Справа № 706/805/25
1-кп/706/122/25
11 червня 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянуши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Червоні Поди Криворізького р-ну Дніпропетровської обл., громадянина України, українця, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого, за ч. 4 ст. 402 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100140001018 від 13.03.2025,
У провадженні Христинівського районного суду Черкаської області перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
На адресу суду 10.06.2025 засобами електронного зв'язку надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які з моменту застосування запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати. Метою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити нове кримінальне правопорушення.
Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор у клопотанні обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, може ухилятись від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що він не бажає виконувати конституційний обов'язок із захисту Вітчизни та демонструє негативний приклад для всіх військовослужбовців своєї військової частини.
На підтвердження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вказує, що обвинувачений, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід судового розгляду.
Оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем, призваним за мобілізацією, тому, на думку публічного обвинувача, у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється або вчинити нове кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби.
Крім іншого, ОСОБА_4 , може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню шляхом створення штучних доказів та підбурюючи осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 підтримав, просив його задовольнити, пояснив, що на даний час ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати. При цьому, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави просив не застосовувати, оскільки він не буде дієвим з урахуванням обставин даного кримінального провадження та не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечували однак просили суд визначити обвинуваченому заставу у мінімальному розмірі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Розділ II КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення.
За змістом ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою (ч. 8 ст. 176 КПК України).
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану. Таким чином, до обвинуваченого може бути застосований лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.04.2025 до ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 12 червня 2025 року, без права внесення застави.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про продовження строку запобіжного заходу мають враховуватись обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу (ч. 3, 5ст. 199 КПК України).
Оцінюючи заявлені прокурором ризики,суд приходить до таких висновків.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду.
При цьому, враховуючи обставини висунутого обвинувачення, відмови від виконання наказу в умовах правового режиму воєнного стану, небажання проходити військову службу, тяжкість покарання, яка загрожує ОСОБА_4 , у разі доведення його винуватості, суд вважає, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду існує.
Прокурор при обґрунтуванні заявленого клопотання посилається на ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, для запобігання чому ОСОБА_4 , був обраний запобіжний захід. Даний ризик не зменшився та продовжує існувати і надалі.
Суд погоджується, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст.23КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження.
Суд вважає, що ризик вчинення інших кримінальних правопорушень існує, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, тому у разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби аналогічного характеру, так як не усвідомлює необхідності виконання ним конституційного обов'язку.
Судом не здобуто відомостей щодо обставин, які б переважили зазначені вище ризики.
Тому суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Строк запобіжного заходу обвинуваченого закінчується 12.06.2025, однак враховуючи, що судовий розгляд не завершено, суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу саме на 60 днів.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Оскільки прокурор не довів підстави для незастосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає за доцільне визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з покладенням на нього обов'язків, у разі внесення застави, визначених статтею 194 КПК України.
Керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193, 199, 369-372, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Продовжений строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту постановлення ухвали, тобто з 11.06.2025 до 09.08.2025, включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з - під варти у зв'язку з внесенням ним застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора;
- утримуватися від спілкування із свідками у даному провадженні;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09.08.2025.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу та може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику ОСОБА_5 , прокурору та надіслати до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор», для виконання.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_6