печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48717/20-ц
пр. 2-1726/25
19 травня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Соколова О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Колесник А.Є.,
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_6
представника відповідача: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 757/48717/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулась до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 (надалі - Відповідач), третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах.
У обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від 30.10.2015 року у справі № 757/35696/15-ц з Відповідача на користь Позивача стягнуто аліменти на утримання їх спільних доньок ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 28.09.2015 року до досягнення повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. Виконання рішення суду здійснюється з 30.11.2015 року. 20.02.2019 року Відповідач зареєстрував свою підприємницьку діяльність та отримав статус фізичної особи-підприємця. Проте державним виконавцем було проігноровано даний факт і аліменти від суми доходів, які отримував Відповідач від підприємницької діяльності, не нараховувались протягом всього 2019 року. Державний виконавець здійснив розрахунок аліментів в іншому розмірі, а саме: виходячи з показників середньої заробітної плати в м. Києві, керуючись вимогами ст. 195 СК України, в редакції Закону № 2037-VIII від 17.05.2017 року. Позивач не погоджується із таким розрахунком суми заборгованості. Підставою для звернення до суду з цією позовною заявою є те, що виконання рішення суду у справі № 757/35696/15-ц фактично здійснюється не повно, наявний спір щодо суми заборгованості, Відповідач не визнає таку суму та не сплачує, а виконавець не в змозі самостійно нарахувати та стягнути такі аліменти. У зв'язку з тим, що існує неоднозначне трактування порядку виконання ухваленого рішення суду від 30.10.2015 року у справі № 757/35696/15-ц, що свідчить про спір щодо заборгованості по аліментам, які мають бути розраховані та нараховані на суму доходів Відповідача, отриманих від підприємницької діяльності у 2019 році, Позивач звертається до суду із цим позовом та з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість по сплаті аліментів на утримання їх спільних доньок ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з лютого 2019 року по 31.12.2020 року у розмірі 2 039 967 (два мільйони тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 75 коп. розрахованої з суми доходу платника аліментів, отриманого від здійснення підприємницької діяльності у 2019 та 2020 роках, з яких аліменти за 2020 рік від суми отриманого доходу від підприємницької діяльності аліменти у розмірі 580 038 (п'ятсот вісімдесят тисяч тридцять вісім) грн. 54 коп. та за 2019 рік - аліменти у розмірі 1 459 929 (один мільйон чотириста п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 21 коп.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.11.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами позовного (загального) провадження.
09.02.2021 року від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментах.
06.05.2021 року від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог про стягнення заборгованості по аліментах, оскільки на момент звернення до суду із позовом виконання рішення про стягнення аліментів триває, наявний спір щодо заборгованості платника, яка розрахована державним виконавцем і з якою не погоджується позивач, та вже наявна інформація про отриманні доходи Відповідача за 2020 рік.
15.07.2021 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва прийнято до провадження заяву про збільшення позовних вимог від 09.02.2021 року та заяву про збільшення позовних вимог від 06.03.2021 року.
15.07.2021 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
23.02.2022 року Печерським районним судом м. Києва ухвалене заочне рішення у цивільний справі №753/48717/20-ц, яким задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах.
У червні 2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла заява представника відповідача ОСОБА_5, в якій остання просить скасувати вищевказане заочне рішення.
22.06.2022 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких остання просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від заяву представника відповідача ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах - задоволено. Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.02.2022 року у цивільній справі №757/48717/20-ц, скасовано і призначено справу до розгляду по суті.
28.07.2022 року на адресу суду від ОСОБА_3 надійшла заява.
15.09.2022 року на адресу суду від позивача надій2шла промова у судових дебатах.
13.02.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
01.05.2024 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
11.11.2024 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.
У судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги позову підтримали, просили задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особа у судове засідання не з'явився, третя особа про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність представника третьої особи, на підставі наявних в ній доказів.
Суд заслухавши сторону позивача, сторону відповідача, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.
Так, судовим розглядом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від 30.10.2015 року у справі № 757/35696/15-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання їх спільних доньок ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 28.09.2015 року до досягнення повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку.
На підставі даного рішення, 14.12.2015 року виданий виконавчий лист № 757/35696/15-ц на підставі якого відкрито ВП № НОМЕР_1.
Так, у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), розташованого у м. Чернігові знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання рішення суду у справі № 757/35696/15-ц про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини від суми всіх доходів боржника ОСОБА_2 . Виконання рішення суду здійснюється з 30.11.2015 року.
Так, державним виконавцем, було здійснено два розрахунки заборгованості зі сплати аліментів у ВП № НОМЕР_1, а саме: 25.02.2020 року було складено розрахунок, згідно якого нараховано суму заборгованості у розмірі 44 457,51 грн, яку державний виконавець нарахував із розрахунку середньомісячної заробітної платні по регіону у м. Києві, де боржник проживає і оскільки він зареєстрований як підприємець.
З розрахунку від 25.02.2020 року вбачається, що державним виконавцем отримано відомості, що Відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування та є платником податку 3 групи за ставкою 5% до суми отриманого доходу.
11.03.2020 року державним виконавцем складено ще один розрахунок, згідно якого нараховано суму заборгованості у розмірі 50 603, 56 грн., яку нараховано із розрахунку середньомісячної заробітної платні по регіону у м. Києві, де боржник проживає і оскільки він зареєстрований як підприємець.
Таким чином, за період з лютого 2019 року (момент реєстрації боржника як ФОП) по грудень 2019 року державним виконавцем з доходів боржника, як фізичної особи - підприємця, нараховані аліменти та заборгованість у сумі 64 341, 51 грн.
З наявних у справі доказів вбачається, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП НОМЕР_2 був обчислений державним виконавцем відповідно до ст.195 СК України в редакції викладеній Законом України від 17.05.2017 року 2037-VIII.
Позивач не погоджуючись із таким розрахунком заборгованості з суми доходів боржника, отриманих ним від підприємницької діяльності у 2019 році, подала відповідні скарги до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) та Міністерства юстиції України щодо проведення розрахунку із застосуванням норми закону, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, а саме за нормою ст. 195 СУ України в редакції станом на 30.10.2015 року.
Судом встановлено, що 19.05.2020 року Позивач звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) з клопотанням про проведення розрахунку суми аліментів на підставі рішення від 30.10.2015 року у справі №757/35696/15-ц.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що 07.03.2018 року ОСОБА_2 подано позовну заяву до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів, що стягуються на підставі виконавчого листа № 757/35696/15-ц від 14 грудня 2015 року. У свою чергу ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву про зміну розміру аліментів та зміну способу їх присудження, що були подані до суду на підставі ч. 4 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України, з якої випливає, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присудженні періодичні платежі, змінюються обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них, що Сторонами і було зроблено. Зазначена стаття кореспондується із п. 2 ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача документів.
Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2018 року у цивільній справі №757/12847/18-ц затверджено мирову угоду, укладену 19.11.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 наступного змісту: Сторони домовляються між собою, що по даній мировій угоді Позивач зобов'язується сплачувати Відповідачу щомісячно аліменти, на користь своїх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі в національній валюті України, що еквівалентна 500 дол. США на дату сплати аліментів на кожну дитину до її повноліття.
Тобто, розмір та порядок сплати аліментів було змінено за домовленістю сторін, про що постановлено нове судове рішення, а саме ухвала Печерського районного суду міста Києва про затвердження мирової угоди від 19.11.2018 року.
У свою чергу, позивач листом від 30.11.2018 року повідомила про те, що «Сторонами погоджений відповідний розмір аліментів на майбутнє, починаючи з листопада 2018 року. Однак, питання стягнення аліментів за попередній період, з огляду на наявний спір щодо розміру заборгованості, яка має бути сплачена стягувачем, досі не вирішено. Позивач наголосила, що «вказаним листом засвідчує те, що сторонами дійсно вирішено питання майбутніх платежів по аліментах, але не досягнуто згоди щодо розрахунку суми аліментів за період до листопада 2018 року включно....».
До того ж, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2020 року у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бабенка В.М. про роз'яснення судового рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 13.10.2020 року ухвала Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2020 року - залишена без змін.
Крім того, за наслідками укладення мирової угоди було розглянуто та задоволено заяву про визнання виконавчого листа № 757/35696/15-ц таким, що не підлягає виконанню, про що було постановлено ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16.12.2021 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 03.11.2022 року ухвала Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2021 року - залишена без змін.
Так, постановою Київського апеляційного суду від 13.10.2020 року встановлено, що із тексту рішення у справі № 757/35696/15-ц, яким стягнуто аліменти не вбачається, що предметом судового розгляду було встановлення обставин із застосуванням положень ст. 195 СК України.
А відтак, посилання на редакцію статті 195 СК України, яка діяла в час постановлення рішення є безпідставним.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості підприємцем або перебуває фізичною особою на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Аналіз змісту даної норми свідчить про те, що заборгованість зі сплати аліментів для фізичної особи підприємця, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, проводиться, виходячи із середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості, і винятки з цього правила закон не містить.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що відповідачем було сплачено борг у розмірі 950 097,94 грн. у виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі ухвали про затвердження мирової угоди, якою змінено спосіб та порядок оплати аліментів.
До того ж, у матеріалах справи міститься заява від доньки сторін ОСОБА_3 , в якій остання вказує проте, що відповідач як батько піклується про своїх дітей, сплачує аліменти, піклується про них, направляє додаткові грошові кошти на проживання, харчування, оплату навчання, дозвілля та відпочинку.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Вказані висновки неодноразово зазначались у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, позовні вимоги ОСОБА_1 зводяться до її незгоди з діями державного виконавця, які стосуються порядку нарахування останнім розміру аліментів до стягнення з відповідача - тобто спір виник на стадії виконання рішення суду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору і у задоволенні позову відмовлено, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.
Керуючись ст.ст.180, 181, 182, 192, 195 СК України, ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354-355 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення заборгованості по аліментах - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення буде складено 23.05.2025 року .
Суддя О.М. Соколов