10 червня 2025 рокусправа № 826/10462/18
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Брильовського Р.М.,
при секретарі судових засідань - Хмелика І.А.
та осіб, що беруть участь у справі:
представника позивача - Гнидки М.В.
представника відповідача - Статкевича Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
На розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" до Головного управління ДФС у м. Києві, у якій просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішень від 02.03.2018 № 00002421402 прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України в місті Києві на підставі акту від 19.02.2018 №68/26-15-14-02-03/32043726 про результати документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль»;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішень від 02.03.2018 №00002431402 прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби України в місті Києві на підставі акту від 19.02.2018 №68/26-15-14-02-03/32043726 про результати документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротекстиль" до Головного управління ДФС у м. Києві прийнято до провадження та відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 справу №640/10462/18 передано Львівському окружному адміністративному суду.
26 березня 2025 року адміністративна справа №640/10462/18 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Брильовського Р.М.
Ухвалою судді від 27.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 31 березня 2025 клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; вирішено провести судове засідання 8 квітня 2025 року о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції за участю представника позивача з використанням власних технічних засобів.
Протокольною ухвалою від 3.06.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 10.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між Позивачем та ПАТ «Діпробудмашина» (в Акті перевірки помилково зазначено «Дніпробудмашина») було укладено договір оренди нерухомого майна № 01/03/14 від 01.03.2014 в будівлі за адресою м.Київ, вул.Лейпцизька, 15, загальною площею 1090,0 кв.м. відповідно до якого Позивач сплачував ПАТ «Діпробудмашина» орендні платежі на суму 550,00 грн. в місяць за 1 кв.м. Позивач вирішив розірвати Договір оренди. 31 липня 2014 року було укладено Додаткову угоду про розірвання Договору оренди, актом № 2 прийому-передачі Приміщення були повернуті Позивачем підприємству ПАТ «Діпробудмашина». Відповідач не взяв до уваги вищевказане та зазначив, що вказане приміщення не використовувалось в період з 01.03.2014 по 31.07.2014 в господарській діяльності. Вважає, що підготовка до господарської діяльності, підтверджена належними документами, яка спричинила певні затрати, і яка (господарська діяльність в вузькому тлумаченні) не відбулась через причини, незалежні від платника податку, є також господарською діяльністю в розумінні ПК України. Позивач орендував вищевказані приміщення в ПАТ «Діпробудмашина» саме з метою отримання прибутку в подальшому, але через об'єктивні обставини таке отримання стало неможливим, через що вказану оренду було припинено та приміщення повернуті орендодавцю. Щодо податкового повідомлення-рішення 00002431402 від 19.02.2018 зазначає наступне. Жодних первинних документів в Акті перевірки щодо донарахування курсових різниць не зазначено, в п.3.1.1.5 Акту перевірки (стор.8 Акту перевірки , передостанній абзац) лише вказано, що Позивач за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 не включив до складу валового доходу позитивне значення курсових різниць у сумі 446500 грн. Виходячи з описової частини Акту перевірки, неможливо визначити, яким чином вирахувана вказана сума, по яким саме договорам, за якою методикою тощо, що унеможливлює її об'єктивну перевірку та неможливо з'ясувати чи взагалі було порушення. Вказаного порушення фактично ж не було, курсові різниці за всі періоди, в тому числі вказаний в Акті перевірки, прораховані Позивачем вірно, неправомірного завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не було. Дані бухгалтерського обліку за 2015 рік , які включають в себе доходи від неопераційної курсової різниці, тотожні даним звіту про фінансові результати, рядок 2240 Звіту про фінансові результати (ф№ 2) за 2015 рік. Вказане Відповідачем в додатку 6 до Акту перевірки «відхилення» є надуманим та безпідставним, і з іншої сторони, не підтвердженим Відповідачем. Просив позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що проведеною перевіркою відображеного показника за період 01.01.2015 по 30.09.2017 у рядку 2120 «Інші операційні доходи» у загальній сумі 87834,1 тис. грн. на підставі таких документів: договорів, видаткових накладних, банківських документів з додатками, платіжних документів, картки бухгалтерського рахунку 71 «Інший операційний дохід», 732 «відсотки отримані», оборотно-сальдової відомості за відповідний період не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Євротекстиль» показників у рядку 2120 «Інші операційні доходи». Перевіркою відображених у рядку 2240 «Інші доходи» за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 у загальній сумі 76083,9 тис. грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив операції із відображення позитивного значення курсових різниць, нарахованих відсотків на облігації та інші цінні папери, доходу від реалізації фінансових інвестицій, інше. Проведеною перевіркою відображеного показника за період 01.01.2015 по 30.09.2017 у рядку 2240 «Інші доходи» у загальній сумі 76083,9 тис. грн. на підставі таких документів: договорів, видаткових накладних, банківських документів з додатками, платіжних документів, картки бухгалтерського рахунку 71 «Інший операційний дохід», 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками», оборотно-сальдових відомостей за відповідний період встановлено його заниження на загальну суму 446500 гривень, в тому числі по періодам: 2015 рік на суму 446500 гривень. В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Євротекстиль» в порушення п.п.134.1.1. п.134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, що діяли на момент відображення вказаних операцій в податковому обліку) не включило до складу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, позитивне значення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у сумі 446500 грн. Згідно з регістрами бухгалтерського обліку ТОВ «Євротекстиль», наданих для перевірки, а саме: оборотно-сальдових відомостей та карток по рахункам 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками», 714 «Дохід від операційної курсової різниці», 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці», за 2015 рік обліковується позитивне значення курсових різниць у розмірі 49597346 грн, а саме: Дт рах. 506 - Кт рах. 71 на суму 43484381грн; Дт рах. 684 - Кт 71 на суму 6112965 грн. В податковому обліку ТОВ «Євротекстиль» позитивне значення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 446500 грн, не включено до складу доходів у рядку 01 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку». Перевіркою встановлено, що ТОВ «Євротекстиль» перебувало в господарських відносинах з ПАТ «Діпробудмашина» (код 00241212). В ході аналізу податкової звітності з податку на додану вартість встановлено, що ТОВ «Євротекстиль» включено до складу податкового кредиту у сумі 440333 грн., суми ПДВ отримані від ПАТ «Діпробудмашина» та відображено в деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) всього у сумі 440333 грн., в тому числі по періодах: за березень 2014 року в сумі 99917 гривень, за квітень 2014 року в сумі 88500 гривень, за травень 2014 року в сумі 161833 гривень, за червень 2014 року в сумі 90083 гривень. Суми податку на додану вартість за наданими податковими накладними включено до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Євротекстиль» та відображено в декларації з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) суму у розмірі 440333 грн, в тому числі: за березень 2014 року в сумі 99917 гривень, за квітень 2014 року в сумі 88500 гривень, за травень 2014 року в сумі 161833 гривень, за червень 2014 року в сумі 90083 гривень. В зазначених актах виконаних робіт, податкових накладних, як номенклатура товару зазначено «Оренда приміщення зг.дог.№01/03/14 від 01.03.14». Відповідно пояснень посадових осіб ТОВ «Євротекстиль» №02/18 від 02 лютого 2018 щодо використання в господарській діяльності приміщень за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, загальною площею 1 090,0 м. кв. Відповідач стверджує, що зазначене приміщення в період з 01.03.14 по 31.07.2014 року ТОВ «Євротекстиль» не використовувалось в господарській діяльності. До перевірки не надані первинні документи підтверджуючі використання зазначеного приміщення в господарській діяльності. Таким чином, перевіркою ТОВ «Євротекстиль» встановлено порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 440333 грн., в тому числі по періодах: за березень 2014 року в сумі 99917 гривень, за квітень 2014 року в сумі 88500 гривень, за травень 2014 року в сумі 161833 гривень, за червень 2014 року в сумі 90083 гривень. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач подав відповідь на відзив у якому зазначив, що він надав Відповідачу під час перевірки всі первинні документи, які підтверджують оренду нежитлових приміщень, розташованих в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, загальною площею 1 090,00 з 01.03.2014 по 31.07.2014. Відповідач не надав жодних доказів, які б вказували на нереальність господарський операцій Позивача. Згідно з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (уточнюючої) за 2017 рік Позивач згідно з податковим повідомленням-рішенням від 02.03.2018 р. № 00002431402 на підставі Акта перевірки № 68/26-15-14-02¬03/32043726 від 19.02.2018 зменшив від'ємне значення на 446 500,00 грн рядка 3.2.4. Додатка РІ, яке переноситься до рядка 03 «Різниці» та вплинуло на визначення рядка 04 «Об'єкт оподаткування» до «Податкової Декларації з податку на прибуток підприємства за 2017 рік».
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
ГУ ДФС у м. Києві провело документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль» (далі по тексту: ТОВ «Євротекстиль») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017, відповідно до затвердженого плану.
За результатами перевірки 19.02.2018 складено акт №68/26-15-14-02-03/3204372).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Євротекстиль»:
1.п.п.134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 446500 грн., в тому числі по періодам: за 2015 рік на суму 446500 гривень, 2016 рік на суму 446500 гривень, три квартали 2017 року на суму 446500 гривень.
2.п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 161833 грн, в тому числі по періодам: за травень 2014 в сумі 161833 гривень.
3.п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України щодо своєчасності реєстрації податкових накладних.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період 01.01.2015 по 30.09.2017 у рядку 2120 «Інші операційні доходи» у загальній сумі 87834,1 тис. грн на підставі таких документів: договорів, видаткових накладних, банківських документів з додатками, платіжних документів, картки бухгалтерського рахунку 71 «Інший операційний дохід», 732 «відсотки отримані», оборотно-сальдової відомості за відповідний період не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Євротекстиль» показників у рядку 2120 «Інші операційні доходи».
Перевіркою відображених у рядку 2240 «Інші доходи» за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 у загальній сумі 76083,9 тис. грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив операції із відображення позитивного значення курсових різниць, нарахованих відсотків на облігації та інші цінні папери, доходу від реалізації фінансових інвестицій, інше.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період 01.01.2015 по 30.09.2017 у рядку 2240 «Інші доходи» у загальній сумі 76083,9 тис. грн на підставі таких документів: договорів, видаткових накладних, банківських документів з додатками, платіжних документів, картки бухгалтерського рахунку 71 «Інший операційний дохід», 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками», оборотно-сальдових відомостей за відповідний період встановлено його заниження на загальну суму 446500 гривень, в тому числі по періодам: 2015 рік на суму 446500 гривень.
В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Євротекстиль» в порушення п.п.134.1.1. п.134.1 статті 134 Податкового кодексу України не включило до складу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, позитивне значення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у сумі 446500 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Євротекстиль» перебувало в господарських відносинах з ПАТ «Діпробудмашина» (код 00241212). В ході аналізу податкової звітності з податку на додану вартість встановлено, що ТОВ «Євротекстиль» включено до складу податкового кредиту у сумі 440333 грн., суми ПДВ отримані від ПАТ «Дніпробудмашина» та відображено в деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) всього у сумі 440333 грн., в тому числі по періодах: за березень 2014 року в сумі 99917 гривень, за квітень 2014 року в сумі 88500 гривень, за травень 2014 року в сумі 161833 гривень, за червень 2014 року в сумі 90083 гривень.
Перевіркою ТОВ «Євротекстиль» встановлено порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 440333 грн., в тому числі по періодах: за березень 2014 року в сумі 99917 гривень, за квітень 2014 року в сумі 88500 гривень, за травень 2014 року в сумі 161833 гривень, за червень 2014 року в сумі 90083 гривень.
Відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 02.03.2018 № 00002421402 на суму донарахованого зобов'язання з податку на додану вартість 161833 грн та суму нарахованих штрафних санкцій 40 458 грн та податкове повідомлення-рішення від 02.03.2018 № 00002431402 на суму 446500 грн.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено термін господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за мови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Статтею 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV (далі по тексту Закон № 996-XIV), із внесеними змінами та доповненнями, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно п.1 ст. 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п.2 ст.3 Закону №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції'.
Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку)...»
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У разі якщо на момент перевірки платника податку органами державної фіскальної служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними пунктами-документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 02.03.2018 № 00002421402 суд зазначає наступне.
01.03.2014 між Позивачем та ПАТ «Діпробудмашина» було укладено договір оренди нерухомого майна № 01/03/14 в будівлі за адресою м.Київ, вул. Лейпцизька, 15, загальною площею 1090,0 кв.м. відповідно до якого Позивач сплачував ПАТ «Діпробудмашина» орендні платежі на суму 550,00 грн в місяць за 1 кв.м., в тому числі на виконання умов вказаного договору ПАТ «Діпробудмашина» виписувало податкові накладні, суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту Позивача та відображено в декларації з податку на додану вартість суму у розмірі 440333 грн, в тому числі за березень 2014 рік в сумі 99917 гривень, за квітень 2014 року в сумі 88500 гривень, за травень 2014 року в сумі 161833 грн,за червень 2014 року в сумі 90083 гривень.
Відповідно до додаткової угоди від 31.07.2014 до договору оренди приміщення №01/03/14 від 01.03.2014: сторони домовились достроково припинити дію договору оренди з 31.01.2014.
На виконання умов договору ПАТ «Діпробудмашина» на адресу ТОВ «Євротекстиль» склало акти виконаних робіт.
Суми податку на додану вартість за наданими податковими накладними включено до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Євротекстиль» та відображено в декларації з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) суму у розмірі 440333 грн, в тому числі: за березень 2014 року в сумі 99917 гривень, за квітень 2014 року в сумі 88500 гривень, за травень 2014 року в сумі 161833 гривень, за червень 2014 року в сумі 90083 гривень.
В зазначених актах виконаних робіт, податкових накладних, як номенклатура товару зазначено «Оренда приміщення зг.дог.№01/03/14 від 01.03.14».
Позивач надав пояснення №02/18 від 02 лютого 2018 приміщення за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, загальною площею 1 090,0 м. кв. вказані приміщення в господарській діяльності ним не використовувалися з огляду на необхідність значних витрат на проведення робіт з облаштування спортклубу, та, з іншої сторони, проблемну окупність проекту, зробило економічно ризикованим та недоцільним проводити вказані роботи з створення спорткомплексу, тож було вирішено розірвати Договір оренди; 31 липня 2014 року було укладено Додаткову угоду про розірвання Договору оренди, актом № 2 прийому-передачі Приміщення були повернуті підприємству ІІАТ «Діпробудмашина».
Відповідач стверджує та не спростовується позивачем, що до перевірки не надані первинні документи підтверджуючі використання зазначеного приміщення в господарській діяльності.
Отже, перевіркою ТОВ «Євротекстиль» встановлено порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 440333 грн, в тому числі по періодах: за березень 2014 року в сумі 99917 гривень, за квітень 2014 року в сумі 88500 гривень, за травень 2014 року в сумі 161833 гривень, за червень 2014 року в сумі 90083 гривень.
Згідно з п.п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України «контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації... Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання..». Таким чином, по зазначеним операціям грошові зобов'язання з податку на додану вартість не визначаються.
Підприємство ТОВ «ЄВРОТЕКСТИЛЬ» уточнювало розрахунок за травень 2014 року (уточнюючий розрахунок №9199100480 від 28.09.2015).
З урахуванням вимог ст. 102 Податкового кодексу України «Строки давності та їх застосування» встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 161833 гривень, в тому числі по періодах: за травень 2014 року в сумі 161833 грн.
Суд дійшов висновку, що включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість визначеної з вартості оренди приміщення, що в подальшому не використовувалося в господарській діяльності, суперечить приписам пункту 198.3 статті 198 ПК України та не дає підстав платнику податків на формування податкового кредиту в межах таких сум.
Щодо податкового повідомлення-рішення 00002431402 від 19.02.2018 року (в частині «завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток») суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, що діяли на момент відображення вказаних операцій в податковому обліку) «об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу».
Згідно з пунктом 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 10 серпня 2000 року №193 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2000 за № 515/4736 зазначено, що операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат).
У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.
На кожну дату балансу:
а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на дату балансу;
б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на дату здійснення операції;
в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення господарської операції та на дату балансу.
Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21».
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Євротекстиль» п.п.134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 446500 грн, в тому числі по періодах: за 2015 рік на суму 446500 гривень, 2016 рік на суму 446500 гривень, три квартали 2017 року на суму 446500 гривень.
Суд встановив, що проведеною перевіркою відображеного показника за період 01.01.2015 по 30.09.2017 у рядку 2120 «Інші операційні доходи» у загальній сумі 87834,1 тис. грн на підставі таких документів: договорів, видаткових накладних, банківських документів з додатками, платіжних документів, картки бухгалтерського рахунку 71 «Інший операційний дохід», 732 «відсотки отримані», оборотно-сальдової відомості за відповідний період не встановлено заниження або завищення задекларованих ТОВ «Євротекстиль» показників у рядку 2120 «Інші операційні доходи».
Суд зазначає, що перевіркою відображених у рядку 2240 «Інші доходи» за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 у загальній сумі 76083,9 тис. грн встановлено, що на формування цих показників мало вплив операції із відображення позитивного значення курсових різниць, нарахованих відсотків на облігації та інші цінні папери, доходу від реалізації фінансових інвестицій, інше.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період 01.01.2015 по 30.09.2017 у рядку 2240 «Інші доходи» у загальній сумі 76083,9 тис. грн на підставі таких документів: договорів, видаткових накладних, банківських документів з додатками, платіжних документів, картки бухгалтерського рахунку 71 «Інший операційний дохід», 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками», оборотно-сальдових відомостей за відповідний період встановлено його заниження на загальну суму 446500 гривень, в тому числі по періодах: 2015 рік на суму 446500 гривень.
Відповідно до регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Євротекстиль», наданих для перевірки, а саме: оборотно-сальдових відомостей та карток по рахункам 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками», 714 «Дохід від операційної курсової різниці», 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці», за 2015 рік обліковується позитивне значення курсових різниць у розмірі 49597346 грн., а саме: Дт рах. 506 - Кт рах. 71 на суму 43484381грн; Дт рах. 684 - Кт 71 на суму 6112965 грн.
В податковому обліку ТОВ «Євротекстиль» позитивне значення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в сумі 446500 грн не включено до складу доходів у рядку 03 Декларації «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку».
В порушення п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України ТОВ «Євротекстиль» не включило до складу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку, позитивне значення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 у сумі 446500 грн.
Суд дійшов висновку, що платник податків всупереч приписам статті 44, 134 ПК України ТОВ «Євротекстиль» занизив об'єкт оподаткування з податку на прибуток на суму 446 500 гривень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду докази, які спростовують доводи позивача, а відтак, довів правомірність своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
вирішив:
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2025.
СуддяБрильовський Роман Михайлович