідно якого здійснюватиметься відправлення відповідного товару. Однак дата такому коносаменту присвоюється лише при навантаженні товару до перевезення, у зв'язку з чим у сертифікаті походження та інвойсі продавцем було зазначено лише номер коносаменту без визначання дати, оскільки така стала відома лише після навантаження товару до відправлення.
Тобто, суд вважає, що такі розбіжності щодо дат є формальними та несуттєвими, оскільки жодним чином не вливають на числові значення складових митної вартості товарів.
З приводу зауважень відповідача у оскаржуваному рішенні щодо відсутності документів, які були підставою для визначення торговельної марки, суд встановив наступне.
Суд приймає до уваги доводи представника позивача, що в митних деклараціях позивача, у товаросупровідних документах, так і на самому товарі була зазначена торговельна марка «KAZAN SODA», у зв'язку з чим позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка.
При цьому, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).
Суд також наголошує, що митним органом в оскаржуваних рішеннях не наведено жодних доводів, яким чином заявлені ним розбіжності могли б вплинути на числові показники складових митної вартості.
Щодо посилань в оскаржуваних рішеннях, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.
Щодо посилань в оскаржуваних рішеннях, що заявлена митна вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено одержувачем товару ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», то суд зазначає, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.
Тобто, вказані обставини не впливають на визначення митної вартості поставлених товарів, а відтак не можуть бути підставою для її коригування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 30896,57 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 28.03.2025 року № 19036 (18784,57 грн.) та платіжною інструкцією від 08.04.2025 року № 19164 (12112,00 грн.).
Крім того, у прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в розмірі 19523,04 грн.
Суд встановив, що для надання правничої допомоги та представництва своїх інтересів позивач (надалі замовник, клієнт) уклав договір про надання правової допомоги від 01.11.2023 за № 01/11/23 з фізичною особою-підприємцем з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Адвокат Бороденко Михайло Сергійович (надалі виконавець, адвокат).
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивач надав до суду:
- договір про надання правничої допомоги від 01.11.2023 року № 01/11/2023;
- додаток № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 01.11.2023 року № 01/11/2023;
- додаткову угоду № 2393/2391/2400/2403 від 28.02.2025 року до Договору про надання правничої допомоги № 01/11/23 від 01.11.2023 року.
Суд встановив, що у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 19523,04 грн. є завищеним, становить надмірний тягар, а тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає критеріям розумності та співрозмірності.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відповідності з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі № 826/841/17, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 19523,04 грн. не є співмірним із складністю справи і наданими адвокатом послугами.
Суд також враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідачів, що суперечить принципу розподілу таких витрат, у зв'язку із чим суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 7000,00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час.
На підставі викладеного, враховуючи досліджені докази, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000071/2 від 30.09.2024 р.
3. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000073/2 від 01.10.2024 р.
4. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000078/2 від 09.10.2024 р.
5. Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці «Про коригування митної вартості товарів» № UA500050/2024/000079/2 від 09.10.2024 р.
6. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000401 від 30.09.2024 р.
7. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000406 від 01.10.2024 р.
8. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000414 від 09.10.2024 р.
9. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2024/000415 від 09.10.2024 р.
10. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» судовий збір в розмірі 30896 (тридцять тисяч вісімсот дев'яносто шість), 57 грн. та витрати на професійну правову допомогу у сумі 7000 (сім тисяч), 00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», адреса: 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 26, офіс 146, код ЄДРПОУ 41404234.
Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631.
Суддя Оксана БОЙКО