11 червня 2025 року о/об 10 год. 00 хв.Справа № 280/2314/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної гвардії України (вул.Святослава Хороброго, буд.9-А, м.Київ, 03151; код ЄДРПОУ 08803498)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (надалі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 , як законному представнику ОСОБА_2 , грошового забезпечення безвісно зниклого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , за період з травня 2024 року по листопад 2024 року; 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 , як законному представнику ОСОБА_2 , грошове забезпечення безвісно зниклого військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , за період з травня 2024 року по листопад 2024 року.
У позовній заяві зазначено наступне: «… ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 (далі - Позивач) звертається з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_2 (далі - Відповідач) про визнання бездіяльності щодо невиплати грошового забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який є безвісно відсутнім за період з дня його зникнення, 08.05.2024, по теперішній час, та зобов'язання вчинити певні дії. … ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, зареєстрованому 07 вересня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Оріхівського району Запорізької області, про що складено відповідний актовий запис №74. У шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася донька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 17.01.2012. Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 26.07.2018 у справі №323/1944/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано. ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 28.04.2023 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 28.04.2023 №136. З 15.11.2023 кулеметник 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-го батальйону оперативного призначення молодший сержант ОСОБА_3 був залучений до складу сил та засобів 10 армійського корпусу, для виконання бойового (спеціального) завдання, на підставі бойового розпорядження командира військ 10 армійського корпусу від 29.04.2023 №59т/БР, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 15.11.2023 №339. З 25.03.2024 кулеметник 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-го батальйону оперативного призначення молодший сержант ОСОБА_3 після одужання у зв'зку з пораненням був залучений до операційної зони для виконання бойових (спеціальних) завдань у складі сил та засобів НОМЕР_5 БрОП, на підставі бойового розпорядження командувача ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " від 22.02.2024 №60т/БР/ОУЗ, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 23.04.2024 №104. 08.05.2024 стрілець (помічник кулеметника) 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення молодший сержант ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання в результаті масованого артилерійського та мінометного обстрілу підрозділами збройних сил російської федерації в АДРЕСА_4 , що підтверджується сповіщенням про безвісти зниклого від 11.05.2024 №181 та висновком службового розслідування за фактом зникнення безвісти молодшого сержанта ОСОБА_3 від 31.05.2024. З 08.05.2024 стрільця (помічника кулеметника) 2-го відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-го батальйону оперативного призначення молодшого сержанта ОСОБА_3 виключено з усіх идів забезпечення (крім фінансового), що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 15.05.2024 №130. 02.10.2024 Позивачем як законним представником малолітньої доньки, ОСОБА_2 , було подано відповідачу заяву про виплату грошового забезпечення її колишнього чоловіка, військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який є безвісно відсутнім, за період з дня його зникнення по теперішній час і в подальшому за кожен місяць до повернення. Згідно відповідей відповідача від 29.11.2024 №40/17/13-14227 та від 04.12.2024 №40/17/12-14456заява позивача була розглянута командування військової частини та погоджена виплата у розмірі 100% грошового забезпечення. За повідомленням фінансового відділення військової частини НОМЕР_2 заява позивача перебуває у них на виконанні, а виплати будуть здійснені у грудня 2024 року. Однак позивач у грудні 2024 року жодних виплат від відповідача не отримала. У зв'язку з цим представником позивача було надіслано адвокатський запит від 13.01.2025 до відповідача про надання інформації про здійснені позивачу виплати грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_3 , на її користь, як законному представнику ОСОБА_2 та про повідомлення про причини такої невиплати та строків її здійснення. Лише після надсилання адвокатського запиту позивач почала отримувати виплати грошового забезпечення. Так, згідно довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_3 , яке було виплачено колишній дружині - ОСОБА_1 , яка надійшла листом від 24.01.2025 №40/17/12-988, позивачу за грудень 2024 року було виплачено 97022,50 грн, за січень 2025 року - 6348,91 грн. Станом на день подання позову позивачу було виплачено грошове забезпечення ОСОБА_3 у розмірі 349 124,39 грн, що підтверджується виписками з мобільного застосунку Приват24. … Згідно відповіді відповідача на адвокатський запит від 07.03.2025 №40/17/12-3103, у зв'язку з тим, що адвокатський запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, а також залучення кількох структурних підрозділів військової частини, відповідно до ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строк розгляду адвокатського запиту продовжено на 20 робочих днів. На день подання адміністративного позову відповідь на адвокатський запит так і не надійшла. При цьому згідно довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_3 від 28.02.2025 №1796 за період з травня 2024 року по лютий 2025 року складає 1 195 121,31 грн. Тобто відповідач виплатив позивачу грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця військової служби НОМЕР_2 ОСОБА_3 лише за період з грудня 2024 року по січень 2025 року. Таким чином, грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця військової служби НОМЕР_2 ОСОБА_3 за період з травня 2024 року по листопад 2024 року включно позивачу й досі не виплачено, а тому позивачу має бути виплачено ще 845 996,92 грн. Таким чином відповідач вчиняє триваючу бездіяльність відносно позивача, не виплачуючи їй грошове забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , батька ОСОБА_2 , який є безвісно відсутнім з 08.05.2024,за період з травня 2024 року по листопад 2024 року включно. …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… 1. Право на отримання грошового забезпечення. Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (далі - Порядок №884). Згідно п. 7 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: 1) дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - 2) повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або 3) батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Отже, вказаними нормативно-правовими актами передбачена черговість отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, а також визначено коло осіб, які мають взагалі таке право. Пунктом 4 Порядку №884 визначено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). Отже, передумовою виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця є відповідна заява подана на ім'я командира військової частини. 2. Щодо обставин справи. 2.1. На адресу військової частини 17.06.2024 надійшла заява ОСОБА_4 стосовно виплати йому грошового забезпечення зниклого безвісти його сина - військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 . На підставі цієї заяви та доданих до неї документів, відповідачем було прийнято рішення про здійснення виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця його батьку - ОСОБА_4 . 2.2. В подальшому, 02.10.2024 на адресу відповідача надійшла заява ОСОБА_1 (позивача) в інтересах їх спільної із зниклим безвісти доньки - ОСОБА_2 стосовно виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця на рахунок позивача. Керуючись п. 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. №884 (далі - Порядок №884) неповнолітні діти, в інтересах яких діють їх законні представники мають пріоритет у черговості одержання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця у порівнянні із батьком зниклого безвісти військовослужбовця. У зв'язку з цим, після розгляду зазначеної заяви позивача відповідачем було прийнято рішення про подальшу виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця на користь його малолітньої дитини. Отже, в спірний період часу позивач не зверталась із відповідною заявою до командира військової частини НОМЕР_2 . 3. Щодо позовних вимог позивача. 3.1. Перш за все, варто зазначити, що відповідач діяв виключно в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства. Механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх визначений Порядком №884. На момент отримання відповідачем заяви від батька зниклого безвісти військовослужбовця у військовій частині були відсутні заяви від інших осіб, які мають право на отримання відповідних виплат. Законодавство не містить заборони на здійснення виплат одному з осіб які мають право на них, у випадку, якщо на момент звернення не було встановлено інших осіб, які входять до попередньої черги отримувачів. 3.2. Варто зазначити, що відповідач діяв добросовісно, оскільки не мав і не міг мати інформації про існування малолітньої дитини зниклого безвісти військовослужбовця, як особи з вищою черговістю, що підтверджується відсутністю відповідного звернення на момент прийняття рішення про виплату грошового забезпечення батьку зниклого безвісти військовослужбовця. Додатковим підтвердженням вказаного вище є те, що зниклий безвісти ОСОБА_3 проходив військову службу у відповідача за призовом під час мобілізації. Як вбачається із п. 1 глави 3 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Національної гвардії України, що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.01.2017 №73 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2017 р. за №248/30116 (далі - Наказ №73) облікові справи заводяться на: 1) військовослужбовців, які одержали первинні офіцерські звання; 2) на курсантів, які закінчують ВВНЗ; 3) офіцерів, яким присвоюється військове звання запасу; 4) на кандидатів для проходження військової служби за контрактом; 5) кандидатів, які оформляються для проходження військової служби за контрактом. Отже, у військової частини не було і не має підстав заводити особову справу на кожного мобілізованого військовослужбовця, в якій могли б міститися відомості стосовно наявності малолітньої дитини у призваного під час мобілізації ОСОБА_3 , який зник безвісти. Виходячи із зазначеного, відповідач не знав і не міг знати на момент подання заяви батьком зниклого безвісти військовослужбовця про наявність у нього малолітньої дитини, яка є має першочергове право на виплату грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця у порівнянні з батьком військовослужбовця і, відповідно, задовольняючи заяву батька зниклого безвісти військовослужбовця відповідач діяв добросовісно та виключено в межах своїх повноважень та з дотриманням законодавства, адже батько також є тією особою, яка має право на відповідні виплати. Отже, у період з моменту зникнення безвісти ОСОБА_3 та до жовтня 2024 року у Військової частини НОМЕР_2 були відсутні підстави для виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця на користь його неповнолітньої дитини, оскільки відповідна заява у військової частини була відсутня. Позивач звернулась до військової частини НОМЕР_2 із відповідною заявою лише 02.10.2024 року, і з листопада 2024 року виплата грошового забезпечення вже здійснювалась на її користь. 3.3. В подальшому, після надходження до відповідача заяви позивача, з огляду на те, що малолітня дитина є особою з вищою черговістю для отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця, військова частина усі подальші виплати здійснювала саме на рахунок позивача, що сама позивач і підтверджує. Таким чином, на нашу думку, позовні вимоги є безпідставними, адже 1) виплата грошового забезпечення батьку зниклого безвісти військовослужбовця здійснювалась у відповідності до чинного законодавства та виключно на підставі належно поданої заяви особи, яка має право на отримання таких коштів, та до моменту відповідного звернення позивача; 2) військова частина не має повноважень самостійно визначати черговість у разі відсутності одночасних заяв, або заяв від особи із вищою черговістю; 3) позивачем не доведено неправомірності дій відповідача для стягнення грошового забезпечення зниклого безвісти повторно (тобто вже після того, як таке грошове забезпечення було виплачено особі, яка має на нього право при відсутності заяв інших осіб, які також мають право на виплату відповідного грошового забезпечення. 4. Щодо інших обставин, на яких наголошує позивач. 3.1. Позивач вказує, що не отримала на момент подання позову відповіді на адвокатський запит. Дійсно, з огляду на те, що відповідь на адвокатський запит потребував залученості декількох структурних підрозділів відповідача, адвоката було повідомлено про те, що строк розгляду адвокатського запиту було продовжено до 20 робочих днів. На згаданий вище адвокатський запит відповідачем було надано Відповідь №40/17/12-742-2025 від 03.04.2025 , в якому вказано, що до цього попередньо представник позивача вже звертався до відповідача із заявою аналогічного змісту, на яку була надана відповідь, а також додана копія відповіді на заяву представника позивача від 12.03.2025. 3.2. Також у позові вказано, що відповідач вчиняє триваючу бездіяльність відносно позивача, не виплачуючи їй грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень, варто виходити із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи. На наше переконання те, що у спірних правовідносинах відсутня подія бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача), адже заява позивача з приводу виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця була задоволена, а стосовно відповідного грошового забезпечення за період з травня 2024 року по листопад 2024 року на момент його виплати батьку зниклого безвісти відповідача, відповідна заява від позивача була відсутня. Тому, зазначене вище, на нашу думку, є підставою для відмови у задоволенні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача. …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головним управлінням Національної гвардії України (надалі - третя особа, ГУ НГУ) не подано до суду письмові пояснення. Про розгляд справи третя особа повідомлялась належним чином.
Ухвалою судді від 01.04.2025 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У Свідоцтві про народження Серія НОМЕР_7 зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 26.07.2018 у справі №323/1944/18 (Провадження №2/323/627/18), яке 28.08.2018 набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 07 вересня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Оріхівського району Запорізької області, про що складено відповідний актовий запис №74. Після розірвання шлюбу залишено позивачу шлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
При цьому, у рішенні Оріхівського районного суду Запорізької області від 26.07.2018 у справі №323/1944/18 (Провадження №2/323/627/18) зазначено: «… Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 07 вересня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Оріхівського району Запорізької області, про що складено відповідний актовий запис №74. Сторони мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За ствердженням позивача, яке відповідач не спростував, шлюбні відносини між сторонами припинені, спільного господарства не ведуть. Спору про поділ майна, набутого у шлюбі, між сторонами немає. …».
У листі ВЧ НОМЕР_2 від 12.03.2025 за №40/17/13/1-62-2025 на адресу адвоката Шокарєвої А.В. зазначено: «… На Вашу заяву від 20.02.2024 року повідомляємо, що з липня 2024 року виплата грошового забезпечення безвісті зниклого військовослужбовця - молодшого сержанта ОСОБА_3 здійснювалась батьку військовослужбовця, згідно поданої заяви до фінансового відділення, відповідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. №884 «Про військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтегрованих у нейтральних державах або безвісті відсутніх». Виплати грошового забезпечення безвісті зниклого військовослужбовця - молодшого сержанта ОСОБА_3 колишній дружині ОСОБА_1 на ОСОБА_2 здійснені в наступних розмірах: - Грошове забезпечення за грудень 2024 в розмірі 27 129, 75 грн; - Щомісячна премія за грудень 2024 в розмірі 20 527,75 грн; - Додаткова винагорода за грудень 2024 в розмірі 100 000, 00 грн; - Грошове забезпечення за січень 2025 в розмірі б 445,59 грн; - Додаткова винагорода за січень 2025 в розмірі 100 000, 00 грн; Також повідомляємо Вам, що з 01.02.2025 року вступив в силу Закон України «Про внесення зміни до пункту б статті 9 Закону України «Про соціально і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», згідно цього виплати грошового забезпечення безвісті зниклих військовослужбовців призупиненні до отримання роз'яснень по вищевказаному Закону України. …».
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан.
У п.6 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено: «6. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.».
Відповідно до п.4 «Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», затвердженого 30.11.2016 постановою Кабінету Міністрів України №884 (надалі - «Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх») (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації). До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з п.7 «Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання. Міноборони, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міноборони, Головний орган військового управління Національної гвардії, Адміністрація Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держспецтрансслужби мають право отримувати з державних реєстрів інформацію щодо осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення військовослужбовців, шляхом доступу до таких реєстрів та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
За матеріалами справи, до відповідача першим звернувся із Заявою від 05.06.2024 (отримана відповідачем 17.06.2024) ОСОБА_4 - батько зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_3 .
У подальшому, до відповідача звернулась із Заявою від 02.10.2024 (отримана відповідачем 09.10.2024) ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 - колишня дружина в інтересах доньки зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_3 .
У суду відсутні зауваження щодо виплати відповідачем грошового забезпечення безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_3 спочатку його батькові, а згодом - колишній дружині на неповнолітню доньку.
Судом прийнято до уваги наведене у Довідці ВЧ НОМЕР_2 від 28.03.2025 за №1796 про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_3 , згідно з якою, зокрема: загальна сума доходу за період з 08 травня 2024 року по 28 лютого 2025 року становить 1199202,40 грн.; «До видачі на руки» - 1195121,31 грн.
Судом враховано наведене відповідачем у відзиві на позовну заяву - «… у спірних правовідносинах відсутня подія бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача), адже заява позивача з приводу виплати грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця була задоволена, а стосовно відповідного грошового забезпечення за період з травня 2024 року по листопад 2024 року на момент його виплати батьку зниклого безвісти відповідача, відповідна заява від позивача була відсутня. …».
Позивачем не спростовано наведене відповідачем у відзиві на позовну заяву - «… Варто зазначити, що відповідач діяв добросовісно, оскільки не мав і не міг мати інформації про існування малолітньої дитини зниклого безвісти військовослужбовця, як особи з вищою черговістю, що підтверджується відсутністю відповідного звернення на момент прийняття рішення про виплату грошового забезпечення батьку зниклого безвісти військовослужбовця. …».
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головного управління Національної гвардії України (вул.Святослава Хороброго, буд.9-А, м.Київ, 03151; код ЄДРПОУ 08803498), про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 11.06.2024.
Суддя О.О. Прасов