Справа № 752/1705/17
Провадження № 6/752/284/25
11 червня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про залучення правонаступником позивача до участі в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У провадженні суду перебувала вказана цивільна справа.
Ухвалою суду 01.03.2018 року в указаній справі затверджено мирову угоду на умовах, визначених сторонами спору та якими передбачено порядок і строки сплати боржниками заборгованості за кредитним договором.
10.03.2025 року до суду від ТОВ «Діджи Фінанс» надійшла заява про залучення його правонаступником позивача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до участі в справі № 752/1705/17, посилаючись на те, що згідно з умовами Договору Факторингу від 21.05.2024 року, та Договору про відступлення прав вимоги від 21.05.2024 року, укладених між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс», право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № ML-005/149/2007 від 25.10.2007 року та до ОСОБА_2 за Договором поруки № SR-005/005/149/2007, в розмірі заборгованості за Кредитним договором № ML-005/149/2007 від 25.10.2007 року, передано новому кредитору ТОВ «Діджи Фінанс». У зв'язку з чим наявні підстави для здійснення заміни сторони в цій справі.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися. Причин неявки суду не повідомили. У поданій заяві ТОВ «Діджи Фінанс» просило справу розглядати без участі його представника.
Дослідивши заяву та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з вимогами ст. 55 ЦПК України у разі заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право-попередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Частиною 1 ст. 207 ЦК України визначено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Пунктом п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Матеріали справи свідчать про те, що на підставі Договору Факторингу від 21.05.2024 року, та Договору про відступлення прав вимоги від 21.05.2024 року, укладених між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс», відбулась заміна кредитора у зобов'язаннях щодо яких існував спір у вказаній цивільній справі.
Поряд із цим, судом з'ясовано, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2018 року в цивільній справі № 752/1705/17 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - затверджено мирову угоду, укладену між сторонами 16.12.2016 року.
З тексту мирової угоди вбачається, що, її укладено з метою врегулювання спору в указаній цивільній справі, та провадження в справі № 752/1705/17 припинено.
Отже, судовий розгляд у вказаному цивільному процесі закінчено в зв'язку із прийняттям судом ухвали про закриття провадження за наслідками укладення сторонами мирової угоди, яка затверджена судом, і передбачає, що справа не може бути продовжена.
Поряд із цим, за змістом ч.ч. 2,3 ст. 207 ЦПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
З матеріалів справи вбачається, що виконавчий документ - ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01.03.2018 року в справі № 752/1705/17 про затвердження мирової угоди, укладеної 16.12.2016 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, пред'явлено до примусового виконання (ВП № НОМЕР_1).
Отже, в цій справі виникло питання стосовно правонаступництва та реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження.
При цьому, особа, на користь якої видано виконавчий документ на стадії виконання судового рішення набуває статусу стягувача з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі на будь-якій стадії виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
В постанові Верховного Суду від 03.11.2020 року в справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконання судового рішення, як на завершальній стадії судового провадження, можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.
Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених ст. 55 ЦПК України.
У цьому випадку приписи ст. 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями ст. 55 ЦПК України.
Отже, після закінчення розгляду вказаної справи внаслідок закриття провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та на стадії виконавчого провадження, ТОВ «Діджи Фінанс» вправі ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, в порядку, визначеному Розділом VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».
З урахуванням викладеного, в задоволенні заяви ТОВ «Діджи Фінанс» про залучення його правонаступником позивача до участі в указаній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.55 ЦПК України,
у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про залучення правонаступником позивача до участі в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.ст.353-356 ЦПК України.
Суддя В.С. Хоменко