10 червня 2025 року № 320/10082/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження ОСОБА_1 до Департаменту Поліції Особливого Призначення "Об'єднана штурмова бригада національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", третя особа: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Поліції Особливого Призначення "Об'єднана штурмова бригада національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", третя особа: Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправним та скасування наказу, з вимогою визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту Поліції Особливого Призначення "Об'єднана штурмова бригада національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") №97 дск ВС від 12.10.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських батальйону №1 полку УПОП №1 ДПОП "ОШБ НПУ "ЛЮТЬ" в частині застосування до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №1 ДПОП "ОШБ НПУ "ЛЮТЬ", лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0053301) дисциплінарного стягнення у виді догани.
Ухвалою суду від 27.03.2024 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуваний наказ відповідача в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Зазначає, що 04.10.2023 особовому складу оголошено Наказ УПОП №l №79 дск ВС від 03.10.2023 «Про виконання бойового розпорядження». У зв?язку тим, що зміст поставленої задачі був не зрозумілий, не було надано роз?яснень щодо тактики дій, маршруту руху, наявності укриття на шляху до точки прибуття (призначення), підтримки бойовою технікою, позивач звернувся з питаннями про роз?яснення технічних деталей виконання бойового розпорядження (наказу). Проте, отримав усну відмову, з посиланням на положення посадової інструкції. ОСОБА_1 донесено до відома відповідача, що за станом здоров'я він можу забезпечити належне виконання бойового завдання шляхом проведення ударно - штурмових дій у складі підрозділу для ліквідації супротивника та звільнення територій від нього.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. У відзиві вказав, що аналізуючи зібрані під час проведення службового розслідування матеріали в їх сукупності, встановлено, що причинами і умовами порушення службової дисципліни інспектора взводу № 2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 стала його особиста недисциплінованість, порушення Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» що виразилось у відмові виконувати вимоги бойових розпоряджень.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом Національної поліції України від 15.02.2023 №197 о/с (по особовому складу), старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (спеціальний жетон 0053301), призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти №3 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») (полк УПОП №1) ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Наказом УПОП №1 Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 05.10.2023 №84 дск ВС, призначено службове розслідування у формі письмового провадження та утворено дисциплінарну комісію, за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зокрема за участі інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_1 .
Під час службового розслідування встановлено, що з липня 2023 року, на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного від 05.07.2023 №16458 ЗПУ-2ГШ-Київ, наказу Національної поліції України від 06.07.2023 №1652/дек та наказів ДПОП «ОШБ «Лють» №23 ДСК та №150 ДСК окремих поліцейських батальйону №1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема ОСОБА_1 відряджено до оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на територію Донецької та Луганської областей для виконання бойових завдань із захисту суверенітету і територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії з боку РФ, звільнення тимчасово окупованих територій.
На підставі бойових розпоряджень оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 14.08.2023 №1314/4/9/5 699т/ОКП та «ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.09.2023 №78/01/59/03-2023 т/БР та від 02.10.2023 №88/01/59/03-2023 т/БР керівництву УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» доручено виконання бойового завдання на околицях населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області.
Відповідно до висновку службового розслідування, у ході проведення службового розслідування встановлено, що з метою виконання наказу УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.09.23 №79 дск ВС «Про виконання бойового розпорядження» командира батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковник поліції ОСОБА_2 виділив 23 поліцейських батальйону №1 полку.
04.10.2023 о 14:53 заступником командира батальйону № 1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції ОСОБА_3 та командиром роти №2 батальйону №1 полку УПОРІ № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції ОСОБА_4 проводився інструктаж. Під час інструктажу доведено вимоги наказу УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 03.10.2023 №79 дск ВС «Про виконання бойового розпорядження» та оголошено суть і зміст бойового завдання, а саме: обладнання фортифікаційних споруд в районі лісосмуги під умовною назвою «Пістолет» на околицях населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області, з метою захисту особового складу підрозділу від засобів ураження супротивника, накопичення боєкомплекту, а також продовольчих запасів і води.
Після оголошення суті та змісту бойового завдання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 відмовились виконувати вимоги бойових розпоряджень ДПОП «ОШБ «Лють» від 26.09.2023 №78/01/59/03-2023 т/БР та від 02.10.2023 №88/01/59/03-2023 т/БР та наказу УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 03.10.2023 №79 дск ВС «Про виконання бойового розпорядження» та виїжджати на околиці населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області для обладнання там фортифікаційних споруд.
Наказом ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» Управління поліції особливого призначення №1 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») від 12.10.2023 №97 дск ВС «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських батальйону №1 полку УПОП №l ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушені: ?п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 4 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію»; ?п. 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту НПУ; ?п.п. 4 п. 3 р. І посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №l полку УПОП №l ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», затвердженої, до інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №1 лейтенанта поліції ОСОБА_26 застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани.
Вважаючи оскаржуваний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон №580-VIII).
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII (тут та надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва (п.2).
Відповідно до частини першої та другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Отже, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п'ята статті 13 Дисциплінарного статуту).
Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).
Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893).
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.
У силу пункту 9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Пунктами 1, 3, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так, за висновками службового розслідування встановлено, що причинами і умовами порушення службової дисципліни інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 стала його особиста недисциплінованість, порушення ним вимог пунктів 1, 2 частини першої статті18, частини четвертої статті 24 Закону України від 02.07.2015 №580- VIII «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Закону України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а також підпункту 4 пункту 3 розділу ІІ посадових інструкцій інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону №1 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють», затверджених 01.06.2023 начальником управління - командиром полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковником поліції ОСОБА_27 , що виразилось у відмові виконувати вимоги бойових розпоряджень.
Факт відмови позивача від виконання наказу №79 дск від 03.10.2023 розцінений комісією з проведення службового розслідування як грубе порушення службової дисципліни.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Відповідно до частин першої - третьої статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
За змістом частин першої, другої, п'ятої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
У свою чергу, як зазначено позивачем, підставою невиконання ним відповідного наказу було погіршення стану його здоров'я та незрозумілість поставленої задачі.
Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_3 пояснив, що 04.10.2023 на підставі бойових розпоряджень ОСУВ «Хортиця», ОТУ «Соледар», ДПОП «ОШБ «Лють» та наказу УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 03.10.2023 №79 дск ВС «Про виконання бойового розпорядження» окремі поліцейські батальйону №1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» мали виконувати бойове завдання на околицях населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області.
Останній доводив вимоги наказу поліцейським, які мали виконувати бойове завдання на околицях населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області. Бойовим завданням для вказаних поліцейських визначено - обладнання фортифікаційних споруд на околицях вказаного населеного пункту. Після оголошення змісту наказу і суті бойового завдання ОСОБА_4 почав запитувати кожного поліцейського щодо готовності до виконання бойового завдання. Кожен з поліцейських виходив із строю, називав посаду, прізвище, ім?я та по батькові та відповідав на запитання щодо готовності виконання бойового завдання. При цьому, виконувати бойове завдання погодився лише інспектор взводу №2 роти № 4 батальйону №1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_28 , інші поліцейські відмовились їхати на околиці населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області, мотивуючи відмову поганим самопочуттям.
Проте, суд звертає увагу, що керівництву батальйону № I полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» інформація про погіршення стану здоров?я від поліцейських; які відмовились виконувати бойове завдання на околицях населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району, Донецької області не надходила. На час доведення вказаним поліцейським змісту наказу УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 03.10.2023 №79 дек ВС «Про виконання бойового розпорядження», довідок про тимчасову непрацездатність не мав та не надавав.
Крім того, як пояснено відповідачем, з особовим складом батальйону №1 полку УПОП № 1 ДПОП «ОШБ «Лють» постійно працює психолог. Кожен поліцейський може звернутись до психолога для отримання психологічної допомоги і підтримки.
Однак, поліцейські, які 04.10.2023 мали виконувати бойове завдання на околицях населеного пункту Курдюмівка, Бахмутського району Донецької області, до психолога підрозділу не звертались.
Вказані обставини також підтверджуються поясненнями наданими командиром роти №2 УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_4 .
Відтак, твердження позивача про відсутність можливості виконати наказ, у зв?язку із погіршенням стану фізичного здоров?я є цілком безпідставним, та не відповідає фактичним обставинам у зв'язку з відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність захворювання чи іншого виду погіршення стану фізичного здоровя позивача.
Доводячи правомірність відмови від виконання бойового завдання, позивач зазначив, що у зв?язку із тим , що зміст поставленої задачі йому був не зрозумілий, він запросив копію наказу УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 03.10.2023 № 79 дск ВС «Про виконання бойового розпорядження».
Проте, відповідно до постанови КМУ від 19.10.2016 №736 затверджено типову інструкцію про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію (далі - Типова Інструкція). Типова Інструкція визначає єдині вимоги до ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації (далі - документи), що містять службову інформацію, зібрану під час провадження оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, діяльності у сфері оборони держави, та іншу службову інформацію (далі - службова інформація), в органах державної влади, інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим.
Так, пунктом 50 Типової Інструкції визначено, що розмноження документів з грифом "Для службового користування" здійснюється службою діловодства або іншим структурним підрозділом, визначеним розпорядчим документом установи, з дозволу керівника установи (його заступника) за умови оформлення замовлення за формою згідно з додатком 8 або відповідно до резолюції керівника установи.
Пунктом 101 Типової Інструкції закріплено, що зберігання документів і справ із грифом "Для службового користування" здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію в системі Національної поліції України затверджений наказом НІТУ від 12.10.2018 №945 (зі змінами).
Отже, виготовлення та видача копії наказу УПОП Nє 1 ДПОП «ОШБ «Лють» від 03.10.2023 №79 дск ВС «Про виконання бойового розпорядження» за клопотанням ОСОБА_1 04.10.2024, без відповідного замовлення та дозволу керівника, не вбачалося за можливе.
Суд також звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому продовжувався та діє на момент розгляду даної справи.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.
Згідно з частиною першою статті 23 Закону № 580 поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною другою статті 24 Закону № 580 визначено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Специфікою державних функцій покладених на органи поліції, особливо під час дії правового режиму воєнного стану, обумовлено певні обмеження конституційних прав і свобод працівників поліції, зокрема, таких як свобода пересування, право вільно залишати територію України тощо. Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону № 580).
Відповідно до розділу ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 № 987 (зі змінами відповідно до наказу МВС України від 04.09.2023 № 732), до завдань вказаних підрозділів відноситься, зокрема, участь в обороні України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього, підпунктом 10 пункту 1 розділу ІІІ Положення встановлено, що підрозділи поліції особливого призначення можуть брати участь за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану та 60 днів після цього.
Таким чином, забезпечення правового режиму воєнного стану, участь в обороні України шляхом безпосереднього ведення бойових дій, боротьба з диверсійно-розвідувальними силами агресора є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, у тому числі Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада НПУ «Лють».
Відповідно до посадової інструкції інспектор взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють», ОСОБА_1 зобов?язаний:
- брати участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;
- ?виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії, проволити штурмові, контрдиверсійні та пошуково-фільтраційні заходи;
- ?знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України;
- ?безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
- ?вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов?язків поліцейського, та невідкладно інформувати про це безпосереднього керівника;
- ?утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов?язки, а також таких, що підривають авторитет Національної поліції України;
- ?сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Суд зауважує, що законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд враховує, що надані позивачем пояснення досліджувались комісією під час проведення службового розслідування поряд з іншими доказами. Комісією не встановлено наявності у позивача пом'якшуючих обставин вчинення дисциплінарного проступку та з урахуванням встановлених службовим розслідуванням обставин рекомендовано керівнику застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Відтак, вирішуючи питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності керівник досліджував матеріали службового розслідування та висновки комісії.
За твердженням відповідача при обранні виду дисциплінарного стягнення керівником враховано наявну в матеріалах службового розслідування характеристику позивача та відсутність раніше застосованих до нього дисциплінарних стягнень. Однак, враховуючи факт вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією проти України у вигляді невиконання наказу керівництва, прийнято рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді «суворої догани», який не є самим суворим з стягнень, так як після нього є ще чотири більш суворі стягнення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність порушень з боку відповідача щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача у період дії воєнного стану.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що позивачем не доведено наявності порушень суб'єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було порушено права позивача в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, а позивачем протилежного не доведено, що свідчить про відсутність підстав для скасування наказу.
Щодо інших доводів, які викладені у позовній заяві, то, з огляду на вищевказані мотиви, якими суд керується вирішуючи цю справу, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.