11 червня 2025 року Справа 160/16748/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку під час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.06.2024 року по 18.04.2025 року включно;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.06.2024 року по 18.04.2025 року включно відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/16748/25 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених ст. 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст.122 КАС України.
З огляду на викладене, строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20.
Як слідує з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку під час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.06.2024 року по 18.04.2025 року включно, у зв'язку із чим зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.06.2024 по 18.04.2025 включно.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 160/17349/24 відповідачем 18.04.2025 на банківський рахунок позивача було зараховано суму невиплаченої індексації грошового забезпечення. Таким чином, випискою по надходженням по картці/рахунку від 18.04.2025 підтверджено факт несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні за період з 08.06.2024 по 18.04.2025.
Водночас, з цими позовними вимогами позивач звернулась до суду лише 06.06.2025, тобто із пропуском строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст.122 КАС України.
При цьому, в порушення ч.6 ст.161 КАС України не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав та інтересів; при зверненні до суду позивач повинна довести той факт, що не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулась за захистом до суду протягом 1 місяця від дати обізнаності щодо порушення його прав та інтересів.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч.3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.
Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлені позовні вимоги немайнового характеру, судовий збір за подання цієї позовної заяви становить 968,96 грн.
Разом з тим, доказів сплати судового збору позивач до позовної заяви не долучено.
Доводи позивача у позовній заяві про те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не враховуються судом, оскільки предмет спору, що переданий на вирішення суду у поданій позовній заяві, не є таким, на який поширюється пільги щодо сплати судового збору.
У постанові Великою Палатою Верховного Суду від 8 лютого 2022 року № 755/12623/19 зроблено висновок, що звільнення від сплати судового збору, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. ВП ВС зазначила, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 КЗпП України, мають різну правову природу. Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця і своєрідною санкцією та не входить до структури заробітної плати.
За таких обставин, позивачеві слід надати документ про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі, або докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
-заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;
-документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 968,96грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок), сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); або докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова