ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"11" червня 2025 р. Справа № 300/3928/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Національна поліція України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення даних до бази розшуку, зокрема до інформаційної системи Національної поліції України («Армор»), для доставлення до ТЦК з метою складання адміністративного протоколу;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати заяву до Національної поліції України про виключення даних із бази розшуку, зокрема з інформаційної системи «Армор», для складання адміністративного протоколу;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 видалити позначку про порушення правил військового обліку в мобільному додатку «Резерв+».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору в сумі 726,72 грн.
На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано суду платіжну інструкцію від 10.06.2025 про сплату судового збору в сумі 726,72 грн.
З урахуванням усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 відкрито провадження у справі.
Разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та Національній поліції України вчиняти дії щодо його затримання та доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 до вирішення справи по суті.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що предметом позову є визнання протиправними дій ТЦК щодо внесення даних (ПІБ: ОСОБА_1 , РНОКПП до бази розшуку («Армор»), Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також позначки про порушення правил військового обліку в додатку Резерв+ через відсутність належного повідомлення про виклик до ТЦК, та зобов'язання ТЦК виключити ці дані й видалити позначку. Невжиття заходів може призвести до затримання позивача та доставлення до ТЦК, що порушить його права на свободу пересування (ст. 33 Конституції України) та ускладнить виконання судового рішення. Відповідь АТ "Укрпошта" від 03.06.2025 № 1853-K-2025052710185 підтверджує відсутність повістки, а строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП спливає 18.06.2025, що робить розшук безпідставним.
Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 Кодексу).
По суті, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Вимоги заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову фактично обґрунтовані посиланням на очевидну протиправність дій відповідача щодо не виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку.
Разом з тим слід зазначити, що порушення правил військового обліку - це невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством вимог щодо реєстрації, оновлення даних та виконання обов'язків військовозобов'язаними, призовниками, а також резервістами. Такі дії можуть виражатися у непостановці на облік, несвоєчасному оновленні даних, ухиленні від медичних оглядів чи військової служби, а також у порушеннях з боку роботодавців тощо.
В разі виявлення порушення особою правил військового обліку така особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Відповідно до правил ведення військового обліку в разі виявлення порушення правил військового обліку районні ТЦК та СП звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколу про адміністративні правопорушення, до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку.
Після отримання такого звернення органи поліції здійснюють розшук та доставлення особи до ТЦК та СП для складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Отже, відмітка в електронному військово-обліковому документі про порушення правил військового обліку означає, що ТЦК звернувся до органів поліції щодо доставлення громадянина за вчинення адміністративного правопорушення для складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та можливого притягнення до відповідальності.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що посилання позивача на те, що відносно нього відповідач може прийняти рішення про затримання та доставлення до ТЦК, що порушить його права на свободу пересування (ст. 33 Конституції України), що може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав, носить характер припущення та не підтверджене належними, достовірними та достатніми доказами.
З огляду на викладені обставини в суду відсутні підстави для висновку про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, як і неможливість відновлення таких прав у майбутньому.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.
Наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
У свою чергу, забезпечення позову в даному випадку невиправдано перешкоджатиме діям територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ведення військового обліку військовозобов'язаних та резервістів, здійснення оповіщення вказаних осіб тощо, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
З огляду на викладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.