11 червня 2025 року справа №320/30777/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної експертно-кваліфікаційна комісії при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Центральної експертно-кваліфікаційна комісії при Міністерстві юстиції України (далі - відповідач 1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії (рішення) відповідача 1 від 23.06.2023 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним, оскільки прийняте з порушенням статей 6, 8, 13, 18 Європейської конвенції про захист прав людини, недотримання принципу обґрунтованості рішень органу владних повноважень а також надмірного втручання в професійну діяльність позивача; статті 58, пункту 22 статті 92 Конституції України та абз.3 пункту 3 розділу II, абз.3 пункту 9, пункту 13 розділу VI Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію.
Позивач зазначив, що рішення прийняте безпідставно і необґрунтовано, оскільки в ньому не встановлено фактів порушення ним конкретних вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог; не досліджено обставин вчинених дисциплінарних проступків; не аргументовано необхідності притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обрання відповідного виду дисциплінарного стягнення; не враховано результати його роботи за попередні роки.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником Міністерства юстиції України подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовної заяви експерта, як такої, що ґрунтується на надуманих позивачем підставах та її власному розумінні норм чинного законодавства щодо незаконності дій Комісії. В обґрунтування своєї позиції відповідачем вказано, зокрема, що Комісією було здійснено відповідну оцінку виявлених в діяльності позивача правопорушень та при визначені дисциплінарного стягнення враховано такі критерії, як очевидність порушення, досвід роботи, наявність попередніх дисциплінарних стягнень, а також інші обставини, відповідно оскаржуване рішення Комісії є обґрунтованим та відповідає вимог законодавства.
Адвокатом позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову повністю.
За згодою сторін у судовому засіданні суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до запиту від 23.06.2022 гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 разом з іншими експертами було залучено до виконання експертизи, внаслідок чого складено висновок експертів № 1045/64201 від 12.10.2022 за результатами комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи (далі - Висновок експертів).
Не погоджуючись з Висновком експертів, публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (далі - ПАТ «Інтерпайп НТЗ») звернулось до Міністерства юстиції України із зверненням від 08.05.2023 № 210/1 щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності судових експертів, у тому числі внести на розгляд дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційна комісії при Міністерстві юстиції України (ЦЕКК) подання щодо порушення дисциплінарного провадження відносно судового експерта ОСОБА_1 .
Відповідачем 2 направлено на адресу позивача лист від 15.06.2023 №77390/72095-33-23/6.3, в якому повідомлено, що на засіданні дисциплінарної палати ЦЕКК було прийнято рішення про порушення дисциплінарного провадження стосовно позивача, проведення аналізу висновку та запропоновано надати пояснення щодо фактів, наведених у зверненні. До листа додано копію довідки, складеної за результатами проведення аналізу висновку експертів № 1045/64201 від 12.10.2022.
Позивачем 21.06.2023 направлено відповідачу 1 пояснення щодо фактів, викладених у зверненні ПАТ «Інтерпайп НТЗ».
За результатами розгляду звернення ПАТ «Інтерпайп НТЗ» дисциплінарною палатою ЦЕКК прийнято рішення від 23.06.2023 № 1/2 щодо притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді тимчасового (на шість місяців) зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта за спеціальностями 11.1 - дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності та 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами пунктів 14, 22 частини першої статі 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема; засади судової експертизи; засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначені Законом України від 25.02.1994 № 4038-XII «Про судову експертизу» (далі - Закон № 4038-XII).
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону № 4038-XII).
Законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів (частина перша статті 2 Закону № 4038-XII).
Згідно зі статтею 3 Закону № 4038-XII судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Відповідно до п.1 частини першої статті 12 Закону № 4038-XII незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний, зокрема: провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Як свідчать матеріали справи, на підставі запиту від 23.06.2022 ОСОБА_2 комісією експертів, у тому числі позивачем проведено комплексну комісійну судову економічну та оціночно-будівельну експертизу та складено висновок експертів № 1045/64201 від 12.10.2022.
В подальшому, ПАТ «Інтерпайп НТЗ» звернулося 08.05.2023 до Міністерства юстиції України щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 .
За результатами розгляду вказаного звернення, поданих пояснень судового експерта, дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України прийнято рішення від 23.06.2023 № .
Із указаного рішення, в якості підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зазначено про порушення:
статті 7-1 Закону «Про судову експертизу», пункту 1.8 Інструкції № 53/5, підпункту 10 пункту 1 розділу II Інструкції № 3505/5 щодо проведення експертизи виключно на підставі процесуального документу або договору з експертом чи експертною установою;
підпункту 6 пункту 4 розділу II Інструкції № 3505/5 про заборону приймати до виконання проведення експертизи, якщо її проведення не доручено йому особисто;
пункту 1.8 Інструкції № 53/5 в результаті проведення експертизи, а не експертного дослідження;
статей 105,106 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1.2.14 Інструкції № 53/5 через одночасне використання у назві експертизи термінів «комісійна» та «комплексна»;
пункту 4 розділу II Інструкції № 3505/5, пунктів 6, 9 розділу III Інструкції № 3505/5 в результаті проведення Позивачем дослідження у Німеччині;
пункту 14 розділу III Інструкції № 3505/5 в результаті оформлення висновку експертів на бланку ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ».
Статтею 4 Закону № 4038-XII закріплені гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку.
Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:
визначеним законом порядком призначення судового експерта;
забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;
існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду;
створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;
кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;
можливістю призначення повторної судової експертизи;
присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Відповідно до статті 7 Закону № 4038-XII судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
За приписами статті 7-1 Закону № 4038-XII підставою проведення судової експертизи є відповідне судове, рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 13 Закону № 4038-XII незалежно від виду судочинства судовий експерт має право проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.
За приписами пунктів 1.3., 1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція № 53/5) відповідно до чинного законодавства для юридичних і фізичних осіб на договірних засадах експертами проводяться експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи.
Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов'язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об'єкти, що підлягають дослідженню.
Водночас, Інструкція № 53/5, якою встановлено вимоги до змісту висновку експерта, не вимагає наведення у висновку експерта інформації про договір, укладений між експертом та замовником експертизи.
Положеннями Інструкції № 53/5 передбачено складання на етапі призначення експертизи (у разі, коли експертиза проводиться на договірних засада, а не на виконання процесуального документу уповноваженого органу):
1) документу про залучення експерта, яким є письмове звернення замовника експертизи і який є підставою для укладання договору між експертом і замовником (п.3.2 Інструкції № 53/5);
2) документу про призначення експертизи експерту, яким є договір між експертом та замовником і який є підставою для проведення експертизи (абз.1 ст.7-1 Закону № 4038-XII, п.1.8 Інструкції № 53/5).
З матеріалів справи встановлено, що 23.06.2022 до ТОВ «Експертна група «EC енд ДІ» надійшов запит від 23.06.2022 ОСОБА_2 щодо проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи та надання висновку експертів для подання до суду відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Судово-експертна діяльність позивача здійснюється через юридичну особу - ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ».
Проведення дослідження доручено комісії експертів у складі: Педь Ірини Валеріївни, Лісниченко Сергія Васильовича, Бойко Юлії Василівни. Позивачем укладено договір із замовником ОСОБА_2 від 23.06.2022.
Крім того, у зв'язку з тим, що в результаті призначення експертизи виникли і господарські відносини між ОСОБА_2 та ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ» як юридичною особою, через яку здійснюється судово-експертна діяльність позивача, останнім укладено додаткову угоду від 23.06.2022 № 3 до договору від 14.01.2022 № 14-01/2201 про проведення комплексної комісійної судової економічної та оціночно-будівельної експертизи.
Отже, оскільки позивач є уповноваженою особою ТОВ «Експертна Група «ЕС енд ДІ» та на момент укладання договорів з ОСОБА_2 щодо проведення експертизи, мала відповідне свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, то вказані договори суд вважає належними підставами для проведення експертизи, що спростовує доводи відповідачів про порушення статті 7-1 Закону «Про судову експертизу», пункту 1.8 Інструкції № 53/5, підпункту 10 пункту 1, підпункту 6 пункту 4 розділу II Інструкції № 3505/5.
Крім того, суд вважає обґрунтованими твердження позивача про те, що була позбавлена можливості надати відповідачу 1 документальне підтвердження факту укладання договору із замовником експертизи, оскільки ні у зверненні ПАТ «Інтерпайп НТЗ», ні у довідці від 12.06.2023, які разом з листом від 15.06.2023 № 77390/72095-33-23/6.3 відповідачем були надіслані позивачу для надання пояснень, не містились такі зауваження.
Щодо вказаних відповідачами порушень статей 105,106 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1.2.14 Інструкції № 53/5 суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 1.2.14 пункту 1.2 Інструкції № 53/5, комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).
Як вбачається з матеріалів справи, до проведення вказаної експертизи залучено двох експертів за однією експертною кваліфікацією - позивача та експерта Педь І.В., які мають кваліфікацію експертів-економістів, а також вирішення частини експертних завдань потребувало застосування спеціальних знань різних галузей - економічних та оціночно-будівельних.
Отже, висновок експертів відповідає як ознакам комісійної, так і ознакам комплексної експертизи, що спростовує доводи відповідачів про порушення в цій частині.
Також, недоведеними є твердження відповідача про порушення пункту 4 розділу II Інструкції № 3505/5, пунктів 6, 9 розділу III Інструкції № 3505/5 в результаті проведення позивачем дослідження у Німеччині, оскільки Закон України «Про судову експертизу» не містить приписів, що забороняють проведення експертизи судовими експертами, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, під час їх перебування за межами України.
Відповідно до абз. 2 і 3 пункту 14 розділу III Інструкції № 3505/5, підсумковий документ, а також клопотання судового експерта оформлюються на бланку судового експерта, що не працює у державній спеціалізованій експертній установі (далі - бланк судового експерта), зразок та опис якого наведено у додатку 4 до цієї Інструкції.
У разі проведення експертизи двома і більше судовими експертами бланк судового експерта не використовується, а зазначаються реквізити усіх судових експертів.
Виходячи з викладених норм, оскільки вищевказана експертиза проведена двома і більше судовими експертами, судово-експертна діяльність яких здійснюється через юридичну особу - ТОВ «Експертна група «ЕС енд ДІ», то є правомірним оформлення висновку на бланку вказаної юридичної особи, що свідчить про необґрунтованість доводів відповідачів в цій частині.
Окрім того, висновок про порушення позивачем вимог п. 2.3 Інструкції № 53/5 ґрунтується на твердженнях про те, що: межі компетенції експертів-економістів визначаються Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертна досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Науково-методичні рекомендації № 53/5); текст висновку не містить відомостей щодо виокремлення економічного оціночно-будівельного досліджень, та оцінки результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків; визначення ринкової вартості акцій зроблені з виходом за межі компетенції експертів з правом проведення економічних експертиз за спеціальностями 11.1 та 11.2.
Разом з тим, відомості про освіту та кваліфікацію експертів наведені у вступній частині Висновку експертів у відповідності до вимог пункту 4.12 Інструкції № 53/5. Висновок експертів складено комісією, сформованою з експертів за експертними спеціальностями, склад яких відповідає пункту 1.5 Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств (реєстраційний код з Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України - 0.1.18).
Вимоги щодо порядку виокремлення досліджень, проведених окремими експертами, викладені в абз. 3 пункту 4.16 Інструкції № 53/5, а саме: дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини, що підписуються цими експертами із зазначенням їх прізвищ.
Як видно з дослідницької частини Висновку експертів, кожним експертом підписано ті розділи дослідницької частини Висновку експертів, у яких викладено результати проведених ними досліджень.
Отже, при складанні Висновку експертів дотримано вимоги п. 4.12 Інструкції № 53/5 щодо підписання кожним експертом тих його розділів, у яких викладено результати проведених таким експертом досліджень.
Також, є необґрунтованими та недоведеними твердження відповідачів про те, що позивач при проведенні експертизи, за результатами якої складено Висновок експертів, вийшов за межі кваліфікації (компетенції) експертів з правом проведення економічних експертиз за спеціальностями 11.1 та 11.2, зокрема, відповідачем 1 не вказано чи були використані позивачем (або чи потребували використання) будь-які методи та прийоми дослідження, які не належать до методів та прийомів дослідження економічної експертизи, чи досліджувалися будь-які об'єкти дослідження, дослідження яких належить до завдань інших, ніж економічна, видів експертиз тощо.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до статті 14 Закону № 4038-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - складання висновку експертів від 12.10.2022) судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів визначає Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року №301/5.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №301/5 Центральна експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕКК) є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.
Одним із основних завдань ЦЕКК, згідно із підпунктом 7 пункту 2 розділу ІІ Положення №301/5 є розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Положення №301/5 ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 2-5 пункту 2 цього розділу. Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 6, 7 пункту 2 цього розділу.
За правилами пункту 2 розділу VI Положення №301/5 процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає: розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження; розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Таким чином, на момент складання висновку експертів від 12.10.2022, стаття 14 Закону № 4038-XII не визначала видів дисциплінарних проступків експертів та відповідальності за їх вчинення.
Відповідні зміни до статті 14 Закону № 4038-XII в подальшому були внесені Законом України лише 03.11.2022 № 2716-IX та набрали чинності з 01.01.2023.
Таким чином, до 01.01.2023, враховуючи положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, будь-яким законом не визначалися види дисциплінарних порушень експертів та відповідальність за їх вчинення.
Вищевказана стаття в редакції, чинній на дату складання висновку експертів, передбачала, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Однак, ні у вказаній статті 14, ні в Законі України «Про судову експертизу» у цілому не передбачено діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Тобто, Закон України «Про судову експертизу» не визначав діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад). Не містить таких норм і Положення №301/5 в частині визначення діянь, за вчинення яких експерт міг би притягуватись до дисциплінарної відповідальності у виді попередження чи призупинення дії свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше).
Відповідно до пункту 22 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Як зазначено в правовій позиції Конституційного Суду України викладеній в рішенні від 30 травня 2001 року №7-рп/2001 (справа про відповідальність юридичних осіб): «Наголошуючи на важливості гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, Конституція України встановила, що склад правопорушення як підстава притягнення особи до юридичної відповідальності та заходи державно-примусового впливу за його вчинення визначаються виключно законом, а не будь-яким іншим нормативно-правовим актом, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення, та бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (статті 58, 61, пункти 1, 22 частини першої статті 92 Конституції України).
Системний аналіз викладених конституційних положень дає підстави дійти висновку, що за своїм змістом пункт 22 частини першої статті 92 Конституції України спрямований не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності. Ним визначено, що виключно законами України мають врегульовуватись засади цивільно-правової відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності - діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. У такий спосіб Конституція України заборонила врегульовувати зазначені питання підзаконними нормативно-правовими актами та встановила, що лише Верховна Рада України у відповідному законі має право визначати, яке правопорушення визнається, зокрема, адміністративним правопорушенням чи злочином, та міру відповідальності за нього».
Отже, на підставі вказаної статті Конституції України та рішення Конституційного Суду України підстави (засади) юридичної відповідальності, а в контексті спірних правовідносин дисциплінарної, мають врегульовуватися виключно законами України.
У постанові Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі №640/27721/20 сформовано правовий висновок, який полягає у неправомірності притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності, адже за пунктом 22 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Аналогічна правова позиція в подальшому підтримана у постанові Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі №640/18335/20.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, оскільки станом на момент складання висновку експертів від 12.10.2022 Закон України «Про судову експертизу» не містив норми, де б визначались діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), в той час як відповідно до пункту 22 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них, то до позивача не може бути застосовано певний вид дисциплінарної відповідальності, який на момент вчинення діяння не був передбачений законом, оскільки це не відповідає пункту 22 статті 92 Конституції України з урахуванням тлумачення, наданого Конституційним Судом України в рішенні від 30 травня 2001 року №7-рп/2001.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що відповідачами не доведено обґрунтованості застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення, передбаченого підпункту 2 пункту 12 розділу VI Положення №301/5.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами у справі не виконано обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого спірного рішення, у той час, як позивачем документально підтверджено наведені у позові доводи та обставини.
Враховуючи вищевикладене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центральної експертно-кваліфікаційна комісії при Міністерстві юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13), Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Центральної експертно-кваліфікаційна комісії при Міністерстві юстиції України від 23.06.2023 № 1/2 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.