11 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3467/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування з 01.01.2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити (відновити) з 01.01.2025 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії призначеної йому з 01.02.2023 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року у справі № 260/6450/24, розмір якої перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум та без обмеження максимальним розміном.
12 травня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 02 червня 2025 року пенсійну справу ОСОБА_1 .
16 травня 2025 року на виконання вимог суду, відповідачем надано оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 № 2046.
21 травня 2025 року представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 320/2229/25.
21 травня 2025 року представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заявлене клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, судом встановлено наступне.
Питання зупинення провадження в адміністративній справі врегульоване нормами статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, суд зобов'язаний зупинити провадження в адміністративній справі виключно за наявності обставин, передбачених частиною 1 статті 236 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Дослідивши заявлене клопотання та наявні в матеріалах справи докази, суд не вбачає підстав для зупинення провадження в справі до вирішення судом адміністративної справи №320/2229/25, як клопоче відповідач, оскільки результат її розгляду жодним чином не вплине на спірні правовідносини.
Так, в даній адміністративній справі позивач просить суд здійснити перерахунок його пенсії з 01 січня 2025 року, оскільки вважає, що в даному випадку відповідач взагалі не мав права застосовувати норми Постанови Кабінету міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при обрахунку його пенсії. Тобто, обґрунтовуючи правомірність заявлених позовних вимоги, позивач посилається не на протиправність самої постанови, а на неможливість її застосування до спірних правовідносин.
Більше того, предметом оскарження в адміністративній справі №320/2229/25 є нечинність та протиправність абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Однак, враховуючи положення частини 2 статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Тобто навіть у випадку визнання такого нормативно-правового акту нечинним в судовому порядку вказана обставина не вплине на правовідносини, що склалися до моменту набрання таким рішенням законної сили.
В свою чергу наявні в матеріалах даної справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового оскарження, а тому відсутні підстави для зупинення її розгляду до вирішення іншої адміністративної справи.
Виходячи із заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання є необґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.
Розглянувши заявлене клопотання відповідача про залучення до участі у справі Міністерства соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
За приписами частин 4,5 статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суд зауважує, що рішення у цій справі не матиме безпосереднього впливу на права та обов'язки Міністерства соціальної політики України. Та обставина, що надалі Міністерство соціальної політики України вступить у відповідні правовідносини зі сторонами, не змінює характеру тих правовідносин, справа щодо яких наразі розглядається судом, і не має на них жодного впливу.
Предметом спору у цій справі є дії відповідача щодо обчислення та виплати пенсії із застосування обмеження пенсії максимальним розміром.
Та обставина, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, реальне виконання залежатиме від дій Міністерства соціальної політики України, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері, зокрема, соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення та є головним розпорядником коштів, не свідчить про те, що у такого органу за наслідками розгляду цієї справи виникнуть нові обов'язки, крім тих, що і так покладені на нього чинним законодавством.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення у цій справі може вплинути лише на права та обов'язки відповідача.
Відтак, відсутні правові підстави для залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а тому, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 49, 229, 236, 248, 256, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження - відмовити.
2. У задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяТ.В.Скраль