11 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/814/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.05.2024 року №0645952-2410-1127-UA35080170000077763 на суму 78487,15 грн. та податкове повідомлення - рішення від 15.05.2024 №0223461-2410-1127-UA35080170000077763 на суму 15602,96 грн. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 15.05.2024 ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено спірні податкові повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов'язання за платежем “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особам, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» в сумі 78487,15 грн., та 15602,96 грн. Ці рішення вважає протиправним та такими, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства. Оскільки, об'єкт нерухомості, який знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , має загальну площу 9315,2 кв.м., є будівлею промисловості, віднесений до групи “Промислові будівлі» (код 125) підклас 1251 - належать будівлі, що використовуються для промислового виробництва, наприклад фабрики, майстерні, бойні, пивоварні, тощо, Державного класифікатора будівель та споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях С, Е, F КВЕД ДК 009:2010. При цьому звертав увагу, що вказані будівлі не здавалися ним в оренду, лізинг, позичку, тому на його думку підпадають під дію положень пп."є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.2266 ПК України.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.26).
Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, та зазначив, що згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником будівлі, ремонтний виробничий блок, загальною площею 4657,6 кв.м. Також, вказував, що позивач відповідно до ст.266.7.3 ПК України не звернувся до податкового органу із письмовою заявою та підтверджуючими документами, згідно яких повинен був повідомити про площу приміщень, яка зайнята під виробництвом будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (25.11) з інформацією надання нерухомого майна їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Крім того, зазначав, що податковим повідомленням-рішенням від 15.05.2024 року №0645952-2410-1127-UA35080170000077763 по загальній площі 11714,5 кв.м. проведено нарахування за період січень - червень 2023 року на суму 78487,15 грн., а по податковому повідомленню - рішенню від 15.05.2024 №0223461-2410-1127-UA35080170000077763 по загальній площі 4657,6 кв.м. проведено нарахування за період липень - вересень 2023 року на суму 15602,96 грн. Отже, вважає, що позивачем не надано до податкового органу інформації та документального підтвердження площі приміщень, яка відповідно до пп."є" п.п.2662.2. п.266.2 ст.266 ПК України не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є будівлями промисловості. На підставі викладеного, ГУ ДПС у Кіровоградській області просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. (а.с.28-29)
Ухвалою суду від 17.04.2025 року сторін зобов'язано подати до суду додаткові докази (а.с.55-56).
18 та 29 квітня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення та докази по справі.
Ухвалою суду від 07.05.2025 року сторін зобов'язано подати до суду додаткові докази (а.с.112-113).
12 та 20 травня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення та докази по справі.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
На підставі договору купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство від 02.08.2019, зареєстрованого у реєстрі за № 1-929 позивачем у ТОВ “СІЛІКОН» придбано приміщення ремонтного виробничого блоку 1, Літ. 3, розташованого за адресою: вул. Заводська 3Ф, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, загальною площею 11714,50 кв.м, основною площею 9876,0 кв.м., складається з двох поверхів. (а.с.126-130)
Державним нотаріусом Світловодської міської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Москаленко Н.І. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на зазначене приміщення ремонтного виробничого блоку, розташованого за адресою: вул. Заводська 3Ф, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська обл., 27507, загальною площею 11714,50 кв.м., від 02.08.2019, зареєстроване в реєстрі за № 1-943 та у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.131, 132).
На підставі нотаріально посвідченої заяви від 23.05.2020 проведено поділ земельної ділянки за вказаною адресою, в тому числі і приміщення ремонтного виробничого блоку, розташованого за адресою: вул. Заводська 3Ф, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська обл., 27507 (а.с.141)
За результатом поділу утворено два об'єкта нерухомого майна, а саме:
- земельна ділянка за адресою: вул. Заводська 3Ф, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська обл., 27507, площею 1,6830 га.
- земельна ділянка за адресою: вул. Заводська 3Ц, м. Світловодськ Олександрійський район, Кіровоградська обл., 27507, площею 1,1540 га., що підтверджується копією технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки, складеної на підставі договору № 20-64 від 16.06.2020 (а.с.133-156); рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області від 11.06.2020 № 301 про присвоєння поштової адреси земельній ділянці та частині майнового комплексу будівель гр. ОСОБА_1 по вул. Заводській (а.с.142), а також висновком щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, наданого ТОВ “СЕРВІСПРОМЕКСПЕРТ» код ЄДРПОУ 38713841 від 19.05.2020 №29 (а.с.157-163).
За результатом проведеного поділу виготовлено технічний паспорт на приміщення ремонтного виробничого блоку, розташованого за адресою: вул. Заводська 3Ф, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, загальною площею 4657,6 кв.м., в тому числі: 3596.5 кв.м. - перший поверх; 843,3 кв.м. - другий поверх; 217,8 кв.м. - допоміжна (підсобна) площа на двох поверхах будівлі (а.с.91-97).
В подальшому приміщення ремонтного виробничого блоку, розташованого за адресою: вул. Заводська 3Ф, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, включене до статутного капіталу ТОВ “АНКАНАРАМО», код ЄДРПОУ 45263043 (а.с.98) та передано новому власнику товариства та внесено зміни до Державного реєстру речових прав про зміну права власності, що підтверджується відповідним витягом від 23.10.2023 року (а.с.102).
Зміни права власності на приміщення ремонтного виробничого блоку, розташованого за адресою: вул. Заводська 3Ф, м. Світловодськ, Олександрійський район. Кіровоградська обл., 27507, підтверджується також інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24.04.2025 року (а.с.103-105).
Отже, згідно відомостей з державного реєстру речових прав від 24.04.2025 будівля єдиного двоповерхового ремонтного виробничого блоку, загальною площею 4657,6 кв.м, розташованого за адресою: вул. Заводська ЗФ, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська обл., 27507, на теперішній час перебуває у власності ТОВ “АНКАНАРАМО», з 23.10.2023 року (а.с.103-105).
Відповідно рішення Світловодської міської ради № 572 від 22.06.2021 року на 2022 рік (також діє й на 2023 рік), ставка податку за 1 кв.м складає для “Будівель промисловості» (1251) 0,2% розміру мінімальної заробітної плати (13.40 гривень). (а.с.47-49)
Відповідачем згідно податкового повідомлення-рішення №0645952-2410-1127-UA35080170000077673 від 15.05.2024 року позивачу нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2023 рік (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень) по загальній площі 11714,5 кв.м. на суму 78487,15 грн. (а.с.11).
Згідно податкового повідомлення-рішення №0223461-2410-1127-UA35080170000077673 від 15.05.2024 року позивачу нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості за 2023 рік (липень, серпень, вересень) по загальній площі 4657,6 кв.м. на суму 15602,96 грн. (а.с.12).
Не погодившись із цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормовано приписами статті 266 ПК України.
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Отже, за загальним правилом, об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
За приписами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
У підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України наведений перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування.
Відповідно до підп. “є» підп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" група 125 "Будівлі промислові та склади" клас 1251 "Будівлі промисловості".
До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 "Будівлі промисловості", який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - "Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості", 1251.2 - "Будівлі підприємств чорної металургії", 1251.3 - "Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості", 1251.4 - "Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - "Будівлі підприємств харчової промисловості", 1251.6 - "Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості", 1251.7 - "Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості", 1251.8 - "Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості", 1251.9 - "Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне".
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Разом з тим, з аналізу пп. “є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України слідує, що не лише цільове призначення будівлі згідно правовстановлюючих документів, а й фактичне її використання як об'єкту промисловості, є підставою для застосування пільги з оподаткування відповідно до вказаної норми Податкового кодексу України.
Обираючи за вихідне поняття “промисловість», у зв'язку з яким застосовується податкова пільга, законодавець пов'язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції
Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт “є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об'єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.
Застосування підпункту “є» підпункту266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з урахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Вказані висновки стосовно застосування положень підпункту “є» підпункту 266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 31.10.2023 у справі №160/11472/19, від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, від 25.03.2020 у справі №280/5332/18, від 20.02.2020 у справі №819/1537/17, від 15.05.2018 у справі №806/2461/17.
Законодавець визначає три критерії застосування підпункту “є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України:
- об'єкт оподаткування є будівлею промисловості, віднесеною до групи “Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;
- використовується за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;
- не здається власниками в оренду, лізинг, позичку.
Встановлена відсутність будь-якої з наведених вище ознак об'єкта нерухомого майна не дає підстав для звільнення його від оподаткування за правилами підпункту “є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Так, як вже зазначалося судом, одним із критеріїв застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України є використання об'єкта оподаткування за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010.
Відповідно до класифікатору видів економічної діяльності ДК 009:2010, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №306 від 24.02.2020), секції B-F стосуються таких видів діяльності: секція B - добувна промисловість і розроблення кар'єрів; секція C - переробна промисловість; секція D - постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; секція E - водопостачання; каналізація, поводження з відходами; секція F - будівництво.
Враховуючи наведене, будівля двоповерхового ремонтного виробничого блоку, розташованого за адресою: вул. Заводська 3Ф, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська обл., не належить до об'єктів житлової нерухомості, та в розумінні Державного класифікатора будівель та споруд ДК 009:2010, віднесена до класу "Будівлі промисловості" (код 1251).
Як слідує з матеріалів справи, позивач займається підприємницькою діяльністю з видами діяльності згідно КВЕД:
- 52.29, Інша допоміжна діяльність у сфера транспорту;
- 46.77, Оптова торгівля відходами та брухтом;
- 47.52, Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах;
- 25.11, Основний, Виробництво будівельних металевих конструкцій i частин конструкцій;
- 38.31, Демонтаж (розбирання) машин i устаткування;
- 41.20, Будівництво житлових i нежитлових будівель;
- 77.32, Надання в оренду будівельних машин i устаткування;
- 77.12, Надання в оренду вантажних автомобілів;
- 47.19, Інші види роздробної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;
- 45.32, Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;
- 38.32, Відновлення відсортованих відходів;
- 77.11, Надання в оренду автомобілів i легкових автотранспортних засобів.
Позивачем до матеріалів справи долучено первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності, а саме, виготовляв металоконструкцій згідно свого КВЕД 25.11, що підтверджується копіями договору виготовлення продукції №1 від 01.01.2023 року, видаткової накладної від 11.01.2023 року, акту надання послуг від 30.01.2023 року, договору виготовлення продукції №2 від 15.01.2023 року, рахунку-фактури №ПО-01 від 02.02.2023 року, видаткової накладної №ПО-0000001 від 02.02..2023 року, банківської виписки (а.с.174-184).
Слід зауважити, що встановлена підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд визнає, що будівлю двоповерхового ремонтного виробничого блоку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , позивач, у період нарахування податкового зобов'язання, використовував у своїй підприємницькій діяльності і фактично вищезазначена будівля є будівлею промисловості.
Відтак, нерухомість за цією адресою не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень пункту "є" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 24 квітня 2020 року у справі № 540/2206/19.
Враховуючи вищевикладений висновок суду про протиправне визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судового збору 1211,20 грн. (а.с.23).
З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 15.05.2024 року №0645952-2410-1127- НОМЕР_2 та №0223461-2410-1127-UA35080170000077763.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ - 43995486).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА