10 червня 2025 р. № 400/221/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " Нікспецтранс", вул. Марка Кропивницького, 120/1,м. Миколаїв,54055,
до відповідачаРівненської митниці Державної митної служби України, вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028,
провизнання протиправним та скасування рішення від 11.07.2024 №UA204000/2024/000070/2, та картки відмови №UA204020/2024/000515 від 11.07.2024,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» (далі по тексту - Позивач) звернулося з позовною заявою до Рівненської митниці Державної митної служби України (далі по тексту - Відповідач)з вимогами про:
- визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UА204000/2024/000070/2 від 11.07.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації № UА204020/2024/000515 від 11.07.2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач при ввезення товару застосував при визначенні митної вартості товару основний (перший) метод - за ціною договору (контракту). Натомість відповідач необґрунтовано прийняв спірні рішення, застосувавши резервний метод визначення митної вартості. Інформація, зазначена у рішеннях, не відповідає дійсності. Крім того, відповідачем протиправно прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
24.01.2025 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. В обґрунтування заперечень зазначив, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, митниця володіла інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості транспортного засобу. Вважає оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду 28 січня 2025 р. за клопотанням Відповідача призначене судове засідання з викликом сторін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
22 вересня 2023 року ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» уклало ЗЕД контракт № 18 UKR купівлі-продажу вживаних сідлових тягачів з компанією MAN Truk & Bus Vertrieb Цsterreich GesmbH, Австрія.
В п.1.1. Контракту зазначено, що Продавець продає, а Покупець купує і оплачує вживані сідлові тягачі (надалі "Обладнання") в асортименті, кількості та за ціною, згідно з рахунками-фактурами (інвойсами), що складаються Покупцем і є невід'ємними частинами цього Контракту.
У відповідності до п. 3.1. Контракту, Постачання обладнання здійснюється відповідно до Інкотермс 2020 DAP- Миколаїв, або на інших умовах, зазначених у рахунку- фактурах (інвойсі).
Відповідно до п.1 Додаткової Угоди № 1 до контракту купівлі-продажу від 25.06.2024 року, сторони погодили викласти п.З.І.Контракту № 18 UKR наступним змістом: «Постачання обладнання здійснюється відповідно до Інкотермс 2020 на умовах EXW-Leopoldsdorf або на інших умовах, зазначених у рахунку-фактурі (інвойсі).
З метою митного оформлення Позивачем подано до Рівненської митниці електронну митну декларацію № 24UA204020017777U1 від 11.07.2024 року до якої були надані: рахунок-проформу, рахунок-фактуру, автотранспортну накладну, сертифiкат, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, платіжний документ, що підтверджує вартість товару, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту), договір (контракт) про перевезення, інші некласифіковані документи Довідка № 56193 від 10.07.2024 р., Лист № 162 від 04.07.2024 р., копія митної декларації країни відправлення.
Під час митного оформлення зазначеної партії товару позивачем визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Однак 16.09.2021 р. відповідачем прийнято рішення № UA204000/2024/000070/2 від 11.07.2024 року про корегування митної вартості товару, а також картку відмови в прийнятті митної декларації № UA 204020/2024/000515 від 11.07.2024.
В Рішенні про коригування митної вартості зазначено, що у зв'язку з тим що подані документи є неповними та містять розбіжності, а саме:
1. Відповідно до пункту 4.1 Контракту від 22.09.2023 №18UKR, оплата здійснюється шляхом переказу суми вказаної у рахунку - фактурі (інвойсі), у вигляді 100% авансового платежу впродовж 5 банківських днів з дати вказаної у рахунку - фактурі (інвойсі). Платіжні доручення в іноземній валюті від 29.11.2023 №69 та від 02.02.2024 №76 виставлений раніше ніж інвойс від 28.06.2024 №4020189664. У графі 70 платіжного доручення в іноземній валюті від 29.11.2023 № 69 зазначено лише реквізити Контракту купівлі-продажу від 22.09.2023 №18UKR, проте, у Контракті не зазначена вартість оцінюваного товару. У графі 70 платіжного доручення в іноземній валюті від 02.02.2024 №76 зазначено ідентифікаційний номер транспортного засобу та реквізити рахунку, що не кореспондується з відомостям, що заявлені до митного оформлення. Разом з тим, платіжна інструкція в іноземній валюті -це розпорядження щодо виконання платіжної операції та не є підтвердженням фактичного переказу коштів на рахунок продавця. Документів, які підтверджують факт оплати товару, а саме SWIFT копій до митного оформлення не надано. У листі від 04.07.2024 №162 ТОВ «НІКСПЕЦТРАНС» щодо пояснення оплати не зазначено адресата. Таким чином, банківські платіжні документи, що надані до митного оформлення не можливо пов'язати з оцінюваним товаром.
2. Інвойс від 28.06.2024 №4020189664 не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту.
3. Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26.09.2018 № НОМЕР_1 містить відомості про фірму на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявленими декларантом.
4. Враховуючи зміну умов поставки та юридичну адресу ТОВ «Нікспецтранс», сторони уклали між собою Додаткову угоду від 25.06.2024 №1 до Контракт купівлі- продажу від 22.09.2023 №18UKR. Однак дані юридичної адреси ТОВ «Нікспецтранс» зазначені в графі 8 та 9 ЕМД та в інвойсі від 28.06.2024 №4020189664 не кореспондуються відомостями про юридичну адресу ТОВ «Нікспецтранс» в Додатковій угоді від 25.06.2024 №1.
5. Відповідно до Додаткової угоди від 25.06.2024 №1 до Контракт купівлі-продажу від 22.09.2023 №18UKR поставка транспортного засобу здійснюється на умовах EXW Leopoldsdorf (AT), відповідно до рахунку від 10.07.2024 № 17 місцем завантаження є місто Leopoldsdorf (AT), однак це суперечить інформації наявній в автотранспортній накладній від 04.07.2024 А№754173, де зазначено, що місцем завантаження є місто Ansfelden (AT).
6. Відповідно до Договору про транспортні послуги від 06.02.2024 №ТР200220-24 строки розрахунків та умови оплати послуг визначаються в Заявці. Однак в наданій Заявці від 25.06.2024 №200220-24/2 така інформація відсутня, а банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг не надані.
7. Інформація про стан транспортного засобу в гр.31 ЕМД не підтверджується експертною довідкою від 10.07.2024 № 8224/24.
8. Митна декларація країни відправлення від 01.07.2024 №24AT320000EVJCS9M0 не містить жодних відміток митниці відправлення, відомостей щодо умов поставки, реквізитів інвойсу та вартісних характеристик товару.
Позивач, вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Згідно із п.2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу вимог частини п'ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно з частиною п'ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
В силу вимог частин другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57).
А в силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно ж до частини третьої цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, до виключних повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.
При цьому, обов'язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові, а митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:
- надані декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості,
- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,
- або наявні ознаки підробки.
Відповідно, наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
На підтвердження існування обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів Рівненська митниця зазначила, що
- Інвойс від 28.06.2024 №4020189664 не містить інформації про реквізити зовнішньоекономічного контракту.
- Подане до митного оформлення свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 26.09.2018 № НОМЕР_1 містить відомості про фірму на яку зареєстрований транспортний засіб, які не кореспондуються із відомостями про покупця та продавця, заявленими декларантом.
- Враховуючи зміну умов поставки та юридичну адресу ТОВ «Нікспецтранс», сторони уклали між собою Додаткову угоду від 25.06.2024 №1 до Контракт купівлі-продажу від 22.09.2023 №18UKR. Однак дані юридичної адреси ТОВ «Нікспецтранс» зазначені в графі 8 та 9 ЕМД та в інвойсі від 28.06.2024 №4020189664 не кореспондуються відомостями про юридичну адресу ТОВ «Нікспецтранс» в Додатковій угоді від 25.06.2024 №1.
- Відповідно до Додаткової угоди від 25.06.2024 №1 до Контракт купівлі-продажу від 22.09.2023 №18UKR поставка транспортного засобу здійснюється на умовах EXW Leopoldsdorf (AT), відповідно до рахунку від 10.07.2024 № 17 місцем завантаження є місто Leopoldsdorf (AT), однак це суперечить інформації наявній в автотранспортній накладній від 04.07.2024 А№754173, де зазначено, що місцем завантаження є місто Ansfelden (АТ).
- Відповідно до Договору про транспортні послуги від 06.02.2024 №ТР200220-24 строки розрахунків та умови оплати послуг визначаються в Заявці. Однак в наданій Заявці від 25.06.2024 №200220-24/2 така інформація відсутня, а банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортних послуг не надані.
- Інформація про стан транспортного засобу в гр.31 ЕМД не підтверджується експертною довідкою від 10.07.2024 № 8224/24.
- Митна декларація країни відправлення від 01.07.2024 №24AT320000EУJCS9M0 не містить жодних відміток митниці відправлення, відомостей щодо умов поставки, реквізитів інвойсу та вартісних характеристик товару.
Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання транспортного засобу.
Таким чином митний орган мав повне право витребувати у позивача додаткові документи.
Оскільки ж декларантом позивача жодних інших документів подано не було, митний орган законно і резонно визначив митну вартість товару за резервним методом.
При цьому, слід зазначити, що позивач в ході розгляду справи також не надав жодних належних та достовірних доказів на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.
Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно.
З огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів № UА204000/2024/000070/2 від 11.07.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації № UА204020/2024/000515 від 11.07.2024 року в повній мірі відповідають встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, неупередженості, добросовісності, розсудливості, пропорційності та своєчасності, а відтак не підлягають скасуванню.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
За наведеного, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» слід відмовити повністю.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Нікспецтранс» (вул. Марка Кропивницького, 120/1, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 39583984) до Рівненської митниці Державної митної служби України (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, ідентифікаційний код 43958370) про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UА204000/2024/000070/2 від 11.07.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації № UА204020/2024/000515 від 11.07.2024 року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 10.06.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська