Справа № 727/1060/25
Провадження № 2/727/656/25
(заочне)
11 червня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді Дубець О.С.
за участю секретаря судового засідання Вовкун Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Зміст позовних вимог та процесуальні дії вчинені в ході справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Шевченківського районного суду м. Чернівців з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути суму заборгованості:
1)за Кредитним договором № 11284-01/2024 в розмірі 14550,00 грн, з яких:
-9700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-4850,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
2)за Кредитним договором № 36735-03/2024 в розмірі 2901,35 грн, з яких:
-992,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-??1908,85 грн - сума заборгованості за відсотками;
3)за Договором позики № 79263274 в розмірі 14521,50 грн, з яких:
-9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-1147,50 грн - сума заборгованості за відсотками;
-4374,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою;
4)за Договором позики № 2859429 в розмірі 15680,00 грн, з яких:
-9800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-980,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
-4900,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Позикою;
5)за Договором позики № 7138840 в розмірі 19362,52 грн, з яких:
-5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-??7500,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою;
-6862,52 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
6)за Кредитним договором № 1486857 в розмірі 18728,10 грн, з яких:
-5400,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням;
-13094,10 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом;
-234,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
7)за Кредитним договором № 8907122 в розмірі 28167,85 грн, з яких:
-5979,85 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням;
-??19729,50 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом;
-660,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту;
-1798,50 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);
8)за Кредитним договором № 00983-01/2024 в розмірі 9296,99 грн., з яких:
-6197,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
-3099,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 123208,31 грн.
Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи вирішено проводити з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачу наданий строк для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та надання відзиву на позовну заяву.
Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло.
Правом на подання відзиву відповідачка не скористалась.
Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України та з урахуванням положень статей 280-281 ЦПК України суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами та ухвалив заочне рішення.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»») обґрунтовані такими доводами
1) 14.01.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11284-01/2024 у вигляді електронного документа. 29.07.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29072024 від 29.07.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14550,00 грн, з яких: 9700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 4850,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
2) 29.03.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 36735-03/2024 у вигляді електронного документа. 29.07.2024 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29072024 від 29.07.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 2901,35 грн, з яких: 992,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 1908,85 грн - сума заборгованості за відсотками.
3) 02.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №79263274 у вигляді електронного документа. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №30 від 19.08.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14521,40 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1147,50 грн - сума заборгованості за відсотками та 4374,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
4) 18.04.2024 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2859429 у вигляді електронного документа. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №29 від 19.08.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 15680,00 грн, з яких: 9800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 980,00 грн - сума заборгованості за відсотками та 4900,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
5) 23.03.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7138840, який підписаний електронним підписом. 11.01.2024 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 11-01/2024 у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «МАНІФОЮ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 7 від 18.09.2024 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 19362,52 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою та 6862,52 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
6) 20.03.2024 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1486857, який був підписаний електронним підписом. 28.08.2024 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 28082025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 28.07.2024 до Договору факторингу № 20082024/1 від 28.07.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 18728,10 грн, з яких: 5400,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 13094,10 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом та 234,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
7) 22.03.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8907122, який був підписаний електронним підписом. 28.08.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 28082024/2, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 28.08.2024 до Договору факторингу № 28082024/2 від 28.08.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 28167,85 грн, з яких: 5979,85 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 19729,50 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом та 660,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту та 1798,50 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
8) 02.01.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00983-01/2024, який був підписаний електронним підписом. 19.09.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 19.09.2024 до Договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 9296,99 грн, з яких: 6197,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3099,00 грн - сума заборгованості за процентами.
Відповідачка взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними перед первісними кредиторами не виконала. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання також не здійснила жодного платежу для погашення існуючих заборгованостей на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ»».
Таким чином у порушення умов кредитних договорів, а також відповідно до статей 509, 526, 1054 ЦК України, ОСОБА_1 зобов'язання за вказаними договорами не виконала. З урахуванням наведеного ТОВ «ФК «ЄАПБ»» звернулось до суду із вказаним позовом.
ІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом
Дослідивши докази по справі судом встановлені такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
1)Судом встановлено, що 14.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено Договір про надання фінансового кредиту №11284-01/2024 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, кредит наданий строком на 100 днів. Дата надання кредиту - 14.01.2024, дата погашення кредиту - 22.04.2024.
Відповідно до п. 1.4 Договору тип процентної ставки - фіксований.
Відповідно до п. 1.4.1 Договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаному в п. 1.2. цього Договору.
Вказаний договір був підписаний з боку Товариства директором, а з боку Клієнта ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису W0627.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 11284-01/2024 від 14.01.2024, загальна вартість кредиту становить 35000,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума кредиту та 25000,00 грн - проценти за користування кредитом.
Кошти були перераховані на вказаний позивачкою в Договорі позики номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Як вбачається із матеріалів позову, всупереч умовам договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 перед ТОВ «Стар Файненс Груп» виникла заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 11284-01/2024 від 14.01.2024.
Судом також встановлено, що 29.07.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29072024 від 29.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідачки за кредитним договором № 11284-01/2024 в сумі 14550,00 грн., з яких: 9700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4850,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 11284-01/2024 від 14.01.2024 ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 14550,00 грн., з яких: 9700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4850,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
2)Судом встановлено, що 29.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено Договір про надання фінансового кредиту №36735-03/2024 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 1000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, кредит наданий строком на 100 днів. Дата надання кредиту - 29.03.2024, дата погашення кредиту - 06.07.2024.
Відповідно до п. 1.4 Договору тип процентної ставки - фіксований.
Відповідно до п. 1.4.1 Договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаному в п. 1.2. цього Договору.
Вказаний договір був підписаний з боку Товариства директором, а з боку Клієнта ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису W1751.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 36735-03/2024 від 29.03.2024, загальна вартість кредиту становить 3500,00 грн, з яких: 1000,00 грн - сума кредиту та 2500,00 грн - проценти за користування кредитом.
Кошти були перераховані на вказаний позивачкою в Договорі позики номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 .
Як вбачається із матеріалів позову, всупереч умовам договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 перед ТОВ «Стар Файненс Груп» виникла заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 36735-03/2024 від 29.03.2024.
Судом також встановлено, що 29.07.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 29072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29072024 від 29.07.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідачки за кредитним договором № 36735-03/2024 в сумі 2901,35 грн., з яких: 992,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1908,85 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 36735-03/2024 від 29.03.2024 ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 2901,35 грн., з яких: 992,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1908,85 грн - сума заборгованості за відсотками.
3)Судом встановлено, що 02.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено Договір Позики № 79263274 (далі - Договір позики).
Відповідно до пункту 1 Договору позики, Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Вказаний договір був підписаний з боку Позикодавця директором за допомогою електронного підпису, а з боку Позичальника за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 37233.
Згідно з умовами вказаного Договору позики ОСОБА_1 отримала 9000,00 грн на строк 17 днів. В період з 02.04.2024 по 18.04.2024 процента ставка становить 0,75% за день (денна процентна ставка), процентна ставка за понадстрокове користування Позикою становить 2,70% за день, орієнтована загальна вартість позики становить 10147,50 грн.
Згідно з пунктом 4. Договору проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору позики № 79263274 від 02.04.2024, загальна вартість кредиту становить 10147,50 грн, з яких: 9000,00 грн - сума кредиту та 1147,50 грн - проценти за користування кредитом.
Кошти були перераховані на вказаний позивачкою в Договорі позики номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Як вбачається із матеріалів позову, всупереч умовам договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» виникла заборгованість за Договором позики № 79263274 від 02.04.2024.
Судом також встановлено, що 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників № 30 від 19.08.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідачки за договором позики № 79263274 в сумі 14521,50 грн., з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1147,50 грн - сума заборгованості за відсотками та 4374,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
Згідно з Розрахунком заборгованості за Договором позики № 79263274 від 02.04.2024 ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором позики, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 14521,50 грн., з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1147,50 грн - сума заборгованості за відсотками та 4374,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
4) Судом встановлено, що 18.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» (далі - Позикодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено Договір Позики № 2859429 (далі - Договір позики).
Відповідно до пункту 1 Договору позики, Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Вказаний договір був підписаний з боку Позикодавця директором за допомогою електронного підпису, а з боку Позичальника за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 5Lr77J.
Згідно з умовами вказаного Договору позики ОСОБА_1 отримала 9800,00 грн на строк 16 днів. В період з 18.04.2024 по 04.05.2024 процента ставка становить 0,625% за день (денна процентна ставка), процентна ставка за понадстрокове користування Позикою становить 2,70% за день, орієнтована загальна вартість позики становить 10780,00 грн.
Згідно з пунктом 4. Договору проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики, виходячи із строку фактичного користування Позикою та до повного погашення заборгованості за Договором.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору позики № 2859429 від 18.04.2024, загальна вартість кредиту становить 10780,00 грн, з яких: 9800,00 грн - сума кредиту та 980,00 грн - проценти за користування кредитом.
Кошти були перераховані на вказаний позивачкою в Договорі позики номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Як вбачається із матеріалів позову, всупереч умовам договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» виникла заборгованість за Договором позики № 2859429 від 18.04.2024.
Судом також встановлено, що 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників № 29 від 19.08.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідачки за договором позики № 2859429 в сумі 15680,00 грн., з яких: 9800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 980,00 грн - сума заборгованості за відсотками та 4900,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
Згідно з Розрахунком заборгованості за Договором позики № 2859429 від 18.04.2024 ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором позики, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 15680,00 грн., з яких: 9800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 980,00 грн - сума заборгованості за відсотками та 4900,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою.
5) Судом встановлено, що 23.03.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі - Позикодавець та/або Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) було укладено Договір позики № 7138840 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1 Договору Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику), а Позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов Договору.
Згідно з умовами вказаного Договору позики ОСОБА_1 отримала 5000,00 грн на строк 66 днів (з 23.03.2024 по 28.05.2024) з датою повернення 28.05.2024. В період з 23.03.2024 по 08.04.2024 (16 днів) процента ставка становить 0,625% за день (акційна процентна ставка); в період з 09.04.2024 по 28.05.2024 (50 днів) процентна ставка становить 2.50000% на день (базова процента ставка).
Згідно з п. 2.3.7. Договору загальні витрати за позикою становлять 1925, 00 грн.
Вказаний договір був підписаний з боку Товариства директором, а з боку Позичальника ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором z49959.
Також судом встановлено, що відповідачка 23 березня 2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора z47891, підписала паспорт відповідно до якого відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови надання позики та орієнтовану загальну вартість позики, надані виходячи із обраних умов надання позики.
Кошти були перераховані на вказаний позивачкою в Договорі номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Відповідно до розділу 6. «Додаткова інформація» паспорту позики встановлено, що за неправомірне користування позикою/її частиною нараховуються проценти на прострочену позику в розмірі 12.00% від суми позики на 4-й день неправомірного користування та в розмірі 3.00% від суми позики починаючи з 5-го дня за кожен день неправомірного користування.
07 квітня 2024 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору позики № 7138840 від 23 березня 2024 року, який відповідачка підписала за допомогою одноразового ідентифікатора z61098.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони погодили змінити основні параметри позики в межах цієї Додаткової угоди: сума позики станом на дату укладення цієї угоди становить 5000,00 грн; строк користування позикою за цією Додатковою угодою: загальний строк - до 26 червня 2024 року (80 днів). Дата повернення позики: 26 червня 2024 року.
Загальні витрати за позикою в межах цієї Додаткової угоди: 4375,00 грн.
Як вбачається із матеріалів позову, всупереч умовам договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 перед ТОВ «Маніфою» виникла заборгованість за Договором позики № 7138840 від 23.03.2024.
Судом також встановлено, що 11.01.2024 між ТОВ « Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 11-01/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «Маніфою» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників № 7 від 18.09.2024 до Договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідачки за договором позики № 7138840 в сумі 19362,52 грн., з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою та 6862,52 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 7138840 від 11.01.2024 ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором позики, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 19362,52 грн., з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7500,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою та 6862,52 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику.
6) Судом встановлено, що 20.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Кредитодавець) було укладено Договір про споживчий кредит № 1486857 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору Кредитодавець зобов'язується на умовах визначених Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості.
Згідно з умовами вказаного Договору ОСОБА_1 отримала 6000,00 грн на строк 100 днів, який складається з пільгового (10 днів) та поточного (90 днів) періодів за сплатою процентів: у пільговий період в розмірі 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; у поточний період - 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Відповідно до п. 1.5. Договору загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 14160,00 грн. Орієнтована загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 20160,00 грн.
Пунктом 1.5.1 Договору сторони погодили сплату комісії за надання кредиту, яка становить 720,00 грн та нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Вказаний договір був підписаний з боку Товариства директором, а з боку Клієнта Вчерашнюк Ю.В. за допомогою електронного підпису 289087.
Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Відповідно до Додатку № 1 до Договір про споживчий кредит № 1486857 від 20.03.2024, загальна вартість кредиту становить 20160,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума кредиту, 13440,00 грн - проценти за користування кредитом та 720,00 грн - комісія за надання кредиту.
Як вбачається із матеріалів позову, всупереч умовам договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» виникла заборгованість за про споживчий кредит № 1486857 від 20.03.2024.
Судом також встановлено, що 28.08.2024 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 28082024/1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28082024/1 від 28.08.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідачки в сумі 18728,10 грн., з яких: 5400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13094,10 грн - сума заборгованості за відсотками та 234,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.
Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 1486857 від 20.03.2024 у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»» у зв'язку із невиконанням зобов'язань за договором позики, утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 18728,10 грн., з яких: 5400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13094,10 грн - сума заборгованості за відсотками та 234,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.
7) Судом встановлено, що 22.03.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 8907122 (індивідуальна частина) (далі - Договір). Згідно з умовами даного Договору відповідачка отримала кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 22.03.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 41145,00 грн, які розраховані виходячи із денної процентної ставки в розмірі 1,99%.
Пунктом 1.5.1 Договору сторони погодили сплату комісії за надання кредиту, яка становить 690,00 грн та нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Відповідно до п. 4.1. Договору сторони також погодили сплату пені за прострочення Позичальником зобов'язань з повернення кредиту/частини кредиту у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення.
22 березня 2024 року ОСОБА_1 заповнила заяву на отримання кредиту №8907122, яка містить докладну інформацію щодо відповідачки, зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу реєстрації і адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус, місце роботи.
Вказаний договір було укладено між сторонами в електронній формі. Кредитний договір відповідачкою підписаний електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) 570235.
У подальшому 28 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено договір факторингу № 28082024/2 з додатком до нього: витягом з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 28082024/2 від 28 серпня 2024 року, на підставі якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за кошти перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 8907122 в сумі 28167,85 грн., з яких: 5979,85 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 19729,50,00 грн - сума заборгованості за процентами; 660,00 грн - сума заборгованості за комісією; 1798,50 грн - сума заборгованості за неустойкою.
Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 8907122 від 22.03.2024 у ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»» у зв'язку із невиконанням зобов'язань за договором про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024, утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 28167,85 грн., з яких: 5979,85 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 19729,50 грн - сума заборгованості за процентами; 660,00 грн - сума заборгованості за комісією; 1798,50 грн - сума заборгованості за неустойкою.
8) Судом встановлено, що 02.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 00983-01/2024 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 8100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з умовами вказаного Договору ОСОБА_1 отримала кредит строком на 120 днів зі сплатою процентів в розмірі 2,50% в день, які застосовується в межах строку кредиту.
Вказаний договір був підписаний з боку Товариства директором, а з боку Клієнта Вчеращнюк Ю.В. за допомогою електронного підпису W0434.
Кошти були перераховані на вказаний позивачкою в Договорі позики номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .
Відповідно до Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 00983-01/2024 від 02.01.2024, загальна вартість кредиту становить 32400,00 грн, з яких: 8100,00 грн - сума кредиту та 24300,00 грн - проценти за користування кредитом.
Як вбачається із матеріалів позову, всупереч умовам договору, відповідачка не виконала свого зобов'язання, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 перед ТОВ «Аванс Кредит» виникла заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 00983-01/2024 від 02.01.2024.
Судом також встановлено, що 19.09.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»» укладено Договір факторингу № 19092024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ»» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ»» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу № 19092024 від 19.09.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло права грошової вимоги до Відповідачки за Договором про надання фінансового кредиту № 00983-01/2024 в сумі 9296,99 грн., з яких: 6197,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3099,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 00983-01/2024 від 02.01.2024 за період з 19.09.2024 по 31.12.2024 ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за Договором про надання фінансового кредиту № 00983-01/2024 від 02.01.2024, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 9296,99 грн, яка складається з: 6197,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3099,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
З урахуванням наведеного судом встановлено, що предметом даного позову є стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по отриманим та неповернутим позикам та кредитам, процентам за користування отриманими коштами, комісією та неустойкою.
Релевантні джерела права й акти, їх застосування та позиція суду
Щодо визнання договорів укладеними
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частина друга статті 639 ЦК України визначає, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що Договори позики та Кредитні договори, які є предметом даного позову та по яких позичальником є ОСОБА_1 укладені в електронній формі шляхом підписання їх відповідачкою одноразовими ідентифікаторами.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказані кредитні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Щодо стягнення заборгованості
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
З урахуванням встановлених судом умов надання відповідачці в користування кредитних коштів, в тому числі порядок їх надання, строки користування та порядок нарахування процентів за користування кредитними коштами та у зв'язку з невиконанням відповідачкою вимог договорів по поверненню отриманих сум позики/кредиту, у останньої утворилась заборгованість за основними сумами боргу (тілом кредиту) та нарахованим процентам:
1) за Договором про надання фінансового кредиту № 11284-01/2024 від 14.01.2024:
- 9700,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 4850,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
2) за Договором про надання фінансового кредиту № 36735-03/2024 від 29.03.2024:
- 992,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 1908,85 грн - сума заборгованості за відсотками.
3) за Договором позики № 79263274 від 02.04.2024:
- 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 1147,50 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 4374,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою;
4) за Договором позики № 2859429 від 18.04.2024:
- 9800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 980,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 4900,00 грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою;
5) за Кредитним договором № 7138840 від 11.01.2024:
- 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 7500,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою;
- 6862,52 грн - сума заборгованості за процентами на прострочену позику;
6) за Кредитним договором № 1486857 від 20.03.2024:
- 5400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 13094,10 грн - сума заборгованості за відсотками;
7) За Договором про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024:
- 5979,85 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням;
- 19729,50,00 грн - сума заборгованості за процентами;
8) за Договором про надання фінансового кредиту № 00983-01/2024 від 02.01.2024:
- 6197,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 3099,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Всього сума заборгованості становить 120515,81 грн.
Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості за основною сумою позики/кредиту та нарахованим процентам умовам кредитних договорів, суду надано не було, докази погашення даної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Розрахунок заборгованості відповідачкою жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.
Щодо стягнення заборгованості за комісією та неустойкою
ТОВ «ФК «ЕАПБ»» до складу заборгованості, яка є предметом даного позову також включило суми комісії та неустойки, нараховані до певним кредитним договорам.
Так, за Кредитним договором № 1486857 від 20.03.2024 позивач просить стягнути 234,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту та за Договором про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024: 660,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту та 1798,50 грн - заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Відповідно до частини 3 статті 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).
Частиною 4 статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.
Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».
Судом встановлено, що відповідно розділу «Терміни та визначення» Договору про споживчий кредит № 1486857 від 20.03.2024, укладеному між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» предметом даного договору є споживчий кредит - грошові кошти, що надаються Позичальнику на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Аналогічні положення містить і Договір про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024, укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 .
Відповідно, на вказані договори розповсюджується дія Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про споживче кредитування».
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.
Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.
Судом встановлено, що п. 1.5.1 Договору про споживчий кредит № 1486857 від 20.03.2024, укладеному між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» та ОСОБА_1 , визначено, що комісія за надання кредиту становить 720,00 грн, яка нараховується за ставкою 12,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Також судом встановлено, що п. 1.5.1 Договору про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024, укладеному між ТОВ «МІЛОАН»» та ОСОБА_1 , визначено, що комісія за надання кредиту становить 690,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
В Цивільному кодексі України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина 3 статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина 2 статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов'язків.
Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Нікчемний правочин (частина 2 статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/ набуття/ зміни/ встановлення/ припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц).
Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.
Тлумачення частини 1 статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17).
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).
Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини 1, 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 740/3852/19 зазначено, що: «відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред'явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв'язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину»»
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зазначено, що: «Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»».
Разом з тим судом встановлено, що Договір про споживчий кредит № 1486857 від 20.03.2024, укладений між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» та ОСОБА_1 та Договір про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024, укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , які складаються з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), в тому числі і пункт 1.5.1 кожного із Договорів, яким передбачене нарахування комісії, не містять зазначення переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються Позичальнику, тому позивачем не доведено наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.
Ураховуючи наведені положення пункту 1.5.1 Договору про споживчий кредит № 1486857 від 20.03.2024, укладеному між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» та ОСОБА_1 та Договору про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024, укладеному між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , щодо обов'язку Позичальника сплачувати комісію, пов'язану з наданням кредиту, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 січня 2024 року в справі 727/5461/23, від 09 жовтня 2024 року в справі 582/202/22.
Ураховуючи нікчемність Договору про споживчий кредит № 1486857 від 20.03.2024, укладеному між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» та ОСОБА_1 та Договору про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024, укладеному між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , в частині комісії, пов'язаної з наданням кредиту, що відповідно становить 720,00 грн та 690,00 грн, відсутні підстави для її стягнення з відповідача.
Разом з тим, позивачем по Договору про споживчий кредит № 1486857 від 20.03.2024, укладеному між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ»» та ОСОБА_1 , заявлена комісія в розмірі 234,00 грн, а по Договору про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024, укладеному між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачкою - в розмірі 660,00 грн, тому, відповідно, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення комісії саме в такому розмірі.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені п. 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Вказані доповнення були введені в дію 17 березня 2022 року.
Так, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Судом встановлено, що Договір про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024, укладений між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , був укладений вже після введення в Україні воєнного стану та набрання чинності пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Так, позивачем заявлена вимога, в тому числі, про стягнення з відповідачки неустойки по Договору про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024 в розмірі 1798,50 грн, яка нарахована відповідно до розділу 4. Вказаного Договору.
Разом з тим з урахуванням обмежень, встановлених п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд доходить висновку, що нарахування неустойки позивачем здійснено неправомірно, а тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки по Договору про споживчий кредит № 8907122 від 22.03.2024 слід відмовити.
Щодо правомірності стягнення заборгованості на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів»
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ»» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на підставі договорів факторингу, укладених між первісними кредиторами та відповідачкою.
З урахуванням наведеного вище ОСОБА_1 має непогашену заборгованість по Договорам Позики та Кредитним договорам, які є предметом даного позову, перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»».
Висновки суду за результатами розгляду справи
Щодо суті позовних вимог
Таким чином оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи те, що зобов'язання не виконуються з вини відповідачки та з урахуванням наведеного в мотивувальній частині обґрунтування позиції суду, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 120515,81 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд справи судом першої інстанції ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатило судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволені частково, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2967,44 грн (3028,00 грн. * (120515,81 грн / 123208,31 грн)).
Керуючись статтями 12, 76-81, 263, 265, 280-282, 285, 289, 351-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 120515,81 грн (сто двадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять грн 81 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2967,44 грн (дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім грн 44 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його повного складання до Чернівецького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Дата складання повного судового рішення 11 червня 2025 року.
Суддя Дубець О.С.