Справа № 756/1991/25
Провадження № 2/756/2603/25
оболонський районний суд міста києва
(ЗАОЧНЕ)
29 травня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Яременко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до кредитного договору № 13.06.2024-100001258 від 13.06.2024, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 9 000 грн строком на 70 днів, з фіксованою процентною ставкою 1,35% на день.
Відповідач не виконує зобов'язання за договором, не здійснює платежі на погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 23 355 грн, що складається з: 9 000 грн - суми заборгованості за тілом кредиту, 8 505 грн - суми відсотків за користування кредитом, 1 350 грн - комісія, 4 500 грн - неустойка.
Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в позові просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, явку представника не забезпечив.
На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами без участі відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як убачається з матеріалів справи, 13.06.2024 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 13.06.2024-100001258 у вигляді заявки, згідно з яким ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 9 000 грн із строком кредитування 70 днів з датою повернення кредиту 21.08.2024, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,35% на день (пп. 2, 3, 4,5 Заявки). Розмір неустойки становить 90 грн за кожний день прострочення виконання зобов'язання (п. 13 Заявки).
З матеріалів справи убачається, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 2-1002 від 10.02.2025.
Після укладення договору відповідач своїх зобов'язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів на погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 23 355 грн, що складається з: 9 000 грн - суми заборгованості за тілом кредиту, 8 505 грн - суми відсотків за користування кредитом, 1 350 грн - комісія, 4 500 грн - неустойка, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 13.06.2024-100001258 від 13.06.2024.
Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, доказів повного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, довідку-розрахунок заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.
Отже, зважаючи на наведене вище, суд вважає, що позов є законним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 18 855 грн, з яких: 9 000 грн - суми заборгованості за тілом кредиту, 8 505 грн - суми відсотків за користування кредитом, 1 350 грн - комісія.
Що стосується позовних вимог про стягнення 4 500,00 неустойки, суд вважає у цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Враховуючи зазначене вище, стягнення неустойки у розмірі 4 500 грн за кредитним договором № 13.06.2024-100001258 від 13.06.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 18 855 грн.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 13.06.2024-100001258 від 13.06.2024 у розмірі 18 855 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 955,66 грн судового збору.
У решті заявлених позовних вимог - відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду Києва шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО