11 червня 2025 рокуСправа №160/7516/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
12.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 17.02.2025 №046550007102 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період її трудової діяльності з 27.01.1995 по 01.01.1999 в КСП «Лозуватка» П'ятихатського району Дніпропетровській області, вказаний в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.08.1981.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.02.2025 №046550007102 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Позивач вважає вказане рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/7516/25 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
02.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначив, що 17.02.2025 за принципом екстериторіальності Головним управлінням розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення №046550007102 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058.
За результатами розгляду заяви про призначення пенсії Позивачу встановлено, що під час призначення пенсії за віком до загального страхового стажу не були враховані наступні періоди роботи:
- з 21.07.1995 по 29.03.2000, згідно трудовою книжкою НОМЕР_1 від 01.08.1981, оскільки відсутній підпис відповідальної особи. Водночас повідомляємо, що зазначений період частково зараховано за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб з 01.01.1999 року. Страховий стаж Позивача становить 23 роки 05 місяців 21 день.
З урахуванням викладеного, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.02.2025 №046550007102 Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового, передбаченого ст. 26 Закону № 1058.
Тому, вважає вимоги позовної заяви такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість. Одночасно, дії Відповідача вважаємо такими, що в повному обсязі відповідають нормам чинного законодавства.
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
08.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
17.02.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївський області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046550007102 про відмову у призначенні пенсії, в обґрунтування якого зазначено наступне:
Відмова в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України: 08.02.2025.
Пенсійний вік, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить 60 років.
Вік заявниці 61 рік 08 місяців.
Необхідний страховий стаж відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років.
Страховий стаж особи становить 23 роки 05 місяців 21 день.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- до страхового стажу не зараховано період роботи з 21.07.1995 по 29.03.2000, згідно із трудовою книжкою НОМЕР_1 від 01.08.1981, оскільки відсутній підпис відповідальної особи. Вищевказаний період частково зараховано за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб з 01.01.1999;
- питання зарахування до страхового стажу періодів роботи, згідно з довідкою від 11.08.2023 № 1065 про нараховані суми заробітної плати протягом: липня 1994 року; липня 1995 року - травня 1996 року; липня 1996 року - червня 1998 року; серпня - грудня 1998 року може бути розглянуто після отримання результатів перевірки обґрунтованості та достовірності поданих відомостей, та у разі звернення особи з відповідною заявою.
Страховий стаж за періоди роботи з 01.01.2004 обчислено за даними реєстру застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків.
Заявниця не працює. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату 25.05.2026.
Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону №1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Закону №1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), відповідно до статті 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону України №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).
За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 01.08.1981 містить наступні записи за спірний період в ПП «Лозуватка» (мовою оригіналу):
- 21.07.1995, принята на работу в КСП «Лозуватка» кладовщиком, пр. №4 от 21.07.1995;
- 29.03.2000, исключена из членов КСП «Лозуватка» в связи с реформированием, пр. №3 от 29.03.2000;
- 29.03.2000, принята на работу в ЧП «Лозуватка» согласно поданого заявления, пр. №1 от 29.03.2000;
- 06.05.2003, уволена с работы в ЧП «Лозуватка» по собственному желанию, пр. №83 от 06.05.2003.
Як встановлено судом та видно з матеріалів справи, спірні періоди роботи позивача підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, засвідчені підписами уповноваженої особи та містять відповідні печатки, відтак відомості, які зазначені в трудовій книжці свідчать про те, що позивач працював у вказані періоди.
Наведене відповідачем не спростовується, крім того, відповідачем до стажу роботи позивача зараховані інші періоди роботи на цьому ж підприємстві, спірний період не зарахований з огляду на відсутність підпису відповідальної особи, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.09.2021 у справі №300/860/17, за загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже й не може впливати на її особисті права. Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення і заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист у частині призначення пенсії за віком.
Враховуючи зазначені висновки, суд зазначає, що відмовляючи позивачу у зарахуванні до його страхового стажу спірних періодів, територіальне управління пенсійного органу діяло протиправно, оскільки формальні неточності та неістотні недоліки у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні певного періоду роботи до страхового стажу. Тому, суд відхиляє аргументи відповідача у зв'язку із їх помилковістю, а спірні періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що у трудовій книжці наявні зазначені чотири записи про роботу позивача на КСП «Лозуватка» (ПП «Лозуватка»), які засвідчені печатками, а після третього і четвертого з цих записів проставлені підписи відповідальної особи.
Відтак, суд робить висновок, що трудовою книжкою позивача підтверджуються спірні періоди роботи позивача з 21.07.1995 по 29.03.2000.
Таким чином, суд робить висновок про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.02.2025 №046550007102 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та його скасування.
Як наслідок підлягає задоволенню вимога про зарахування спірних періодів роботи позивача до страхового стажу позивача.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2025 про призначення пенсії з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду, в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 09.03.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Керуючись ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.02.2025 №046550007102 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її трудової діяльності з 27.01.1995 по 01.01.1999 в КСП «Лозуватка» П'ятихатського району Дніпропетровській області, вказаний в трудовій книжці НОМЕР_1 від 01.08.1981;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський