печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20561/25-к
03 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
старший слідчий в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні № 42025000000000314 - прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Луганської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000314 від 15.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що підполковник ОСОБА_5 , будучи командиром 1 батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, усупереч інтересам служби, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом отримання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з вимаганням, діючи за попередньою змовою з невстановленими органом досудового розслідування особами, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.
Так, згідно із статтею 1- 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова), установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до статті 1-2 Постанови, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином, в період, приблизно, з кінця березня по середину квітня 2025 року, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений час та спосіб, невстановленими на цей час органом досудового розслідування військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 було залучено ОСОБА_5 як командира батальйону безпілотних систем до вимагання та одержання неправомірної вигоди від військовослужбовців окремих підрозділів батальйону за вчинення дій, з використанням наданих йому влади та службового становища - нарахування та виплату їм додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень.
Погодившись взяти участь в одержанні неправомірної вигоди, ОСОБА_5 у квітні 2025, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, прибув до підрозділу у АДРЕСА_1, де довів підпорядкованим командирам, про необхідність оформлення документів для нарахування особовому складу двох взводів (майстерень) роти ударних безпілотних авіаційних комплексів ББС 155 ОМБр додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень кожному за березень 2025 року.
Водночас, у квітні 2025, більш точну дату досудовим розслідуванням не встановлено, за нарахування та виплату вищевказаної винагороди, ОСОБА_5 висловив вимогу про надання неправомірної вигоди в розмірі 40 000 грн кожним військовослужбовцем, який одержить таку винагороду та повідомив, що ті, хто відмовиться виконати вказану вимогу, будуть переведені в піхоту.
Зібрати неправомірну вигоду з військовослужбовців підрозділу та передати її ОСОБА_5 для подальшого передавання її іншим невстановленим військовослужбовцям, ОСОБА_8 доручив т.в.о. командира роти ударних БПЛА ОСОБА_9 .
На виконання вимоги ОСОБА_8 , 28.04.2025 військовослужбовці взводу безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 передали, для подальшої передачі через ОСОБА_9 , ОСОБА_8 520 000 грн., з розрахунку 40 000 грн. з кожного.
30.04.2025 о 14:02 год. ОСОБА_9 , на виконання вимог ОСОБА_5 , у приміщенні командно-спостережного пункту ББС, на території Покровського району Донецької області (точна адреса, з огляду на воєнний стан, не розголошується), діючи під контролем правоохоронних органів, передав, а ОСОБА_5 , одержав частину від раніше висловленої суми, а саме неправомірну вигоду у розмірі 520 000 гривень.
Надалі, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими на цей час особами, 30.04.2025 передав частину отриманої неправомірної вигоди іншим військовослужбовцям, з числа раніше переданих коштів, у розмірі 50 000 грн. Решту коштів ОСОБА_5 залишив собі.
Також, реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_5 28.04.2025 наголосив ОСОБА_9 , а також у телефонній розмові головному сержанту взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем батальйону безпілотних систем ББС 155 ОМБр ОСОБА_23 про необхідність давання йому військовослужбовцями цього підрозділу неправомірної вигоди за нарахування та виплату їм додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень за березень 2025 року, з розрахунку 40 000 з кожного.
На виконання вимоги ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з невстановленими на цей час особами, 30.04.2025 військовослужбовці обслуговування та ремонту безпілотних систем батальйону безпілотних систем батальйону безпілотних систем ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , передали ОСОБА_9 для подальшого надання ОСОБА_5 160 000 грн., з розрахунку 40 000 грн. з кожного.
02.05.2025 о 17 год. 52 хв. ОСОБА_9 , на виконання вимог ОСОБА_5 , який діяв за попередньою змовою з невстановленими на цей час особами, у приміщенні командно-спостережного пункту ББС, на території Покровського району Донецької області (точна адреса, з огляду на воєнний стан, не розголошується), діючи під контролем правоохоронних органів, передав, а ОСОБА_5 , одержав неправомірну вигоду у виді 400 000 гривень, включаючи згадані 160 000 грн. та 240 000 грн. за військовослужбовців цього ж підрозділу ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 .
За вищевикладених обставин, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій, з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
У судовому засіданні з розгляду клопотання прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені у ньому обставини.
У судовому засіданні з розгляду клопотання адвокат та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просили відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
02.05.2025 о 21 год. 33 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
03.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Копії клопотання та доданих до нього матеріалів у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчим у клопотанні та доданих документів, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , стан здоров'я, матеріальний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини кримінального правопорушення, в тому числі шляхом впливу на можливих свідків, знищувати речові докази.
Посилання підозрюваного та його захисника на відсутність обґрунтованої підозри та відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про продовження запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.
Таким чином, підозрюваним та його захисником не було доведено наявність підстав у разі існування яких, слідчий суддя зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При цьому, враховуючи ступень тяжкості інкримінованого підозрюваного кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у 16510 (шістнадцять тисяч п'ятсот десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 49992280 (сорок дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 00 коп., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_34 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_24 та іншими особами з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у 16510 (шістнадцять тисяч п'ятсот десять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 49992280 (сорок дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 00 коп.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р № UA 128201720355259002001012089.
Призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали…(назва суду)…від…(дата ухвали)…по справі №…, кримінальне провадження №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від…(дата та № квитанції).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
• прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
• не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
• повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
• утримуватися від спілкування з ОСОБА_9 , ОСОБА_33 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_34 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_24 та іншими особами з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення;
• здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали до 24.06.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1