11 червня 2025 року м. Київ № 320/62613/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., при секретарі судового засідання Антіповій К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника позивача про закриття провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ф», прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області від 04 вересня 2024 року №0013939-1308-1036;
- cкасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 04.09.2024 про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу;
- зобов'язати ГУ ДПС у Київській області здійснити коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з неї запису (даних, операції) про нарахування вказаної в податковій вимозі від 04 вересня 2024 року №0013939-1308-1036 пені.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. від 22.01.2025 №5358) відмовлено.
Протокольною ухвалою від 28.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
До суду від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, вказавши, що зі змісту письмових клопотань відповідача, які долучено до матеріалів справи, а також наданих розрахунків пені з військового збору та з податку на доходи фізичних осіб, інтегрованих карток платника з військового збору та податку на доходи фізичних осіб, відповідач визнає оскаржувані порушення та, більше того, такі порушення були виправлені Головним управлінням ДПС у Київській області.
Відтак, на думку представника позивача, добровільне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні 11.06.2025 представник позивача підтримав заявлене клопотання про закриття провадження у справі та просив вказане клопотання задовольнити. Представник відповідача проти клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України не заперечував.
Вирішуючи клопотання представника позивача про закриття провадження у даній справі, суд зазначає таке.
Відповідно до положень частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з приписами пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Так, в обґрунтування позовних вимог про протиправність податкової вимоги форми «Ф», прийнятої Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області від 04 вересня 2024 року №0013939-1308-1036 та рішення від 04.09.2024 про опис майна ФОП ОСОБА_1 у податкову заставу позивачем зазначено, що розрахунок пені в оскаржуваній податковій вимозі в загальному розмірі 648 306,99 виконано відповідачем всупереч судового рішення, яке набрало законної сили та яким частково скасовані нараховані контролюючим органом грошові зобов'язання як з податку на доходи фізичних осіб, так і з військового збору.
Судом встановлено, що внаслідок коригування ІКП ФОП ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування (код платежу 11010500) у відповідність в частині зайво нарахованої пені:
- сума пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500), яка підлягає сплаті, станови 9 348,36 грн;
- сума пені з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001), яка підлягає сплаті, станови 779,04 грн.
Отже, суб'єкт владних повноважень, самостійно усунув порушення щодо позивача, і при цьому, відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання дій протиправними, тому провадження у справі повинно бути закрито, згідно вимог пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Відповідно до положень частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Ураховуючи, що після відкриття провадження у цій справі відповідачем усунуто обставини, що становлять предмет спору, наявні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Щодо вирішення питання про повернення позивачу судового збору за подання цього позову, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як встановлено судом із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою сплачено судовий збір у розмірі 7124,39 грн.
Ураховуючи викладене, а також те, що провадження у даній справі закрито не у зв'язку із відмовою позивача від позову, сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Щодо питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд керується таким.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Представник позивача у позовній заяві просив розподілити судові витрати з надання правничої допомоги адвоката у розмірі 17 000,00 грн, вказавши на наявний у справі договір про надання правничої допомоги від 07.08.2024 №07-ОВ/24, додаток № 1 до договору від 07.08.2024 №07-ОВ/24.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що заявлені представником позивача до відшкодування грн витрат на професійну правову (правничу) допомогу не відповідають розумності їхнього розміру. Так, оцінюючи співмірність розміру витрат, понесених на правову допомогу, слід також наголосити, що дана справа є справою незначної складності, розгляд справи здійснювався без проведення судового засідання.
Відповідно до вимог частини шостої статті 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Таким чином, враховуючи, що закриття провадження у справі не пов'язане з відмовою позивача від позову, а обумовлене самостійним виконанням відповідачем позовних вимог позивача, які стали підставою для звернення позивача з даною позовною заявою, суд вважає, що витрати з надання правничої допомоги адвоката підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, досліджених та підготовлених доказів, обсягу нормативно-правових актів, використаних адвокатом та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг з розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Отже, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню, враховуючи дискреційні повноваження суду, до 5 000,00 грн та стягує визначену суму за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника позивача про закриття провадження у справі №320/62613/24 - задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі №320/62613/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з державного бюджету України судовий збір у розмірі 7124,39 грн (сім тисяч сто двадцять чотири гривні тридцять дев'ять копійок), сплачений згідно з квитанцією від 26.12.2024 №0639-5099-0885-2333.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5-А, код ЄДРПОУ 44096797) витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень).
Копію ухвали суду надіслати (вручити) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Перепелиця А.М.
Повний текст ухвали виготовлено 11.06.2025.