10 червня 2025 року № 320/24329/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченківське-6" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу та припису,
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченківське-6" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Наказ на проведення перевірки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченківське-6», за адресою м.Київ, бульвар Т. Шевченка 6;
- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.05.2024.
Ухвалою суду від 05.07.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
На підставі ухвали суду від 30.01.2025 позивачу відмовлено у забезпеченні позову.
Ухвалою суду від 30.01.2025 залишено без розгляду заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченківське-6" про збільшення позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на думку позивача, перевірка була проведена з грубим порушенням порядку, встановленого законодавством й відповідно винесені органом державного архітектурно будівельного контролю за її результатами акти підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Cтверджено, що позивачем не отримано направлення на проведення перевірки та наказ про призначення позапланової перевірки. Також, представник позивача зауважив, що відповідно до абз. 12 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Крім цього, на думку позивача, відповідач проводить перевірки лише незавершених об?єктів будівництва, а у даному випадку, предметом перевірки було визначено об?єкт - багатоквартирний двопід'їздний житловий будинок.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що дії та рішення посадових осіб Департаменту під час проведення позапланової перевірки на вказаному об?єкті будівництва, вчинені та прийняті у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі колективного звернення мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 - Доільнициної Т. Т., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 27.02.2024, висновку Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23.04.2024 №356 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю» та наказу Департаменту від 29.04.2024 №30, Департаментом розпочато проведення позапланової перевірки дотримання ОСББ «Шевченківське-6» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 6 у місті Києві (реконструкція приміщень горища).
Відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 29.04.2024 строк проведення перевірки з 30.04.2024 по 13.05.2024.
Посадовими особами Департаменту в рамках проведення позапланової перевірки, 30.04.2024 здійснено виїзд на вказаний вище об?єкт будівництва. Під час виїзду на місце, уповноважені особи суб?єкта містобудування ОСББ «Шевченківське-6» були відсутні, у зв?язку з чим Департамент направив на поштову та електронну адреси ОСББ «Шевченківське-б» лист від 30.04.2024 №073-1229 яким було повідомлено, що відносно останнього проводиться позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У подальшому, 13.05.2024, посадовими особами Департаменту, за участі заявника ОСОБА_3 , здійснено повторний виїзд з метою проведення позапланової перевірки дотримання ОСББ «Шевченківське-6» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 6 у місті Києві.
Під час виїзду за вказаною адресою уповноваженими особами, ОСББ «Шевченківське-6» не забезпечено доступ до об?єкта перевірки, а також не надано документів необхідних для проведення позапланової перевірки за вказаною адресою.
Посадовими особами Департаменту у присутності заявника ОСОБА_3 складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об?єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 13.05.2024, та враховуючи допущене порушення ОСББ «Шевченківське-6» видано обов?язковий до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.05.2024, а також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.05.2024.
Незгода позивача із Наказом на проведення перевірки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченківське-6» та Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.05.2024, зумовила звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Спеціальними нормами, які регулюють спірні правовідносини є Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), Закон України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) та постанова КМУ від 23.05.2011 за №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі - Порядок №553).
Закон №3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
За приписами підпункту 6 частини 1 статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється у тому числі шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Згідно із частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.
Згідно із пунктом 1 частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню. Тотожне право закріплено у підпункті 1 пункту 11 Порядку №533.
На підставі пункту 7 частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Тотожна норма закріплена в підпункті 8 пункту 11 Порядку №533.
Відповідно пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 вказаного Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553, підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (абз. 12 п. 7 Порядку № 553).
Відповідно до пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
За змістом підпунктів 2 та 3 частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Судом встановлено, що 13.05.2024, під час здійснення виходу на об'єкт перевірки за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 6 у місті Києві (реконструкція приміщень горища), посадових осіб відповідача не попущено до відповідного об'єкта будівництва, а також не надано документів щодо відповідного об'єкту.
При цьому, в обґрунтування правомірності таких дій позивачем, у тому числі, стверджено, що здійснення державного архітектурно-будівельного контролю можливе виключно на об'єктах незавершеного будівництва, а відтак призначення позапланової перевірки щодо житлового будинку, суперечить п. 1 Порядку №553.
Втім, суд відповідні твердження сторони позивача оцінює критично з огляду на наступне.
Пунктом 1 Порядку 553 визначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв'язку із чим такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об'єкту.
Зазначені висновки сформовані Верховним Судом у постановах від 01 жовтня 2019 року у справі № 826/9967/18, від 20 січня 2021 року у справі № 818/1729/16, від 28.10.2021 у справі №815/2916/18.
У контексті наведеного, суд відмічає, що відповідач помилково ставить у залежність виникнення підстав для проведення перевірки із фактом віднесення об'єкту, що перевіряємся до незавершених об'єктів будівництва.
Стосовно доводів щодо протиправності наказу «Про проведення перевірки ОСББ «Шевченківське-б» за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 6», суд зазначає наступне.
Як вбачається з фактичних обставин справи, на адресу Департаменту 27.02.2024 за вх. №073/KO-31 надійшло колективне звернення мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому останні повідомили про протиправність дій ОСББ «Шевченківське-6», пов?язаних з виконанням будівельних робіт, що призвело, зокрема до обвалу стелі однієї з квартир будинку за вказаною адресою.
Судом встановлено, що на виконання вимог пункту 7-1 Порядку №553Ю розгляд вказаного колективного звернення проведено на засіданні Комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності, утвореної при Департаменті.
У подальшому, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», Департаментом отримано наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23.04.2024 №356 «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю».
Суд звертає увагу, що на виконання вимог наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23.04.2024 №356 та пункту 7-1 Порядку №553, Департаментом видано наказ від 29.04.2024 №30 «Про проведення позапланової перевірки» за вказаною адресою.
Таким чином, відповідач, при винесенні наказу про проведення позапланової перевірки позивача, діяв на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №553, тому наказ є правомірним і не підлягає скасуванню.
Щодо твердження позивача про те, що відповідачем проведено повторну перевірку за тим самим фактом, суд зазначає наступне.
У ході розгляду справи встановлено, що у 2021 році Департамент на підставі колективного звернення мешканців будинку за адресою м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 6 від 06.04.2021 (вх. Департаменту від 07.04.2021 №073-/КО-159) провів позапланову перевірку за вказаною адресою, за результатами якої складено акт перевірки від 17.05.2021.
При цьому, що у колективному зверненні від 06.04.2021, повідомлено, що за адресою м. Київ, бульвар Т. Шевченка 6, розпочато проведення робіт з аварійного ремонту із заміни елементів покрівлі будинку та мереж, у зв?язку з чим, мешканці будинку за вказаною адресою просили перевірити вказаний факт, а також наявність, зокрема дозвільних документів на виконання такого роду робіт.
Натомість, колективним звернення мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 27.07.2024 (вх. Департаменту від 27.02.2024 №073/КО-31) повідомлено Департамент протиправність дій ОСББ «Шевченківське-6» пов?язаних з виконанням будівельних робіт з втручанням в несучі конструкції будівлі, облаштування мансардного поверху, зміни конфігурації об?єкта за вказаною адресою, що призвело, зокрема до обвалу стелі однієї з квартир, що знаходиться на останньому поверсі будинку за вказаною адресою, тобто безпосередньо під горищем де проводяться описані будівельні роботи, у зв?язку з чим мешканці вказаного будинку просили Департамент провести перевірку виконання будівельних робіт на горищі за адресою: АДРЕСА_1 .
Аналізуючи зміст обставин, викладених у вказаних колективних зверненнях вбачається, що факти викладені у колективному зверненні мешканців будинку від 06.04.2021 за своїм змістом, обсягом та характером відрізняються від фактів, викладених у колективному зверненні від 27.07.2024, а тому не можуть бути ототожненні.
З огляду на викладене вбачається, що проведення Департаментом позапланової перевірки у період з 30.04.2024 по 13.05.2024 за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 6, здійснювалось за іншим фактом, а тому така перевірка не може вважатись такою, що призначена повторно.
Суд також звертає увагу на те, що під час виїзду на місце, 30.04.2024, уповноважені особи суб?єкта містобудування ОСББ «Шевченківське-б» були відсутні, у зв?язку з чим Департамент направив на поштову та електронну адреси ОСББ «Шевченківське-6» лист від 30.04.2024 №073-1229 яким повідомлено, що відносно останнього проводиться позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у зв?язку з чим уповноважених осіб ОСББ «Шевченківське-6» запрошено до Департаменту на 03.05.2024 на 10 год. 30 хв. з документами. необхідними для проведення перевірки, перелік яких зазначений у вказаному листі.
На лист Департаменту від 30.04.2024 №073-1229, ОСББ «Шевченківське-б» надано відповідь листом від 02.05.2024 вих. №02/05 (вх. Департаменту від 03.05.2024 Nє 073/1150e) який підписаний головою ОСББ «Шевченківське-б» Святецькою С. Ю., що підтверджує обставини обізнаності уповноважених осіб ОСББ «Шевченківське-б», зокрема голови правління Святецької С. Ю. про проведення Департаментом позапланової перевірки за адресою: бульвар Тараса Шевченка, 6 у місті Києві.
У даному випадку, судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про дату та час проведення позапланового заходу, був присутній на об'єкті перевірки під час проведення перевірки, однак не забезпечив можливість доступу посадових осіб позивача до об'єкту перевірки, що останнім не заперечувалось в позовній заяві та знайшло своє відображення у складеному відповідачем 1 Акті від 09.12.2024 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва.
Таким чином, вказані обставини у сукупності є належними доказами у підтвердження факту необґрунтованого недопуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки та, як наслідок, правомірності прийняття оскаржуваного припису від 13.05.2024 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
На підставі викладеного суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та про відсутність підстав для їх задоволення.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.