10 червня 2025 р. № 400/4630/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у застосуванні при призначенні пенсії за віком з 12.06.2019 року показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2014-2016 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 12.06.2019 року, обчисливши заробітну плату та розмір пенсії згідно із ст. 27, 28, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати в Україні за 2017-2019 роки, та провести нарахування та виплату належної пенсії з урахуванням фактично виплачених сум;
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови позивачу у призначенні та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач обчислив пенсію за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки замість показника за останні три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії. А також протиправно відмовив у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою суду від 08.05.2025 відкрито провадження у справі, яку призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження.
21.05.2025 року відповідач надав відзив на позовну заяву просив в задоволенні позову відмовити вказавши, оскільки право на призначення пенсії вже було реалізоване позивачем у 2009 році, то відсутні підстави для повторного призначення одного і того ж виду пенсії, в межах одного і того ж закону із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016-2018 роки.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд
Позивач у 2009 року звернувся до відповідача за призначенням пенсії за вислугу років на підставі ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII. 21.03.2009 році йому була призначена пенсія за вислугу років, але 01.04.2009 року знову почав працювати на посаді вчителя та подав заяву про припинення виплати пенсії у зв'язку із працевлаштуванням, тому пенсію не отримував.
У зв'язку із досягненням пенсійного віку 60 років, 12.06.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою за призначенням пенсії за віком.
З 12.06.2019 року позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон № 1058).
13.01.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати за три роки, що передують призначенню пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також позивач просив призначити та виплатити грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На заяву позивача відповідач надіслав лист, в якому зазначено, що позивача переведено на пенсію за віком до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосувавши при цьому статтю 45 вищевказаного Закону. Оскільки подана позивачем заява є заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, то пенсійним органом правомірно застосовано показник середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Крім того відповідач відмовив у призначенні та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За змістом статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно з статтею 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
21.03.2009 році позивачу була призначена пенсія, але з 01.04.2009 року позивач знову почав працювати на посаді вчителя та подав заяву про припинення пенсії у зв'язку із працевлаштуванням, тому пенсію не отримував.
При цьому, призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у червні 2019 року відбулося вперше.
Тому при обчисленні пенсії вперше за віком відповідно до Закону №1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Виходячи із того, що у 2019 році позивачу вперше призначено пенсію за Законом №1058, тому її розмір має обчислюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2016, 2017, 2018 рр.), що передують року призначення пенсії за віком (2019 р.).
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення та зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату на її користь грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років, з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців, з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV (далі Порядок №1191).
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у нього необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Судом встановлено, що на момент досягнення шестидесятирічного віку позивач працював на посаді вчителя, що підтверджується записами трудової книжки.
При цьому звертає свою увагу на те, що наявність у позивача розміру страхового стажу, який становить більше 35 років, не заперечується відповідачем.
Суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується також з неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Підставою для відмови позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком є, зокрема, отримання до моменту призначення пенсії за віком будь-якої пенсії.
Позивачу з 21.03.2009 призначено пенсію за вислугу років, але у зв'язку із працевлаштуванням 01.04.2009 на посаду вчителя, перебування на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, останнього знято з обліку органів Пенсійного фонду України.
При цьому, як встановлено судом, позивач ані пенсії за вислугу років, ані будь-якого іншого виду пенсії до моменту призначення пенсії за віком не отримував.
Отже, зазначене у сукупності дає обґрунтовані підстави вважати, що позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Розподіл судових витрат за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у застосуванні при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 12.06.2019 року показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2014-2016 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 12.06.2019 року, обчисливши заробітну плату та розмір пенсії згідно із ст. 27, 28, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньомісячної заробітної плати в Україні за 2016-2018 роки, та провести нарахування та виплату належної пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 ЄДРПОУ 13844159) нарахувати виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя В. С. Брагар