11 червня 2025 року Справа №160/2331/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/2331/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень,-
28.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 30.05.2024 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та рішення ВКДКА № XII-007/2024 від 13.12.2024 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 30.05.2024 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2331/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
03.03.2025 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України до Дніпропетровського окружного адміністративного суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідачем зазначено, що як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім порядку судового засідання 15.11.2023 та 22.11.2023. Зазначає, що відповідно до Узагальнення дисциплінарної практики щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів (рішення ВКДКА №V-005/2021від 27.05.2021), адвокат зобов'язаний додержуватись порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого у судовому засіданні. Стверджує, що у прийнятому рішенні ВКДКА наявний логічний зв'язок між мотивувальною та резолютивною частинами, під час прийняття рішення ВКДКА враховано наявні обставини, документи, матеріали КДКА регіону, тощо, що стали предметом розгляду ВКДКА. При цьому мотивувальна частина рішення ВКДКА повністю узгоджується з його резолютивною частиною. Зі змісту оскаржуваного рішення ВКДКА вбачається, що за процедурою прийняття та об'єктивністю досліджень обставин воно повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак, прийнятого в межах повноважень ВКДКА, з урахуванням всіх наявних матеріалів і обставин справи, воно є вмотивованим, а викладені в ньому обставини підтверджені. Також відповідач звернув увагу на сформований в постановах Верховного Суду загальний підхід щодо меж надання судами оцінки рішенням дисциплінарних органів адвокатського самоврядування виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності. Таким чином оскаржуване рішення ВКДКА є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.
17.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. Зазначає, що 30 травня 2024 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області за результатами перевірки відомостей викладених у скарзі прокурора Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 , прийнято рішення № 38/ ДПР-24 від 30.05.2024 року, відповідно до якого адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2242, видане 24.01.2011 року КДКА Дніпропетровської області, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ХІІ-007/2024 від 13.12.2024 року, скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА Дніпропетровської області № 38/ДПР-24 від 30.05.2024 року залишена без задоволення. Вказує, що позивач оскаржуючи вказані рішення посилається на те, що питання наявності в його діях дисциплінарного проступку 14 та 21 квітня 2023 року було предметом дослідження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області під час судових засідань, під час яких ухвалами суду було відмовлено прокурору у задоволенні клопотання про звернення до КДКА Дніпропетровської області зі скаргою про притягнення до адміністративної відповідальності за ганебне ставлення до прокурора. Зазначає, що посилання позивача на рішення судів, якими відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про направлення скарги на його дії до КДКА Дніпропетровської області та відмовлено в притягненні його до адміністративної відповідальності, не може свідчити про відсутність в його діях дисциплінарного проступку. Вказує, що суд не є органом, який здійснює дисциплінарне провадження щодо адвоката. Відтак, окремою ухвалою суддя вправі лише визначити обставини, які можуть містити ознаки дисциплінарного проступку адвоката чи його відсутності, але не факт такого проступку чи його відсутності. Встановлення ж фактів дисциплінарного проступку адвоката належить до компетенції дисциплінарних органів адвокатури
17.03.2025 року від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області до суду надійшли додаткові пояснення, в яких підтримано позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду у справі № 160/2331/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі № 160/2331/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залучення третьої особи у справі № 160/2331/25.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08 лютого 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла скарга прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Савченка Сергія Анатолійовича (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №2242 від 24.01.2011 року).
12.02.2024 року відповідно до вимог частини 2 статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Головою дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Биваліним О.В. надано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області адвокату Яловенко О.В. про проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 .
23.02.2024 року членом ДП КДКА Дніпропетровської області ОСОБА_3 на електрону адресу позивача надіслано повідомлення про проведення перевірки, викладених у скарзі прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько, в якому зазначено про необхідність надання пояснень по суті порушених питань.
05.03.2024 року позивачем на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надані пояснення.
Членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Яловенко О.В. складено довідку щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 від 03.04.2024 року, за висновками якої зазначено, що обставини, які викладені у скарзі прокурора містять в діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та можуть свідчити про порушення адвокатом вимог статей 44 (Дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді). 45 (Культура поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження), 59 (Дотримання принципів чесності, стриманості, коректності та гідності при користуванні адвокатом соціальними мережами, інтернет, форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет) Правил адвокатської етики.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 38/ДПП-24 від 04.04.2024 року вирішено порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2242 від 24.01.2011 року, видане КДКА Дніпропетровської області, розгляд якої призначено на 11-00 годин 02 травня 2024 року.
30.05.2024 року проведено засідання дисциплінарної палати, на якому прийнято рішення № 38/ДПР-24, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Не погодившись з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 30.05.2024 року № 38/ДПР-24, позивач звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
13.12.2024 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення № XII-007/2024, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області у .складі дисциплінарної палати № 38/ДПР-24 від 30.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження залишено без змін.
Не погодившись з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності та рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб у суді; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
Статтею 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
Згідно частин 1, 2 статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Частиною 1 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
У відповідності до частини 1 статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Приписами статті 37 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката здійснюється в порядку, передбаченому положеннями статті 38 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Положеннями частин 1, 2 статті 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Статтею 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.
Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.
Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Статтею 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Положеннями частин першої та п'ятої статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.
Згідно з частинами 7 та 8 вказаної статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.
Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів розроблене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі Положення).
Відповідно до пункту 7 Положення, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Відповідно до пункту 12 Положення дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Згідно з пунктом 24 Положення, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
Відповідно пункту 25 Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Пунктом 30 Положення встановлено, що заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до пункту 39 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката має бути розглянута дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня її порушення. До строку розгляду дисциплінарної справи не включається і перебіг строків зупиняється на термін хвороби чи відпустки адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарне провадження, а також термін, на який розгляд справи було зупинено. Рішення про зупинення розгляду справи приймається простою більшістю голосів присутніх членів дисциплінарної палати та заноситься до протоколу засідання палати.
Згідно із пунктом 40 Положення розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, може бути відкладений або зупинений у разі: 1) неявки на засідання учасників; 2) необхідності витребування нових матеріалів (доказів); 3) необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; 4) залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; 5) відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) палати; 6) з інших підстав, за рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Пунктами 43 та 44 Положення визначено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення осіб, яким відомі будь-які відомості, що мають значення для дисциплінарної справи.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п'ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до пункту 45 Положення у разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката, який не з'явився для участі в засіданні, оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно із пунктом 46 Положення неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин, за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи по суті. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати, розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.
Приписами пункту 47 Положення передбачено, що розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката проводиться гласно і відкрито. Засідання дисциплінарної палати КДКА регіону може проводитися дистанційно: онлайн (в режимі реального часу при підключенні до Інтернету) за допомогою програм, відеоконференцзв'язку та інших засобів комунікації. Рішення про проведення дистанційного засідання дисциплінарної палати КДКА регіону приймається Головою дисциплінарної палати КДКА регіону, а у разі його відсутності - Заступником голови дисциплінарної палати КДКА регіону.
Відповідно до пункту 49 Положення за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи.
Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката; в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником); г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з пунктом 50 Положення за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; 4) для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Пунктами 51, 55, 57-58 Положення визначено, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Рішення дисциплінарної палати у дисциплінарній справі приймається за наслідками загального обговорення та голосування більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання.
Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, суд приходить до висновків, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення відносно адвоката є вчинення ним саме дисциплінарного проступку. Питання щодо наявності чи відсутності у діянні адвоката складу дисциплінарного проступку з'ясовується під час дисциплінарного провадження, за результатом розгляду якого приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або рішення про закриття дисциплінарної справи. Відповідні рішення мають бути належним чином обґрунтованими та вмотивованими.
З матеріалів справи вбачається, що 08 лютого 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області надійшла скарга прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 .
03.04.2024 року членом дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області Яловенко О.В. складено довідку щодо проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі прокурора Новомосковської окружної прокуратури Ольги Крутько щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 , за висновками якої зазначено, що обставини, які викладені у скарзі прокурора містять в діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та можуть свідчити про порушення адвокатом вимог статей 44 (Дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді). 45 (Культура поведінки адвоката у відносинах з іншими учасниками судового провадження), 59 (Дотримання принципів чесності, стриманості, коректності та гідності при користуванні адвокатом соціальними мережами, інтернет, форумами та іншими формами спілкування в мережі Інтернет) Правил адвокатської етики.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 38/ДПП-24 від 04.04.2024 року вирішено порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2242 від 24.01.2011 року, видане КДКА Дніпропетровської області, розгляд якої призначено на 11-00 годин 02 травня 2024 року.
30.05.2024 року проведено засідання дисциплінарної палати, на якому прийнято рішення № 38/ДПР-24, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Отже при визначенні виду дисциплінарного стягнення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області враховано, що адвокат ОСОБА_1 вчинив порушення Правил адвокатської етики.
Так відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема порушення правил адвокатської етики.
Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 (зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019) (далі - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури у сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов'язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Відповідно до статті 42 Правил представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Згідно зі статтею 44 Правил під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.
Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до статті 45 Правил у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.
В даному випадку, Дисциплінарна палата вважала доведеним факт порушення позивачем Правил адвокатської етики на підставі досліджених нею технічних записів судових засідань у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області 14.04.2023 року, 21.04.2023 року, 15.11.2023 року та 22.11.2023 року та дійшла висновку, що адвокат ОСОБА_1 під час судових засідань 14.04.2023 року, 21.04.2023 року 15.11.2023 року та 22.11.2023 року порушив вимоги статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
При цьому, Дисциплінарною палатою враховано, що за обставинами дисциплінарного проступку які відбулися 14 та 21 квітня 2023 року, строки притягнення адвоката до відповідальності збігли.
В той же час, враховуючи встановлення факту порушення позивачем положень статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики 15 та 22 листопада 2023 року, наслідки дисциплінарного проступку, особу адвоката, позитивні висловлювання ОСОБА_4 щодо представництва адвокатом Савченко С.А. його інтересів, дисциплінарна палата наклала на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Переглядаючи рішення Дисциплінарної палати ВКДКА надано оцінку підставам притягнення позивача до відповідальності та доказам, як то відеозаписи судових засідань 15.11.2023 року та 22.11.2023 року, якими підтверджено порушення позивачем Правил адвокатської етики.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про дотримання відповідачами процедури прийняття оскаржуваних рішень.
В свою чергу, позивачем не спростовано зазначені у рішенні обставини щодо наявності в його діях порушень вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики.
При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на судові рішення, оскільки такі не встановлюють та не спростовують факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Також суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі № П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Таким чином, правову оцінку рішенню про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/14291/17 та підтриманий у постановах 26.01.2023 у справі № 420/5597/19 та від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21.
З огляду на наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України № 5076-VI, а саме: порушення ним вимог статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, суд приходить висновку про правомірність прийняття Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області 30.05.2024 року рішення № 38/ДПР-24 про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією № XII-007/2024 від 13.12.2024 року.
Отже, в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та в строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська