Справа №:755/8295/25
Провадження №: 2-о/755/406/25
про повернення позовної заяви
"11" червня 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, -
12.05.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно до прохальної частини заяви, ОСОБА_1 просить суд:
«Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 (у деяких документах зазначена як ОСОБА_4 або ОСОБА_5 ) є бабусею ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .»
Заява обґрунтована тим, що заявник є онуком ОСОБА_3 . У документах, що підтверджують родинні зв'язки, наявні розбіжності в імені бабусі: у свідоцтві про народження його матері - ОСОБА_6 (№ 589 від 11.04.1950) - її мати вказана як ОСОБА_3 , а у свідоцтві про смерть від 05.08.2004 - як ОСОБА_3 . Після смерті бабусі ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на її майно - 1/4 частку у праві власності на житло, згідно з Довідкою № 30687, в якій її ім'я зазначено як ОСОБА_3 . Заявник звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, але отримав відмову у зв'язку з розбіжностями в іменах бабусі, з роз'ясненням про необхідність встановлення факту родинних відносин. Його звернення до РАЦСу щодо внесення змін у актові записи залишилось без задоволення (копія відповіді РАЦС від 27.12.2024 №183/33.2-63/а додається), з рекомендацією звернутися до суду.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 28.05.2025 року заява була залишена без руху та заявнику надано строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання ухвали.
04.06.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва на виконання вимог ухвали суду про залишення заяви без руху від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків разом з додатками.
Вивчивши зміст поданих документів приходжу наступного.
Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно вимог ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Так, підставами для залишення позовної заяви без руху слугувало наступне: заявник має вказати у заяві заінтересованих осіб, виходячи зі змісту мети встановлення факту родинних відносин; заінтересованими особами мають бути всі інші спадкоємці померлої за законом та/або за заповітом, а у разі відсутності у померлої інших спадкоємців, заінтересованою особою має бути орган місцевого самоврядування за місцем знаходження спадкового майна, тобто відповідна місцева рада; заявник зазначає, що він отримав відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії з оформлення своїх спадкових справ, у зв'язку з розбіжностями в іменах бабусі, однак доказів на підтвердження вказаних обставин не надає: постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, витяг зі спадкового реєстру про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть ОСОБА_3 ; заявник має вказати у своїй заяві належних заінтересованих осіб із значенням щодо них відомостей, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та надати суду виправлену заяву у кількості примірників, що відповідає кількості учасників справи (з додатками) та для суду. Якщо виправлена заява подаватиметься через систему «Електронний суд», заявник має додати до своєї заяви докази її направлення з додатками іншим учасникам справи (заінтересованим особам).
На виконання вимог ухвали суду від 28.05.2025 року заявником було направлено заяву про усунення недоліків.
Однак, станом на 10.06.2025 року заявником проігноровано зазначені в ухвалі суду від 28.05.2025 року недоліки щодо: надання постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень ЦПК України, дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Слід зауважити, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен, як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику, оскільки заявником не в повному обсязі усунуто недоліки.
Водночас, суд роз'яснює заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - вважати такою, що не подана, та повернути суб'єкту звернення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя :