Справа № 752/12282/22
Провадження № 2/752/429/25
02.06.2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ольшевської І.О.,
за участю секретаря судових засідань Овдій-Барандич В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договорів, визнання права власності в порядку спадкування, скасування державної реєстрації та визнання недійсним свідоцтва, -
присутні:
позивач: не з'явився
представник позивача: Богуш М.К. - адвокат (ордер серії АА №1233474 від 07.09.2022р.)
відповідач 1: не з'явився
відповідач 2: не з'явився
законний представник відповідачів 1 та 2: ОСОБА_10
відповідач 3: не з'явився
відповідач 4: не з'явився
представник відповідача 4: Тригуб А.Ю. - адвокат (ордер серії АМ №1061451 від 15.08.2023р.)
третя особа 1: не з'явилась
третя особа 1: не з'явилась
ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договорів, визнання права власності в порядку спадкування, скасування державної реєстрації та визнання недійсним свідоцтва та просить визнати недійсним Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченком Володимиром Володимировичем 15.11.2017р. за реєстровим номером 1316, за яким ОСОБА_4 відчужено частину будинку
АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ; визнати недійсним Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченком Володимиром Володимировичем 15.11.2017р. за реєстровим номером 1315, за яким ОСОБА_4 відчужено частину будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 ; визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на 5/10 частини будинку АДРЕСА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності на частину будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117042480000) за ОСОБА_2 , номер запису про право власності 23388505; скасувати державну реєстрацію права власності на частину будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117042480000) за ОСОБА_3 , номер запису про право власності 23388166; визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер НОМЕР_1 , видане 18.04.2016р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві та скасувати державну реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117042480000) за ОСОБА_4 , номер запису про право власності 1853643, проведену на підставі такого свідоцтва; визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер НОМЕР_2 , видане 17.12.2015р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 на 3/10 будинку АДРЕСА_2 .
В обгрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача. Померлий заповіту не залишив. Єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 є позивач, яка у встановлений законодавством строк звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Парубець Є.В. із заявою про прийняття спадщини. До складу спадкового майна увійшла, зокрема, 1/5 часток будинку АДРЕСА_2 , що належали померлому на підставі Договору купівлі-продажу від 16.09.1989р. Інші частки будинку на час відкриття спадщини належали відповідно ОСОБА_4 (3/10 часток будинку) та ОСОБА_5 (2/10 будинку, які входять до спадщини, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 ). 03.08.2022р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парубець Є.В. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріус прийшла до висновку, що записи із реєстру прав свідчать, що один із співвласників будинку, а саме ОСОБА_4 , здійснила виділ своєї частки. При цьому в разі виділу частки з об'єкта нерухомого майна на кожний новостворений об'єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об'єктів, а тому відкривати вдруге новий розділ на адресу «будинок номер АДРЕСА_2 » суперечить чинному законодавству України. Крім того, 03.08.2022р. на запит позивача нотаріус надала інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо будинку АДРЕСА_2 , зі змісту якої стало відомо про відчуження ОСОБА_8 майна відповідачу ОСОБА_2 , відповідачу ОСОБА_3 на підставі договорів дарування. На думку позивача,
договори дарування є такими, що укладені з порушенням вимог законодавства, оскільки їх укладенню передувало незаконне та безпідставне проведення змін характеристик нерухомого майна, яке є предметом спору, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача як спадкоємця, в результаті якого позивач позбавлена можливості отримати у спадщину належне їй спадкове майна.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30.09.2022р. відкрито провадження в даній справі, постановлено розглядати її в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Відповідач ОСОБА_4 надала письмовий відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що в позові позивач вводить в оману суд та зазначає, що відповідач зробила відчуження буд. АДРЕСА_2 , однак в договорах дарування чітко вказано, що подаровано було частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Будинки 30 та 30/3 - це сусідні будівлі. Стосовно будинку АДРЕСА_2 , як вказує відповідач 4, вона не вчиняла жодних дій. На час відкриття спадкової справи домоволодіння мало адресу буд. АДРЕСА_1 і не мало відношення до спадщини позивача. Також відповідач 4 зазначає про те, що на момент укладення договорів дарування будинок був належним чином зареєстрованим та належав відповідачу 4 на праві власності. На момент укладення договорів право відповідача 4 скасоване не було, обтяжень будинку не було, тому вона мала право вільно розпоряджатися своєю власністю. Відповідач 4 наголошує, що після смерті свого батька успадкувала 3/10 частини будинку по АДРЕСА_2 з відповідною часткою надвірних будівель та прилеглою земельною ділянкою. Інші частки належать ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . У встановленому порядку відповідач 4 зареєструвала право власності на будинок. Враховуючи, що порядок користування будинком та землями був визначений давно, батько відповідача 4 ще до смерті мав намір виділити свою частку. У зв'язку з цим готував документи, домовлявся із сусідами. У подальшому відповідач 4 продовжила цим займатися. Так, в результаті реконструкції належної частки будинку змінилася площа частки і тому перед виділенням частки потрібно було привести у відповідність технічну документацію на будинок. Саме із-за цього в 2015 році відповідач 4 звернулась до державного реєстратора для внесення змін до реєстраційного запису. Цього передувала кропітка та об'ємна робота по отриманню дозволів, декларацій, збиранню документів. Але, як вказує відповідач 4, вона діяла в рамках закону та жодним чином не порушувала прав позивача чи інших осіб. У 2016р. передала державному реєстратору весь необхідний пакет документів та останній вніс зміни до реєстраційного запису. При цьому відповідач 4 звертає увагу на те, що жоден з відповідачів не оспорює право власності чи право на спадкування позивача.
Київська міська рада направила письмовий відзив на позовну заяву, за яким просить позовні вимоги до неї залишити без задоволення. Вказує, що з приводу жодної із зазначених позовних вимог ОСОБА_1 не вступала у правовідносини з відповідачем 3, позивач не наводить жодних фактичних обставин, які підтверджують протиправні дії відповідача 3 по відношенню до інтересів позивача.
У поданих письмових поясненнях позивач вказує, що спір, який поданий на вирішення суду, виник щодо права власності на нерухоме майно в порядку
спадкування, а тому позивачем визначено одним з відповідачем Київську міську раду з огляду на роз'яснення, що міститься в абз. 2 п. 24 постанову Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Законний представник відповідача 1 та відповідача 2 згідно поданого відзиву заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 фактично спрямовані на захист самочинного будівництва та створення передумов для легалізації з використанням судового рішення у цій справі самочинно збільшеної площі житлового будинку, реконструйованого самочинно. З посиланням на висновки Верховного Суду України та Верховного Суду зазначає, що судовий захист самочинного будівництва буде протирічити закону та публічному порядку. Подання позову на захист саме такого права є підставою для відмови в його задоволенні. Внаслідок самочинної реконструкції 5/10 будинку АДРЕСА_2 площею 31,15 кв.м., як об'єкт нерухомого майна, припинив своє існування та право власності на нього до позивачки в порядку спадкування не перейшло.
Ухвалою суду від 30.09.2024р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, заслухавши думку учасників справи, судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , про що свідчить Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві, відповідний актовий запис №14874.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема, увійшла 1/5 частина жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане нерухоме майно належало померлому на підставі Договору від 16.09.1989р., посвідченому державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Мироненко О.Ф.
Позивачка ОСОБА_1 , яка є донькою померлого ОСОБА_6 , що вбачається із Свідоцтва про народження № НОМЕР_4 , виданого 28.11.1956р., у встановленому законом порядку прийняла спадщину після померлого батька, звернувшись до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Парубець Є.В. з відповідною заявою.
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №46712476 Приватним нотаріусом Парубець Є.В. заведено спадкову справу №60222548, номер нотаріуса 04/2017, спадкодавець ОСОБА_6 .
Із спадкової справи №04/2014, що надана Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Парубець Є.В. на виконання ухвали суду, вбачається, що приватним нотаріусом 11.07.2017р. №61/02-31 винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, за якою постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/10 часток жилого будинку АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вказаній постанові приватний нотаріус встановив, що 11.07.2017р. спадкоємець ОСОБА_1 звернулася із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/10 часток жилого будинку АДРЕСА_2 . Перед видачею свідоцтва про право власності за законом відповідно до підпункту 4.18. пункт 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, приватним нотаріусом здійснено пошук за адресою на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 62,3 кв.м., 26.07.2013р. відкритий розділ, присвоєний номер об'єкта нерухомого майна: 117042480000 та зареєстроване право власності на 3/10 частки іншого співвласника вищевказаного будинку. В подальшому до цього розділу були внесені зміни, а саме: адреса з буд. АДРЕСА_2 змінена на буд. АДРЕСА_1 , розмір частки у праві спільної часткової власності з 3/10 змінено на 1, а загальна площа з 62,3 кв.м., змінена на 170,3. На підставі цього приватний нотаріус зробила висновок про те, що один із співвласників будинку здійснив виділ своєї частки, але, по-перше, на підставі ч. 2 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майн та їх обтяжень», у разі виділу частки з об'єкта нерухомого майна на кожний новостворений об'єкт нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційний справа, присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об'єктів, таким чином, відкривати вдруге новий розділ на адресу буд. АДРЕСА_2 суперечить чинному законодавству України; по-друге, в результаті виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній частковій власності, в інших співвласників, які не здійснювали виділ, змінюється розмір часток у праві спільної власності та змінюються технічні характеристики нерухомого майна, проте спадкоємець ОСОБА_1 не надала жодних документів, що підтверджують наявність факту виконання відповідних умов щодо виділу.
Так, у судовому засіданні були досліджені копії реєстраційних справ №117042480000 та №117042480000 за адресою: мю АДРЕСА_1 , що були надані Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на виконання ухвали суду.
За матеріалами цих реєстраційних справ встановлено, що за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ткаченка В.В. №4409470 проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за суб'єктом ОСОБА_4 з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна, номер запису про право власності 1853643, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 117042480000, форма власності: приватна, розмір частки 3/10, житлова площа 62,3 кв.м., підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину за законом серія та номер 565, виданий 26.07.2013р.
Також встановлено, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Коровайко О.С. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 17.12.2015р. №27216594 проведено державну реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: номер запису про право власності 1853643, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 117042480000, власник ОСОБА_4 , розмір частки 3/10, загальна площа 170,3 кв.м., житлова площа 115,0 кв.м., підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, серії та номер НОМЕР_2 , виданий 17.12.2015р., виданий Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Отже, на підставі вказаного рішення державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни по будинку по АДРЕСА_2 щодо загальної та житлової площі, а також змінилась підстава права власності на будинок у відповідача 4.
У подальшому рішенням про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.06.2016р. державного реєстратора прав на нерухоме майно Кадури О.О. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві внесено зміни до запису про нерухоме майно за номером 1853643 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 117042480000. У цьому рішенні державним реєстратором встановлено наступне: 1. Виділення в натурі. 2. Відповідно до Довідки №105-02 виправити адресу ОНМ, вказавши будинок АДРЕСА_1 . 3. Відповідно до Висновку №105 виправити розмір частки на 1. Підставою виникнення права власності вказане Свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , видане 18.04.2016р., видавник: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Таким чином, відповідно до цього рішення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни до запису за №1853643 щодо об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 117042480000 та змінено адресу будинку по АДРЕСА_2 на АДРЕСА_3 , та розмір частки з 3/10 на 1 у результаті виділу відповідно до Довідки №105-02 та Висновку №105.
У матеріалах реєстраційної справи наявний Висновок щодо технічної можливості поділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна №105 від 12.04.2016р., виготовлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодудконсалт», в якому зазначено, що за технічними характеристиками 1/3 частина об'єкту є відокремлена, має окремий вхід/вихід і може бути поділена в натурі та отримати адресу: АДРЕСА_1 .
За Довідкою №105-02 від 12.04.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодудконсалт», видної ОСОБА_4 про те, що на підставі Свідоцтва про право власності, індексний №50158936 від 17.12.2015р, посвідченого Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві Державним реєстратором Коровайко О.С. на підставі Висновку щодо технічної можливості поділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна №105 від 12.04.2016р., виділеному об'єкту присвоєно адресу: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласникам, як і кожному окремому власнику речі, належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно, що належить їм на праві спільної часткової власності. Зазначенні правомочності співвласники об'єкта права спільної часткової власності відповідно до ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України мають здійснювати за взаємною згодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є спільній часткові власності.
За ч. 3 ст. 364 Цивільного кодексу України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Отже, співвласнику надається право самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності. Однією з правових форм такого розпорядження є право співвласника на виділ у натурі частки із спільного майна, який згідно закону має здійснюватися за згодою усіх співвласників. У разі недосягнення такої згоди спір про виділ частки вирішується в судовому порядку. Виділ співвласнику його частки в натурі із спільного майна за згодою співвласників фактично призводить до припинення права спільної часткової власності, якщо таких співвласників всього двоє, а якщо їх більше - до припинення цього права між співвласником, якому виділена в натурі частка у спільному майні, та іншими співвласниками, між якими продовжують існувати відносини права спільної часткової власності, але вже щодо зменшеного об'єкта власності.
Суду не надано доказів того, що співвласники будинку за адресою: АДРЕСА_2 надавали дозвіл відповідачу ОСОБА_4 , як співвласнику цього будинку, на виділ своєї частки, також відсутнє відповідне судове рішення щодо виділу, що, у свою чергу, свідчить, що такий виділ відбувся всупереч встановленому ст.ст. 358, 364 Цивільного кодексу України порядку.
Крім того, відповідно до п. 52 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1127 від 25.12.2015р., в редакції станом на час здійснення реєстраційної дії, що відбулась 18.06.2016р., для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу (у тому числі у результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна із складу об'єкта нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів), виділу частки або об'єднання кількох об'єктів, подаються: документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу, виділу частки чи об'єднання (крім випадків, коли право власності на таких об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли державна реєстрація права власності проводиться на підставі договорів про поділ спільного майна або про виділ частки в натурі); технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння новоствореному об'єкту нерухомого майна окремої адреси (крім випадків, коли присвоєння окремої адреси новоствореному об'єкту нерухомого майна не передбачається); письмова згода всіх співвласників (у разі, коли поділ, виділ частки або об'єднання здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності).
Як встановлено вище, співвласниками спірного будинку письмова згода на виділ відповідачу 4 не надавалась.
Окрім того, адресу виділеному об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно за Довідкою №105-02 від 12.04.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодудконсалт».
При цьому, згідно Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011р. №1094, даний Порядок діє на території міста Києва і є обов'язковим для виконання всіма розташованими на території міста Києва органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, фізичними та юридичними особами.
У відповідності до п. 2.4. цього Порядку присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам) здійснюється шляхом видання розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають клопотання в режимі єдиного вікна до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання відповідного наказу Головного управління містобудування та архітектури. Заявники подають клопотання в режимі єдиного вікна до Головного управління містобудування та архітектури через міський дозвільний центр.
Відповідно до п. 2.8. Порядку питання присвоєння поштових адрес на підставі рішень суду та при поділі об'єктів нерухомого майна шляхом виокремлення окремої поштової адреси опрацьовуються Головним управлінням містобудування та архітектури в порядку, передбаченому п. 2.7 цього Порядку.
За п. 2.7. Порядку Головне управління містобудування та архітектури розглядає заяви про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна (окрім присвоєння поштової адреси багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам)) та протягом 2 робочих днів направляє запит до БТІ та Головного управління земельних ресурсів. БТІ та Головне управління земельних ресурсів протягом 5 робочих днів надають погодження присвоєння поштової адреси або відмовляють у погодженні із зазначенням підстав. Головне управління містобудування та архітектури протягом 5 робочих днів з моменту отримання листів від БТІ та Головного управління земельних ресурсів приймає рішення щодо присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна та заносить поштову адресу до єдиного реєстру адрес.
За п. 2.10. Порядку адреса вважається присвоєною з моменту внесення її до єдиного реєстру адрес. Витяг з єдиного реєстру адрес протягом 2 робочих днів направляється заявникові через відповідний дозвільний центр, відповідній районній в місті Києві державній адміністрації, державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Київській міській дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", БТІ та оприлюднюється на офіційному сайті Головного управління містобудування та архітектури.
Наведені положення свідчать, що присвоєння адреси будинку АДРЕСА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодудконсалт» є
неправомірним, оскільки вказане товариство не уповноважене приймати такі рішення.
Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що виділ частки відповідачем 4 з об'єкта нерухомого за адресою: АДРЕСА_2 , видача Свідоцтва про права власності від 18.04.2016р. НОМЕР_7 на житловий будинок в АДРЕСА_1 , загальною площею 170,3 кв.м., житловою площею 115,0 кв.м., з розміром частки відповідача 4, як 1, реєстрація за відповідачем 4 цього об'єкту в Державному реєстрі речових прав, відбувся з порушенням ст.ст. 358, 364 Цивільного кодексу України, п. 52 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1127 від 25.12.2015р., в редакції станом на час здійснення реєстраційної дії, що відбулась 18.06.2016р., положень Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011р. №1094. За встановлених обставин Свідоцтво про права власності від 18.04.2016р. № НОМЕР_1 підлягає визнанню його недійним.
Також, як встановлено вище, на підставі Свідоцтва про право власності серії та номер НОМЕР_2 , виданого 17.12.2015р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, проведено державну реєстрацію права власності за відповідачем 4 на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , розмір частки 3/10, загальна площа 170,3 кв.м., житлова площа 115,0 кв.м. Указані реєстраційні дії були здійснені за результатом реконструкції відповідачем своєї частини будинку за вказаною адресою.
У відповідності до п. 49 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №868, що діяла на час здійснення реєстраційних дій 17.12.2015р., для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: документи, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреса (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса). У разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на об'єкт нерухомого майна, який до проведення реконструкції перебував у спільній власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пунктів, подає письмову згоду всіх співвласників об'єкта нерухомого майна на проведення його реконструкції. Якщо у зв'язку з проведенням реконструкції об'єкта нерухомого майна змінився розмір часток у праві спільної власності, заявник, крім документів, що зазначені в цьому пункті, подає письмову заяву співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна.
Так, у матеріалах справи наявні заява ОСОБА_6 від 12.02.2014р., у якій зазначено, що він, як власник 1/3 частини будинку по АДРЕСА_2 надає свою згоду на проведення реконструкції будинку. Позивач стверджує, що її батько ОСОБА_6 не подавав такої заяви, оскільки відповідач 4 ніколи до нього не зверталася, і, окрім того, заява містить помилку в розмірі частки (5/10, а не 1/3, як зазначено в заяві).
Так, дійсно, як вбачається з правовстановлюючого документу, ОСОБА_6 мав у власності 5/10 частини будинку, а тому заява від 12.02.2014р. щодо зазначення його частки містить помилкові відомості. Разом з тим, за матеріалами справи неможливо встановити, чи дійсно зверталась, чи не зверталась ОСОБА_4 до ОСОБА_6 з приводу написання такої заяви. Суд констатує, що така заява ОСОБА_6 наявна, проставлення підпису на ній ОСОБА_6 не спростоване, а тому цю заяву суд приймає як доказ надання згоди ОСОБА_6 на проведення ОСОБА_4 реконструкції будинку.
Також наявна заява ОСОБА_7 від лютого 2014р., в якій вказано, що вона, як власниця 1/3 частини будинку по АДРЕСА_2 надає свою згоду на проведення реконструкції будинку.
Суд критично відноситься до цієї заяви та не може прийняти її як доказ надання згоди співвласником будинку на його реконструкцію, оскільки згідно листа Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.11.2022р. №869/4.1-42 повідомлено, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис №184 про смерть ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складений 03.01.2012р. Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Зазначене в листі свідчить про те, що ОСОБА_7 в лютому 2014р. не могла написати заяву, оскільки станом на вказаний період була померлою.
За таких обставин, відсутня згода всіх співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 на реконструкцію ОСОБА_4 будинку за вказаною адресою, яка є необхідною для здійснення реєстраційних дій щодо реконструйованого об'єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, як визначено п. 49 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №868, що діяла на час здійснення реєстраційних дій 17.12.2015р.
Крім того, в матеріалах справи наявна Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувались на підставі повідомлення про початок їх виконання щодо об'єкта в АДРЕСА_2 , замовник ОСОБА_4 , інформація про об'єкт - реконструкція житлового будинку та господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 . У Декларації вказано, що вона зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 15.10.2015р. №КВ14215288089.
Згідно з відповіді Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 19.06.2022р. на адвокатський запит, Департамент здійснює повноваження щодо державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві та дозвільно-реєстраційних функцій стосовно об'єктів
незначного та середнього класу наслідків (відповідальності) на території м. Києві з 12.10.2016р. Департамент не реєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 18.09.2015р. №КВ062152611678 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувались на підставі повідомлення про початок їх виконання від 15.10.2015р. №КВ142152880893. У Департаменті відсутня інформації щодо реєстрації вказаних документів Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.
Отже, реконструкція будинку, видача за її результатом Свідоцтва про право власності серії та номер НОМЕР_2 від 17.12.2015р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві з відповідною реєстрацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулись з порушенням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. №868, що діяла на час здійснення реєстраційних дій 17.12.2015р. З урахуванням вказаного, Свідоцтво про право власності серії та номер НОМЕР_2 від 17.12.2015р. підлягає визнанню недійсним.
Також позивач просить визнати недійсними Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченком Володимиром Володимировичем 15.11.2017р. за реєстровим номером 1316, за яким ОСОБА_4 відчужено частину будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ; визнати недійсним Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченком Володимиром Володимировичем 15.11.2017р. за реєстровим номером 1315, за яким ОСОБА_4 відчужено частину будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , як такі, що вчинені з недодержанням в момент їх вчинення вимог ч. 1 та 3 ст. 203 Цивільного кодексу України та ОСОБА_4 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для їх укладення.
15.11.2017р. між ОСОБА_4 , як дарувальником, та ОСОБА_2 , як обдаровуваним, укладено Договір дарування частки житлового будинку, за яким дарувальник ОСОБА_4 подарувала, а обдаровуваний ОСОБА_2 в особі свого законного представника батька ОСОБА_3 , прийняв у дар частку жилого будинку АДРЕСА_1 , з відповідно належними до неї надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно п. 1.2. Договору дарування вказаний житловий будинок, загальною площею 170,3 кв.м., в тому числі житловою площею 115 кв.м., з надвірними господарськими будівлями та спорудами. До будинку належать: сарай під літерою «Ж». Загальна площа нежитлових будівель об'єкта - 28,2 кв.м.
Згідно п. 1.3. житловий будинок, частка якого відчужується, належить дарувальнику на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_5 , виданого Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 18.04.2016р., індексний номер 57606010.
За Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 15.11.2017р. право власності на частину (спільна часткова) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1
зареєстрована за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117042480000, номер запису про право власності 23388505.
15.11.2017р. між ОСОБА_4 , як дарувальником, та ОСОБА_3 , як обдаровуваним, укладено Договір дарування частки житлового будинку, за яким дарувальник ОСОБА_4 подарувала, а обдаровуваний ОСОБА_2 в особі свого законного представника батька ОСОБА_3 , прийняв у дар частку жилого будинку АДРЕСА_1 , з відповідно належними до неї надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно п. 1.2. Договору дарування вказаний житловий будинок, загальною площею 170,3 кв.м., в тому числі житловою площею 115 кв.м., з надвірними господарськими будівлями та спорудами. До будинку належать: сарай під літерою «Ж». Загальна площа нежитлових будівель об'єкта - 28,2 кв.м.
Згідно п. 1.3. житловий будинок, частка якого відчужується, належить дарувальнику на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_5, виданого Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 18.04.2016р., індексний номер 57606010.
За Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 15.11.2017р. право власності на частину (спільна часткова) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117042480000, номер запису про право власності 23388166.
У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Згідно з ч. 1 ст. 720 Цивільного кодексу України сторонами у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.
Юридичним наслідком укладення договору дарування є безповоротне припинення права власності у дарувальника на майно, що є предметом даного договору, та виникнення права власності на нього в обдаровуваної особи. Правовою метою договору вказаного договору є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди. Отже, дарувальник повинен бути власником відчужуваного у такий спосіб майна.
У зв'язку з тим, що Свідоцтво про право власності від 18.04.2016р. № НОМЕР_1 є недійсним, то відчуження нерухомого майна за спірними договорами здійснено особою, яка не була власником майна, що є предметом договорів дарування. Вказане суперечить закону, а, отже, договори дарування підлягають визнанню їх недійсними, і, як наслідок, державна реєстрація права власності, що здійснена на підставі цих договорів, підлягає скасуванню.
Проведені відповідачем 4 реконструкція житла, а в подальшому виділ частки,
здійснені у зв'язку з цим реєстраційні дії стали наслідком неможливості прийняття позивачем у спадок 1/5 частини будинку по АДРЕСА_2 , що вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Парубець Є.В. від 11.07.2017р. за №61/02-31.
Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 Цивільного Кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину.
За матеріалами справи позивач є спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_6 за законом, який прийняв спадщину.
Разом з тим отримати свідоцтво про право на спадщину не може, що вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.07.2017р.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У статті 316 цього Кодексу зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Таким чином, спадкуванню підлягає майно, яке належало спадкодавцеві на час відкриття спадщини.
Отже, враховуючи те, що позивач прийняв спадщину, є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6 за законом, при цьому не має можливості оформити в установленому законом порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, тому за ним, як єдиним спадкоємцем, слід визнати право власності на спадкове майно, а саме: 5/10 будинку АДРЕСА_2 .
Щодо визначення в даній справі відповідачем, у тому числі, Київську міську раду, то суд погоджується з доводами позивача з урахуванням роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у
справах про спадкування», де зазначено, що за відсутності інших спадкоємців за заповітом і законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах щодо спадкових спорів, є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судовий збір у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає до стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Київської міської ради, ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним договорів, визнання права власності в порядку спадкування, скасування державної реєстрації та визнання недійсним свідоцтва задовольнити.
2. Визнати недійсним Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченком Володимиром Володимировичем 15.11.2017р. за реєстровим номером 1316, за яким ОСОБА_4 відчужено частину будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .
3. Визнати недійсним Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченком Володимиром Володимировичем 15.11.2017р. за реєстровим номером 1315, за яким ОСОБА_4 відчужено частину будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
4. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 5/10 частини будинку АДРЕСА_2 .
5. Скасувати державну реєстрацію права власності на частину будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117042480000) за ОСОБА_2 , номер запису про право власності 23388505.
6. Скасувати державну реєстрацію права власності на частину будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117042480000) за ОСОБА_3 , номер запису про право власності 23388166.
7. Визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер НОМЕР_1 , видане 18.04.2016р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві та скасувати державну реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117042480000) за ОСОБА_4 , номер запису про право власності 1853643, проведену на підставі такого свідоцтва.
8. Визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та номер НОМЕР_2 , видане 17.12.2015р. Управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4 на 3/10 будинку АДРЕСА_2 .
9. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 6 770,04 (шість тисяч сімсот сімдесят грн. 04 коп.) грн.
10. Стягнути з ОСОБА_2 в особі його законного представника ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 (чотириста дев'яносто шість грн. 20 коп.) грн.
11. Стягнути з ОСОБА_3 в особі його законного представника ОСОБА_9 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 (чотириста дев'яносто шість грн. 20 коп.) грн.
12. Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 273,00 (двісті сімдесят три грн. 00 коп.) грн.
13. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
14. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
15. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
Відповідач 1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ).
Відповідач 2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 ).
Відповідач 3: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141).
Відповідач 4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 ).
Третя особа 1: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ).
Третя особа 2: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 58, код ЄДРПОУ 37413735).
Повний текст рішення суду складено та підписано 11.06.2025р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА