11 червня 2025 року Справа 160/16701/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
06.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 року по 23.09.2020 року, виплаченої 28.01.2025 року;
-зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 по 23.09.2020, виплаченої 28.01.2025 року;
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
-зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.07.2022 року по 27.01.2025 року.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2025 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/16701/25 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч. 5 ст.122 КАС України.
З огляду на викладене, строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, у зв'язку із чим зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19.07.2022 року по 27.01.2025 року.
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 в справі №160/11962/24 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 на його карту АТ «Ощадбанк» 28.01.2025 надійшли кошти в розмірі 130 521,32 грн. на виплату індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року по 23.09.2020 року.
Водночас, з цими позовними вимогами позивач звернувся до суду лише 06.06.2025, тобто із пропуском строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст.122 КАС України.
До позовних матеріалів позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами. Окрім того, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, яка включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, зважаючи на наведене строк звернення позивача до суду підлягає поновленню.
Однак, у заяві не вказано жодних обставин, що об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду із позовними вимогами щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зважаючи, що позивачеві достеменно відомо про порушення прав та інтересів з отриманням коштів від відповідача на картковий рахунок.
Щодо посилань позивача в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду на обставини воєнного стану в Україні, суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
У кожному конкретному випадку суд досліджує обставини, зазначені позивачем, у їх сукупності із наданими доказами на їх підтвердження.
Однак, позивачем не наведено обставин та не надано належних доказів, що причини пропуску строку зумовлені саме запровадженням воєнного стану.
За таких обставин, позивачем не наведено поважних причин та не надано належних доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цими позовними вимогами.
З огляду на викладене, заява позивача про поновлення строку звернення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав та інтересів; при зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за захистом до суду протягом 1 місяця від дати обізнаності щодо порушення його прав та інтересів.
В той же час, триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також, суд зазначає, що право позивача на заявлення кількох вимог в одній позовній заяві передбачено ч.1 ст. 21 КАС України, якщо вони пов'язані між собою.
Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Отже, об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
Під підставами позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. У випадку пред'явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Як слідує зі змісту позовних вимог, у поданій позовній заяві заявлені окремі самостійні позовні вимоги щодо різних правовідносин: ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, за період з 01.12.2015 року по 23.09.2020 року, виплаченої 28.01.2025 року, та щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які не пов'язаних між собою ані підставами, ані доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
При цьому, позивачем у позові не зазначено жодних обґрунтувань щодо підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову, чим саме вони пов'язані між собою, оскільки заявлені позовні вимоги мають самостійні підстави виникнення, обсяги доказування та підтверджуються різними доказами.
Таким чином, позивачеві слід надати до суду обґрунтування підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви позивач про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;
-обґрунтування підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова