Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3153/25
Номер провадження2/711/1717/25
11 червня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судових засідань Овезової Ю.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
11 квітня 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Олійник Сергій Васильович, звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси із вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений 27.09.2014 із відповідачем ОСОБА_1 .
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 25 вересня 2014 року виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації зроблено запис за № 10.
Перебуваючи у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, після укладення шлюбу сімейне життя між позивачем та відповідачем поступово погіршувалося, оскільки кожен має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю, що зумовлювало сварки та непорозуміння і в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Також позивач у позові зазначає, що сторони в справі спільно не проживають, спільне господарство не ведуть, живуть самостійним життям приблизно протягом одного року; шлюб існує лише формально, оскільки сім'я розпалася остаточно.
Підсумовуючи викладене, позивач зазначає, що примирення між нею і відповідачем не можливе, а тому вона просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_1 , зареєстрований виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області 27 вересня 2014 року, актовий запис № 10.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 15 год 30 хв 12 травня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.05.2025 розгляд справи був відкладений до 14 год 10 хв 11 червня 2025 року.
Позивач ОСОБА_2 у судове засідання, що призначено о 14 год 10 хв 11 червня 2025 року, не з'явилася, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання позивача, що зазначена у вступній частині позовної заяви. Проте означений документ повернувся на адресу суду із зазначенням причини для його повернення оператором поштового зв'язку: адресат відсутній за вказаною адресою, що, згідно положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, є належним повідомленням учасника справи про день, час та місце розгляду справи (а.с.47).
Представник позивача адвокат Олійник С.В. у судове засідання, що призначено о 14 год 10 хв 11 червня 2025 року, не з'явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету представника позивача, що була отримана цим учасником справи 12.05.2025 о 23 год 39 хв 35 сек (а.с.44 зворот).
Водночас, 13.05.2025 представник позивача адвокат Олійник С.В., через підсистему «Електронний суд», подав до суду клопотання (вхідний №18671 від 13.05.2025), в якому висловив прохання про розгляд справи у відсутність як позивача, так і її представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити (а.с.45).
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні, що відбулося 11.06.2025 о 14 год 10 хв позовні вимоги визнав повністю, проти розірвання шлюбу, укладеного між ним та позивачем, не заперечував. Додатково пояснив, що, на його думку, причиною до розірвання шлюбу є подружні зради позивача, що мали місце у 2019-2020 рр. Також повідомив суду, що фактично сторони не проживають спільно як сім'я, починаючи із 20.06.2024.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача адвоката Олійника С.В., що висловлена письмово, та процесуальну позицію відповідача, що проголошена під час вступного слова, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_1 27 вересня 2014 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, актовий запис №10, що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане повторно 10 квітня 2025 року Черкаським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.7).
Із безпосередньо дослідженої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 06 квітня 2017 року Придніпровським районним у місті Черкаси відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, суд встановив, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Аналогічні роз'янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що немає згоди позивача на продовження шлюбу із відповідачем. Водночас відповідач також у судовому засіданні, що відбулося 11.06.2025, підтвердив свою волю на розірвання шлюбу, що укладений із позивачем.
Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя позивача та відповідача і збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди кожного із них на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.
Суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, а відповідно і не заперечення проти розірвання шлюбу зі сторони відповідача, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позовна заява підлягає до задоволення.
Також суд, задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, керується положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_1 позову про розірвання шлюбу, укладеного із позивачем ОСОБА_2 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову, а відповідно і ухвалює судове рішення про задоволення позовної заяви.
Крім того, відповідно до положень ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Оскільки позивач ані в прохальній частині позовної заяви, ані в будь-якій іншій заяві по суті справи, не виявила волі на зміну прізвища після розірвання шлюбу, тому суд не вбачає правових підстав для відновлення позивачу дошлюбного прізвища.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із дослідженої у судовому засіданні квитанції АТ «Таскомбанк» №3332-1653-7329-5087 від 11.04.2025 (а.с.9) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Водночас ані в позовній заяві, ані в будь-якій іншій заяві по суті справи, позивач не виявила волі на не стягнення судового збору, сплаченого за подачу позовної заяви, із відповідача, а тому суд, керуючись ст.133, 141 ЦПК України, дійшов висновку про необхідність здійснення розподілу судових витрат.
Також суд звертає увагу учасників справи, що ч.1 ст.142 ЦПК України передбачено, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 3 ст.217 ЦПК України передбачено, що з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Оскільки визнання відповідачем позову відбулося після оголошення головуючим судового засідання відкритим, тобто після початку розгляду справи по суті, тому підстав для застосування положень ч.1 ст.142 ЦПК України у конкретному випадку суд не вбачає.
Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення із відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 113, 114 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 142, 206, 217, 247, 258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 вересня 2014 року виконавчим комітетом Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, актовий запис №10.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 11 червня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: О. В. Петренко