Справа № 703/2185/25 р.
3/703/1161/25
10 червня 2025 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, які надійшли з ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсіонерки, посвідчення водія: серії НОМЕР_2 від 17.12.2021, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановила:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №297743 від 11.04.2025, що складений інспектором відділу поліції № 2 м. Сміла Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, капітаном поліції Хахуліним Р.В., зазначено, що 11 квітня 2025 року, близько 20 год. 40 хв., в м. Сміла по вул. Трипільська, гр. ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом Шевроле Авео, н.з. НОМЕР_3 , під час виникнення небезпеки не зменшила швидкість, аж до повної зупинки, не врахувала дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснила наїзд на вибоїну, яка утворилася на смузі руху. Внаслідок ДТП, автомобіль зазнав механічних пошкоджень, завдано матеріальні збитки ОСОБА_1 , таким чином порушив п.12.3 ПДР - не вжиття заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки ТЗ або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124КУпАП.
Особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились будучи належним чином повідомленою судовою - повісткою повідомлення на номер телефону зазначеного в матеріалах справи, що підтверджується довідкою про доставку у додатку «Viber».
Враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, клопотань від неї про відкладення розгляду справи не надходило, вважаю за можливе розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити без їїучасті та ухвалити рішення за наявними в справі доказами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Основною умовою настання адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП є наявний причинний зв'язок між порушеннями правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.12.3 ПДР України, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суддя вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог ПДР України.
Згідно п.12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Тобто, обов'язковою умовою дій водія при появі перешкоди або небезпеки є об'єктивна можливість їхнього своєчасного виявлення.
Згідно ПДР України небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
Перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Як доказ вини ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено:
- схему місця ДТП, яке сталося 11.04.2025;
- рапорт поліцейського СРПП ВП №2 ЧРУП ГУНП в Черкаській області Федорова Д.К. від 12.04.2024, відповідно до якого, заявник ОСОБА_1 , повідомила про аварійну ділянку на дорозі, а саме велику яму, через яку зі слів заявниці багато пошкоджених авто;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.04.2025, в яких зазначила, що вона керувала транспортним засобом при слабкому освітлені, в нічний час, в погані погодні умови, вона потрапила у вибоїну, яка була залита водою та на вигляд 2 м. в довжину, 1 м. в ширину та 20 см. в глибину. Вибоїна не була огороджена і не позначена, як місце, яке перешкоджає та має небезпеку для руху автотранспорту. Її транспортний засіб був четвертим, який протягом 10 хв. потрапив в цю вибоїну. Під час написання пояснення в цю вибоїну потрапило ще одне авто. За час перебування поліцейського екіпажу з 21:03 до 23:30 год., поліцейськими не прийнято жодних заходів, щодо подальшого запобігання потрапляння в цю вибоїну інших транспортних засобів.
Згідно Акту обстеження ділянки вулично -шляхової мережі від 11.04.2025, зазначено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» за такими показниками: покриття проїзної частини має вибоїну, довжина -2 м, ширина-1,2 м., глибина -0,18 м., дорожні роботи не проводяться, дорожні знаки відсутні, наявний осип від пошкодження вулично-шляхової мережі. За результатами обстеження ділянку визнано аварійною.
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 124 КУпАП суду надано не було.
Будь які інші докази в матеріалах справи відсутні.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь. Аналогічні положення закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи (Cправа «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146).
Зважаючи на викладене, аналізуючи матеріали справи, суддя приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених п.12.3 ПДР України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 124, ст.247 283, 285 КУпАП, суддя, -
постановила:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Суддя Ю.В. Крива