11 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1454/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі адвоката Онуфрія Д.В., звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), в якій просять: 1) Визнати протиправним та скасувати Наказ Держгеокадастру №57-ДКР від 18.12.2024 року «Про відмову у задоволенні скарги адвоката Онуфрія Д.В. від 07.11.2024 року»; 2) Зобов'язати відповідача - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру - повторно розглянути з дотриманням вимог Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 07.11.2024 року (вх. № 29-30/0/46-24 від 07.11.2024), що подана адвокатом Дмитром Онуфрієм, в їх інтересах.
Ухвалою судді від 25 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Ухвалою судді від 11 квітня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представник позивачів звернувся до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з скаргою на дії державного кадастрового реєстратора. Обґрунтуванням скарги було те, що державний кадастровий реєстратор здійснила державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2124486200:03:004:0053 не у відповідності до вимог земельного законодавства України чим, на переконання позивачів, порушила права та інтереси позивачів, а саме здійснила накладення земельної ділянки на інші земельні ділянки, що перебувають у власності позивачів та здійснила таку реєстрацію на підставі документації, яка створена не у відповідності до законодавства. Наказом Держгеокадастру № 57-ДКР від 18 грудня 2024 року «Про відмову у задоволенні скарги адвоката Онуфрія Д.В. від 07.11.2024 року» відмовлено у задоволенні скарги, та підставою для такої відмови зазначено п.п. 3 п. 230 Порядку, яким передбачено залишення скарги без розгляду та повернення її заявнику, якщо є рішення цього органу з того самого питання. Такий наказ, позивачі вважають протиправним, оскільки вважають, що відповідач при розгляді скарги замість досліджувати законність дій державного реєстратора при здійсненні ним оскаржуваних дій почав досліджувати законність набуття права власності на землю. Крім того, при розгляді скарги відповідачем порушено строки розгляду, які передбачені п. 225 Порядку.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124486200:03:004:0053 можливе лише у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством. Відтак, вважає, що скасування наказу Держгеокадастру від 18 грудня 2024 року № 57-ДКР «Про відмову у задоволенні скарги адвоката Дмитра Онуфрія від 07.11.2024 року» не вирішить питання щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124486200:03:004:0053, оскільки скасування реєстрації відбувається відповідно до ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Представник позивачів надав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач при розгляді скарги та прийняття за результатами її розгляду рішення про відмову у задоволенні вимог скарги діяв безпідставно та незаконно. Також зазначає, що у відзиві вказано що підставою відмови є підпункт 3 пункту 231 Порядку, хоча з оскарженого наказу вбачається, що підставою для відмови вказано підпункт 3 пункту 230 Порядку. В той же час, відповідач не вказав і не надав доказ - рішення, яке вже ним було прийнято з даного питання, відтак відмова згідно підпункту 3 пункту 230 Порядку є безпідставною.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачі в особі адвоката Онуфрія Д.В. звернулися із скаргою від 07 листопада 2024 року (вх. № 29-30/0/46-24) на рішення державного кадастрового реєстратора, в якій просили скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора сектору № 3 Відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області Оксани Саламахи про державну реєстрацію 07 червня 2024 року земельної ділянки кадастровий номер: 2124486200:03:004:0053.
Наказом Держгеокадастру від 18 грудня 2024 року № 57-ДКР «Про відмову у задоволенні скарги адвоката Дмитра Онуфрія від 07 листопада 2024 року» відмовлено у задоволенні скарги адвоката Дмитра Онуфрія від 07 листопада 2024 року відповідно до підпункту 3 пункту 230 Порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
Статтею 5 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону.
Статтею 9 Закону України «Про державний земельний кадастр» визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених цим Законом (ч. 7 Закону України «Про державний земельний кадастр»).
Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про Державний земельний кадастр» рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені:
- до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на території дії повноважень відповідного Державного кадастрового реєстратора, та до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок).
Пунктами 222-223 Порядку передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру або до суду.
Держгеокадастр розглядає скарги:
1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову у здійсненні такої дії (крім випадків, коли щодо земельної ділянки наявний судовий спір);
1-1) на рішення Державного кадастрового реєстратора про державну реєстрацію меліоративної мережі, складової частини меліоративної мережі або про відмову у здійсненні такої дії;
2) на рішення про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про об'єкти Державного земельного кадастру або про відмову у здійсненні такої дії;
3) щодо виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка допущена органом, що здійснює його ведення;
4) на прийняті рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора в межах його повноважень.
Відповідно до п. 225 Порядку рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до Держгеокадастру та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня доведення до відома особи рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Строк розгляду та вирішення скарги Держгеокадастром та його територіальними органами становить 30 календарних днів з дня її надходження в письмовій формі з обґрунтуванням продовження строків не пізніше ніж за три робочих дні до останнього дня строку, визначеного в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 228 Порядку за результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову в державній реєстрації земельної ділянки, прийнятого з порушенням вимог законодавства, та проведення державної реєстрації земельної ділянки;
внесення відомостей (змін до них) про об'єкт Державного земельного кадастру та виправлення технічної помилки, допущеної державним кадастровим реєстратором;
скасування рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, прийнятого з порушенням вимог законодавства;
надання відомостей Державного земельного кадастру;
тимчасове блокування доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;
анулювання доступу Державного кадастрового реєстратора до Державного земельного кадастру;
притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Держгеокадастру;
3) залишення скарги без розгляду.
Відповідно до п. 230 Порядку Держгеокадастр та його територіальні органи залишають скаргу без розгляду та повертають її заявнику, якщо: 1) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 2) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених пунктом 227 цього Порядку; 3) є рішення цього органу з того самого питання; 4) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 5) закінчився встановлений пунктом 225 цього Порядку строк подання скарги.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі в особі представника (адвоката Онуфрія Д.В.) звернулися із скаргою від 07 листопада 2024 року на рішення державного кадастрового реєстратора.
Підставою для звернення із вказаною скаргою заявником зазначене те, що державний кадастровий реєстратор сектору № 3 відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Оксана Саламаха здійснила державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2124486200:03:004:0053 не у відповідності до вимог земельного законодавства України, чим на переконання заявника, порушила права та інтереси ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 .
У скарзі заявник просив скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Саламахи О. про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2124486200:03:004:0053.
В той же час, відповідач, в оскарженому наказі від 18 грудня 2024 року № 57-ДКР, з посиланням на ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» зазначив, що скасування реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2124486200:03:004:0053 можливе у спосіб та в порядку, визначеному законодавством, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні скарги.
Так, відповідно до ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Як вже зазначалося судом ч. 7 ст. 39 Закону «Про Державний земельний кадастр» рішення, дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені.
Суд зазначає, що в прохальній частині скарги заявник просив скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Саламахи О. про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2124486200:03:004:0053, що у згоджується з п. 228 Порядку, відповідно до якого за результатами розгляду скарги Держгеокадастр та його територіальні органи приймають мотивоване рішення, зокрема про скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або про відмову в державній реєстрації земельної ділянки, прийнятого з порушенням вимог законодавства, та проведення державної реєстрації земельної ділянки.
Відтак, відповідач в силу вищенаведених вимог наділений повноваженнями для скасування рішення про державну реєстрацію земельної ділянки за наслідками розгляду скарги, в разі якщо таке прийняте з порушенням вимог законодавства.
З огляду на вищезазначене, на переконання суду, посилання відповідача в оскарженому наказі про відмову у задоволенні скарги на ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та на те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 2124486200:03:004:0053 можливе у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством, свідчить про порушення відповідачем порядку розгляду скарги та про те, що оцінка доводам заявника по суті скарги на рішення кадастрового реєстратора не надавалася.
Крім того, як вже зазначалося судом, пунктом 225 Порядку визначено, що строк розгляду та вирішення скарги Держгеокадастром становить 30 календарних днів з дня її надходження в письмовій формі з обґрунтуванням продовження строків не пізніше ніж за три робочих дні до останнього дня строку, визначеного в абзаці другому цього пункту.
В той же час, наказ про відмову у задоволенні скарги від 07 листопада 2024 року винесено відповідачем 18 грудня 2024 року, що свідчить про те, що скарга подана в інтересах позивачів розглянута з порушенням встановленого Порядком строку.
З оскарженого наказу, вбачається, що відповідач посилається на підпункт 3 пункту 231 Порядку, відповідно до якого Держгеокадастр та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.
В той же час, в констатуючій частині наказу Держгеокадастру від 18 грудня 2024 року «Про відмову у задоволенні скарги адвоката Дмитра Онуфрія» № 57 -ДКР зазначено, що відмовлено у задоволенні скарги відповідно до підпункту 3 пункту 230 Порядку.
Однак, підпункт 3 пункту 230 Порядку передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи залишають скаргу без розгляду та повертають її заявнику, якщо є рішення цього органу з того самого питання.
При цьому оскаржений наказ не місить відомостей про будь- яке рішення з того самого питання.
Суд наголошує, що, будучи органом публічної влади, відповідач підпорядкований конституційному спеціально-дозвільному принципу, закріпленому зокрема у частині другій статті 19 Основного Закону України, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Застосування такого принципу суттєво обмежує відповідних суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Держгеокадастру від 18 грудня 2024 року № 57-ДКР «Про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 від 07.11.2024».
При цьому, обираючи спосіб захисту порушеного права позивачів, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру повторно, з дотриманням вимог Закону України «Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, розглянути скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 07.11.2024 року (вх. 29-30/0/46-24 від 07.11.2024 року), що подана адвокатом Онуфрієм Дмитром Васильовичем в їх інтересах та за результатами її розгляду прийняти мотивоване рішення, з урахування висновків суду.
Відтак, позовні вимоги необхідно задовольнити.
За правилами встановленими ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність наказу про відмову у задоволенні скарги, відтак, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивачів судові витрати зі сплати судового збору у розмірі по 1211,20 грн. кожному.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3, код ЄДРПОУ 39411771) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №57-ДКР від 18.12.2024 року «Про відмову у задоволенні скарги адвоката Дмитра Онуфрія від 07.11.2024».
3. Зобов'язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру повторно, з дотриманням вимог Закону України «Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, розглянути скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 07.11.2024 року (вх. 29-30/0/46-24 від 07.11.2024 року), що подана адвокатом Онуфрієм Дмитром Васильовичем в їх інтересах, та за результатами її розгляду прийняти мотивоване рішення, з урахування висновків суду.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3, код ЄДРПОУ 39411771) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
5. Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3, код ЄДРПОУ 39411771) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
6. Стягнути на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3, код ЄДРПОУ 39411771) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
7. Стягнути на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3, код ЄДРПОУ 39411771) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька