11 червня 2025 рокуСправа №160/32482/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про роз'яснення рішення суду у справі №160/32482/24,-
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/32482/24.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (код ЄДРПОУ 45291657, 49041, м. Дніпро, просп. Праці, буд. 16) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зобов'язано Регіональний Сервісний Центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі №175/5259/21 від 29 квітня 2024 року здійснити перереєстрацію транспортного засобу ТОYОТА СОRОLLА, 2008 року випуску, номер VIN: НОМЕР_2 держаний номер НОМЕР_3 , транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 120, 2008 року випуску, номер VIN: НОМЕР_4 , держаний номер НОМЕР_5 із зазначенням в реєстраційних документах, що власником 1/16 частини автомобілів є ОСОБА_1 .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 року апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі № 160/32482/24 - без змін.
До суду надійшла заява Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про роз'яснення рішення суду у справі №160/32482/24.
Так, у заяві заявник просить роз'яснити судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі №160/32482/24, яке набрало законної сили 25.04.2025 року, в частині здійснення перереєстрації транспортного засобу ТОYОТА СОRОLLА, 2008 року випуску, номер VIN: НОМЕР_2 держаний номер НОМЕР_3 , транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER 120, 2008 року випуску, номер VIN: НОМЕР_4 , держаний номер НОМЕР_5 із зазначенням в реєстраційних документах, що власником 1/16 частини автомобілів є Пивоваров Микола Ілларіонович, що не передбачено Порядком №1388.
Подана заява обґрунтована тим, що пунктом 6 Порядку №1388 передбачено, що транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг. Державна реєстрація нових транспортних засобів може проводитися сервісними центрами МВС за участю суб'єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС, здійснюють продаж таких транспортних засобів та уклали з Головним сервісним центром МВС відповідний договір. Транспортні засоби, що належать декільком фізичним або юридичним особам (співвласникам), за їх письмовою заявою реєструються за однією з таких осіб. У разі відсутності одного із співвласників державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі його письмової заяви. Справжність підпису такого співвласника засвідчується нотаріально. У графі "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію або тимчасового реєстраційного талону транспортних засобів щодо іншого співвласника робиться запис: «є співвласником». Разом з тим, звертаю увагу суду, що за наслідками реєстрації, перереєстрації транспортного засобу, видається одне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, при цьому сервісні центри МВС, в даному випадку взагалі не володіють інформацією щодо кількості власників спірного транспортного засобу, оскільки їх може бути декілька, а окремо Порядком №1388 не передбачено здійснення перевірки щодо співвласників транспортного засобу, які не надали відповідні заяви, тому впевнитися у повноті та достовірності інформації не має можливості. Тобто, фактичне виконання судового рішення щодо здійснення перереєстрації транспортного засобу можливе лише за умови одночасного звернення всіх співвласників до будь-якого сервісного центру МВС, або за умови подання засвідченої нотаріальної письмової згоди співвласників на реєстрацію перереєстрацію транспортних засобів.
Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 року призначено заяву до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановлено ОСОБА_1 3-денний строк з дня отримання даної ухвали для надання до суду пояснень (заперечень) щодо заяви Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про роз'яснення рішення суду у справі №160/32482/24.
Станом на 11.06.2025 року пояснення, заяви або клопотання по суті поданої заяви від ОСОБА_1 до суду не надходили.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.
Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення та визначає, що таке роз'яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозумілості частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз'яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз'яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
При цьому суд звертає увагу, що поняття “спосіб» і “порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 03.04.2019 року по справі № 800/416/17 та в постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17.
Так, зі змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що відповідачу (заявнику) не зрозумілий спосіб виконання вказаного судового рішення.
Питання, на які заявник хоче отримати роз'яснення у порядку ст. 254 КАС України, поставлені ним у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення.
Вищезазначене рішення у цій справі містить обґрунтування підстав його прийняття, містить посилання на практику Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/6295/17, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.
Суд зазначає, що питання, з приводу роз'яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.
Крім того, те, що при ухваленні рішення від 20.02.2025 року судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підтверджено Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 року, якою апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (філія ГСЦ МВС) залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі № 160/32482/24 - без змін.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 року є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про роз'яснення рішення по справі №160/32482/24.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про роз'яснення рішення суду у справі №160/32482/24 є необґрунтованою, відтак, цю заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях про роз'яснення рішення суду у справі №160/32482/24,- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.06.2025 року.
Суддя О.М. Неклеса