10 червня 2025 року Справа №215/1705/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №215/1705/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому позивач просить:
- встановити відсутності компетенції (повноважень) установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області дотримуватись процедури прийняття ненормативного акту по заяві від 22.01.2025 вх. №1468 та зобов'язати діяти до правової позиції ст. 59 Конституції України при повторному розгляді.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.03.2025 означений адміністративний позов передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
15.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали вищевказаного адміністративного позову ОСОБА_1 для розгляду за підсудністю відповідно до ухвали суду від 24.03.2025.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Зазначену позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн; копій всіх документів, які додаються до позовної заяви, для відповідача у справі.
Цією ж ухвалою роз'яснено позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Царікової О.В., Сластьон А.О., Калугіної Н.Є., Златіна С.В., Кучми К.С., Сліпець Н.Є., Конєвої С.О. у справі №215/1705/25.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Царікова О.В.) ухвалою від 05.06.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Царікової О.В. в адміністративній справі №215/1705/25 визнано необґрунтованою; передано матеріали справи №215/1705/25 для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
В цій ухвалі вказано, що з огляду на те, що головуючим суддею у справі №215/1705/25 є суддя Царікова О.В., а судді Калугіна Н.Є., Златін С.В., Кучма К.С., Сліпець Н.Є., Конєва С.О. не беруть участі в розгляді даної справи, питання щодо заявленого ОСОБА_1 відводу вирішуватиметься виключно щодо судді Царікової О.В.
У заяві про відвід судді позивач висловив свою незгоду із такою процесуальною дією у справі як залишення позову без руху. Також, позивач вказав, що має сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, вважає, що суддя навмисно затягує строки розгляду справи, штучно створює перешкоди для виконання своїх обов'язків, перевищує свої службові повноваження, зацікавлена у результаті розгляду справи.
Згідно з протоколом від 09.06.2025 автоматизованого розподілу між суддями, заяву Стояновського В.В. про відвід судді передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши вказану заяву, суд зазначає, що питання щодо заявленого ОСОБА_1 відводу вирішуватиметься виключно стосовно судді Царікової О.В.
Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Частинами першою - другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України», заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що обставини, вказані позивачем у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду (ухвалою про залишення позовної заяви без руху), що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
З огляду на викладене, суд уважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Царікової О.В. у справі №215/1705/25 необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.12 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Царікової Олени Василівни у справі №215/1705/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили 10.06.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.В. Кучугурна