про відмову в забезпеченні позову
11 червня 2025 р. справа № 400/2957/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2
провизнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом від 12.03.2025 року № 41, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 12.03.2025 року № 41 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву та додані документи про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, на утриманні якого перебувають троє дітей віком до 18 років, про що видати відповідний документ.
Ухвалою від 01.04.2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучив до участі у справі в якості другого відповідача комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 .
10 червня 2025 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням від 12.03.2025 року відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач не погоджується з такою відмовою, оскільки має законні підстави щодо надання йому відстрочки від мобілізації, які визначені статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та не повинен підлягати призову під час мобілізації, на особливий період. Позивач вказує, що представники ІНФОРМАЦІЯ_1 намагаються доставити його до РТЦК для мобілізації, незважаючи на оскарження рішення про відмову у наданні відстрочки.
Відповідно до ст. 154 ч. 1-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Наведена норма передбачає, що за загальним правилом, розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без повідомлення учасників справи. Заявник викликається тільки у випадку необхідності надати додаткові пояснення та/або докази. Судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову призначається у виняткових випадках, за відсутності пояснень заявника та/або недостатності поданих ним доказів.
Суд не вбачає підстав для виклику заявника та призначення судового засідання, так як всі доводи викладені позивачем в заяві про забезпечення позову, до якої додані необхідні докази.
З урахуванням викладеного, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 150 ч. 1 і 2 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ст. 151 ч. 1 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву, в якій просив оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
12.03.2025 року за вих. № 1308 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено повідомлення, в якому вказано, що за результатами розгляду заяви, протоколом комісії від 12.03.2025 року № 41, комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Причина відмови: відсутній договір про утримання дітей.
З урахуванням зазначеного, необхідною умовою забезпечення даного позову є доведення обставин, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі.
З огляду на предмет спору, у даному випадку позивач відстоює своє право на відстрочку, але має лише таке право, а не саму відстрочку.
Право на відстрочку означає можливість одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Позивач може використовувати це право для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або для захисту своїх інтересів у відносинах з іншою стороною.
Відстрочка - відстрочення виклику до військової служби в разі загрози національній безпеці або військових дій. Таке право надається певним категоріям громадян за рішенням відповідних державних органів.
Перелік підстав, які дають право на відстрочку від мобілізації, наведено у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію".
Отже, позивач може мати право на відстрочку, що дає йому можливість використовувати цей інструмент в своїх інтересах, але сам факт відстрочки стане реальністю тільки при наявності виконання процедури надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Суд вказує, що ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах, на чому наголошує позивач у заяві про забезпечення позову, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб'єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде підтверджено за результатами вирішення спору по суті.
З аналізу норм Порядку № 560 вбачається, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації та відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
У свою чергу документальне оформлення призову включає в себе, зокрема, прийняття наказу про призов військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних документів на підтвердження того, що відповідач вживає заходи щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, як то копія повістки щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, чи вручення йому мобілізаційного розпорядження тощо.
Також суд зауважує, що сама лише незгода позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Таким чином, розглянувши подані документи і матеріали, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Відповідно до ст. 256 ч. 1-2 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ст. 154 ч. 8 КАС України).
Керуючись ст. ст. 154, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.
2. Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.
3. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.
Суддя Андрій Олександрович Мороз