Справа №:755/10470/25
Провадження №: 2-н/755/243/25
"11" червня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, боржник - ОСОБА_2 , -
09.06.2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини, боржник - ОСОБА_2 .
Суд, вивчивши зміст заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів та додатки до неї, приходить до висновку про те, що у видачі відповідного судового наказу слід відмовити, з огляду на наступне.
Статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
У своїй заяві заявниця просить стягнути з боржника аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини від заробітку (доходу) батька, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно.
Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Разом з цим, судом встановлено, що наказом Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2024 року у справі №755/21849/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
У своїй заяві заявниця вказує, що дитина дійсно проживає з боржником, але така ситуація є невиконанням боржником рішення суду щодо почергового проживання дитини у матері та батька.
До заяви про видачу судового наказу додано копію рішення районного суду міста Ноймаркт-ін-дер-Оберпфальц, за яким матері передано право визначення місця проживання та перебування дитини, вирішено видати дитину матері та заборонено відповідачу вивозити дитину з ФРН та за межі держав-учасниць Шенгенської угоди.
Одночасно в цьому рішенні вказано, що термін дії розпоряджень обмежується датою: 31.05.2023 року.
Тобто, станом на час звернення заявниці до суду із заявою про видачу судового наказу термін дії розпоряджень визначених рішенням районного суду міста Ноймаркт-ін-дер-Оберпфальц завершився.
Крім того, матеріали заяви не містять даних про те, що зазначене рішення іноземного суду було визнане на території України в порядку, передбаченому Главами 1, 2 Розділу ІХ ЦПК України.
Ураховуючи наведене суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу про стягнення аліментів, оскільки дитина проживає з боржником і відповідно із заяви не вбачається виникнення у заявниці права грошової вимоги (стягнення аліментів) до боржника та її права звернення із відповідною заявою до суду, оскільки не доведено належності заявниці права вимоги до боржника про стягнення аліментів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 259-261, 353-355 ЦПК України, ст. 181 СК України, -
У видачі судового наказу про стягнення алісментів на утримання малолітньої дитини за заявою ОСОБА_1 , боржник - ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 11.06.2025 року.
Суддя -