11 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/3365/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши заперечення представника позивача проти розгляду справи за правилами строщеного позовного провадження без виклику сторін, подані у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просять суд визнати протиправним і скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12 грудня 2024 року, оформленого протоколом комісії №134, про скасування відстрочки від мобілізації на особливий період ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, із зазначенням способу їх усунення
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду:
- позовну заяву, в якій слід уточнити або склад позивачів, або заявлені позовні вимоги з їх обґрунтуванням;
- докази на підтвердження сплати ОСОБА_2 , судового збору у розмірі 1211,20 грн., окремим платіжним документом, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У встановлений строк до суду 13 травня 2025 від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали від 09.05.2025 року, відповідно до якої представник позивача змінює процесуальний статус позивача ОСОБА_2 з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року було продовжено позивачу процесуальний строк, для усунення недоліків позовної заяви - на 5 (п'ять) днів з дня вручення копії цієї ухвали.
27 травня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали від 21.05.2025 року. Недоліки позовної заяви усунуто в строк, наданий судом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09 червня 2025 року від представника позивача до суду надійшли письмові заперечення представника позивача проти розгляду справи за правилами строщеного позовного провадження без виклику сторін, де представник просить проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що предметом доказування у цій справі є обставини скасування відповідачем ОСОБА_1 рішення про відстрочку від мобілізації, обґрунтованість та правомірність спірного рішення.
В ході безпосередньої участі позивача в розгляді адміністративної справи (з викликом сторін) він має можливість під час дослідження доказів звернути увагу суду на особливі правові акценти певних доказів, їх значення для об'єктивного вирішення справи, що спростить і полегшить роботу суду в частині встановлення дійсних обставин справи і сприятиме якнайшвидшому її вирішенню. Звертає увагу суду, що справа має важливе значення для позивача, пов'язана також із забезпеченням дотримання соціальних прав його батька. З цих підстав вважає, що справа має обставини, які потребують більш детального розгляду через складність предмета доказування та мотивації спірного рішення відповідача. Також, призначаючи справу до розгляду за правилами спрощеного провадження, суд обмежив право позивача на зміну предмету позову. Також у разі розгляду справи в спрощеному провадженні позивач позбавляється права на участь у судових дебатах. Таке провадження характеризується відсутністю підготовчого судового засідання; а також наявністю такої обов'язкової підстави для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення, як суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши подане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони.
Згідно частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
При цьому, суд зазначає, що особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені статтею 261 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.261 КАС України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2 ст.261 КАС України).
Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України.
При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.
Спір у даній справі не належить до категорії спорів, вирішення яких визначено виключно у загальному провадженні.
В обґрунтування розгляду справи в загальному позовному провадженні представник вказує, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між сторонами, має досить важливе значення для позивача.
Суд не заперечує, що спірні правовідносини впливають на права та інтереси позивача, однак, вказане не є безумовною підставою для розгляду справи в загальному позовному провадженні.
Зокрема, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч.1 ст.2 КАС України)
Суд зазначає, що у вказаній справі судом вчиняються дії щодо підготовки її до судового розгляду, встановлено строк на подачу процесуальних заяв по суті справи від її учасників та збираються докази на підтвердження обставин.
Разом з тим, представником позивача не наведено будь-яких обставин неможливості продовження розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження (необхідність зібрання додаткових доказів, призначення експертизи, допит свідків, тощо).
При цьому, відповідно до ч.6 ст.260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.
Таким чином, перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження передбачає розгляд справи спочатку, що значно збільшить строки її розгляду, та може призвести до порушення основних принципів та завдань адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.
Поряд із цим, суд зауважує, що у разі виникнення необхідності, суд з власної ініціативи може перейти до розгляду справи в порядку загального провадження.
Керуючись статтями 12, 49, 241, 248, 256, 257, 260, 262, 267 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №260/3365/25 за правилами загального провадження - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЯ. М. Калинич