Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2543/25
28 травня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
за участі представника позивача - Гребенюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг, -
ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг, вказуючи, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу квартири від 07.12.202 № 25562. При цьому, відповідачі з січня 2013 року своєчасно та не в повному обсязі вносили плату за отримані послуги та внески, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом 01.02.2025 становить 19211,39 грн., яку просять стягнути з відповідачів на їхню користь, а також інфляційну складову боргу у розмірі 4043,63 грн та 3% річних - 1107,02 грн., а всього 24362,04 грн. Стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суду від 28.03.2025 прийнято та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Відповідачами 23.05 .2025 до суду направлено відзив на позовну заяву.
У поданому відзиві відповідачі зазначають, що ТЕЦ нараховує борг за послуги абонентського обслуговування, функціонування систем теплової енергії, МЗК та внески за квартиру АДРЕСА_1 за період з січня 2013 року, проте даним об'єктом нерухомого майна вони не володіють з 18.08.2006 року, Так, 07.12.2002 ними було придбано дану квартиру у ОСОБА_3 згідно договору купівлі - продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 25562. У подальшому, 30.01.2006 ними було отримано дозвіл від Виконкому Черкаської міської ради на проведення реконструкції даної квартири під магазин промислових товарів. У подальшому, 17.02.2006 від Управління містобудування та архітектури Черкаського міськвиконкому ними було отримано Дозвіл № 2/20 на виконання будівельних робіт; 30.06.2006 від Виконкому Черкаської міської ради - отримано Рішення про оформлення права власності на реконструйовані приміщення, за яким квартира АДРЕСА_2 ». КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 06.07.2006 року зареєстровано право власності на вищевказані реконструйовані приміщення. Крім того,17.07.2006 ними як співвласниками було укладено угоду про поділ майна в натурі, за яким спільна сумісна власність була оформлена як спільна часткова із частками по 1/2.Разом з тим, 18.08.2006 ними було продано приміщення другого поверху № 2-5, № 2-6, № 2-7 по бульвару Шевченка, 264 ОСОБА_4 . Таким чином, позовні вимоги ТЕЦ повністю безпідставні. Зазначають, що після того, як вони дізнались про наявність позову, кілька разів спілкувалися з юристами ТЕЦ та працівниками абонвідділу, просили їх вивчити вже наявні у них документи, адже очевидно, що якщо цим приміщенням ми не володіємо, то володіє хтось інший, і за нього сплачує. І, напевне, що цей власник подавав документи для укладення з ним договору, і вони в ТЕЦ є. Імовірно, що ТЕЦ має проблему обліку споживачів, якщо борг знаходиться із запізненням на 12 років. Якщо цей борг взагалі існує. ТЕЦ висилали на дану адресу свого інспектора з метою з'ясувати місцерозташування квартири. Інспектор квартиру не знайшов. Усно по телефону працівниками ТЕЦ підтверджувалось, що в реєстрах прав на нерухоме майно цієї квартири немає. Проте, щоб не досліджувати свій облік та наявні документи, працівники ТЕЦ переклали цей обов'язок на суд та відповідачів, свідомо нараховуючи борг за неіснуюче приміщення на колишніх власників. Вважають, що ТЕЦ зловживає часом суду та відповідачів, недбало готуючи позовні заяви, і не перевіряючи обґрунтованість вимог. У зв'язку з поданим ТЕЦ позовом, нами було витрачено на отримання копій документів із БТІ -451,1 грн. Крім того, вважають, що своїм необґрунтованим позовом ТЕЦ завдала їм моральної шкоди, яка виявлялась у: приниженні честі, гідності, та репутації як відповідальних платників, адже поданням цього позову ТЕЦ показує, що вони ніби-то уникали сплати необхідних платежів; підриві почуття справедливості; стражданнях від перебування під судовим розглядом, та від необхідності доводити свою невинуватість. Завдану моральну шкоду оцінюють в розмірі 10 000 грн. - по 5 000 грн. кожному відповідачу. На підставі викладеного, просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; покласти на позивача витрати судовий збір; зобов'язати відшкодувати ОСОБА_1 витрати на отримання копій документів в БТІ у сумі 451,1 грн.; зобов'язати позивача сплатити моральну шкоду ОСОБА_1 у розмірі 5000 грн. та ОСОБА_2 .
У свою чергу, представником позивача за довіреністю ОСОБА_5 27.05.2025 до суду було подано заяву про залишення позову без розгляду та відповідь на відзив.
У відповіді на відзив представник відповідача звертає увагу, що перед поданням позову для встановлення осіб, які є власниками вказаної квартири позивач звернувся до КП «ЧООБТІ» з адвокатський запитом №85 від 13.01.2025 р., на який була отримана відповідь і надано копії правовстановлюючих документів. А саме, наданий договір купівлі-продажу квартири від 07.12.2002 року, за яким власниками квартири АДРЕСА_1 є відповідачі. У ході розгляду справи, 22.05.2025 на адресу ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» було направлено відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . До відзиву відповідачами було долучено документи, які підтверджують переведення квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду та подальший продаж нежитлових приміщень магазину, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . З огляду на вказане, до Придніпровського районного суду було подано заяву про залишення позову без розгляду. Додатково зауважує, що позивачеві не було відомо про переведення квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду та подальший продаж нежитлових приміщень магазину, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , хоча в силу вимог чинного законодавства України, споживач житлово - комунальних послуг зобов'язаний був проінформувати виконавця комунальних послуг про зміну власника житла. Ні продавці (відповідачі), ні покупець не зверталися до позивача з вказаною інформацією чи документами. Тому, оскільки відповідачі недотримались вимог стосовно повідомлення про зміну власника житла, позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Щодо зобов'язання позивача відшкодувати ОСОБА_1 витрати на отримання копій документів в БТІ, то відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача, тобто недобросовісних дій позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами. Оскільки відповідачі всупереч вимогам ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» не поставили до відома позивача про переведення квартири АДРЕСА_1 до нежитлового фонду та подальший продаж нежитлових приміщень магазину, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , вважає, що необґрунтованих дій позивача не вбачається. Щодо зобов'язання позивача сплатити відповідачам моральну шкоду то у відповіді на відзив представником позивача зазначено, що моральна шкода є окремою позовною вимогою майнового характеру, правові підстави для стягнення якої викладаються в тексті позовної заяви або зустрічному позові. Відповідачі мали право на подання зустрічної позовної в строк подання відзиву на позовну заяву, виклавши в тексті позовну вимогу щодо стягнення із позивача розміру моральної шкоди. у результаті відсутності вчинення відповідачами вказаної процесуальної дії, вважають що відшкодування моральної шкоди не може розглядатися в межах даного судового провадження. З огляду на викладене у відповіді на відзив, просить відмовити у зобов'язанні ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» відшкодувати ОСОБА_1 витрат на отримання копій документів в БТІ в сумі 451,40 грн.
У судовому засіданні представник позивача Гребенюк О.В. підтримала заяву про залишення позову без розгляду та просила задовольнити. Додатково пояснила, що під час підготовки позовної заяви до суду на адвокатський запит КП «ЧООБТІ» було надано договір купівлі - продажу квартири від 07.12.2002, за яким власниками квартири є відповідачі, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом. При цьому, копія указаного договору була додана до матеріалів позовної заяви. До подачі позову відповідачі не повідомляли підприємство про зміну власника. Підтвердила, що дійсно за адресою був здійснений вихід інспектора, яким встановлено, що дане приміщення дійсно є нежитловим. Зазначила, що позивач заперечує щодо стягнення з нього витрат, заявлених відповідачами.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, 23.05.2025 до суду подано клопотання про направлення відзиву на позовну заяву, у якому просили розгляд справи проводити без їхньої участі.
Враховуючи думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що заява про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення.
Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Що стосується вимог відповідачів щодо стягнення з позивача на їхню користь моральної шкоди у загальному розмірі 10000 грн., по 5000,00 грн. кожному відповідачу, та відшкодування витрат на отримання копій документів в БТІ у сумі 451,1 грн., викладених у відзив на позовну заяву від 23.05.2025, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, ч. 5 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано копію договору купівлі-продажу квартири від 07.12.2002 року, відповідно до якого власниками квартири АДРЕСА_1 є відповідачі, що стало підставою звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості, яка виникла за даною адресою саме до них.
В ході розгляду справи відповідачами, до відзиву на позовну заяву на підтвердження відсутності у них права власності на вказану квартиру з 2013 року (саме з цього періоду обліковується заборгованість за надані позивачем послуги у сумі 19211,39 грн.) було надано копію договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 18.08.2006. Копія відзиву була направлена також на адресу позивача.
Тож, у подальшому після отримання відзиву на позовну заяву, представником позивача за довіреністю до суду було подано заяву про залишення позову без розгляду.
Відповідно до п.11 ч.2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до правової позиції викладеної у п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Таким чином, відповідачі з огляду на указані положення закону повинні були проінформувати виконавця комунальних послуг про зміну власника житла, однак таких дій з їхнього боку вчинено не було, тому позивач, враховуючи наявність заборгованості за тривалий період, наявності на час звернення до суду із цим позовом відомостей про право власності відповідачів за адресою заборгованості, на думку суду, правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Разом з тим, ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідачами до відзиву додано копію документації на підтвердження права власності на квартиру АДРЕСА_1 , проведення її реконструкції та продаж, що отримані відповідачами у КП «ЧООБТІ», за які просять стягнути з позивача судові витрат у розмірі 451,10 грн. На підтвердження таких витрат до відзиву додано платіжну інструкцію, згідно якої ОСОБА_1 на рахунок БТІ сплачено кошти у розмірі 451,10 грн., при цьому, у призначенні платежу зазначено: звичайний від ОСОБА_1 .
Таким чином із доданої квитанції не вбачається, що указана сума була сплачена відповідачкою за отримання доказів саме у зв'язку з розглядом даної цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг, а тому такі витрати відповідачки ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Щодо моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Суд погоджується з доводами сторони позивача, зазначеними у відповіді на відзив на позовну заяву, щодо вимоги відповідачів про відшкодування їм моральної шкоди, оскільки моральна шкода є окремою позовною вимогою майнового характеру, правові підстави для стягнення якої викладаються в тексті позовної заяви або зустрічного позову та мають бути обґрунтованими. Відповідачам було надано право на подання зустрічної позовної в строк подання відзиву на позовну заяву, однак зустрічного позову у визначений строк відповідачами подано не було. Крім того, у відзиві відповідачами зазначено, що моральна шкода завдана їм у результаті неправомірних дій позивача у вигляді звернення до суду із цією позовною заявою, утім судом встановлено відсутність неправомірності в діях позивача під час звернення до суду даним позовом.
Враховуючи викладене вище, на думку суду, вимоги щодо відшкодування відповідачам моральної шкоди у загальному розмірі 10000,00 грн. по 5000,00 грн. кожному з них не можуть бути предметом розгляду в межах даного судового провадження та не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 13, 141,142, 257, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг залишити без розгляду.
У задоволенні вимог відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування судових витрат та моральної шкоди відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 28.05.2025.
Головуючий: Н. М. Кондрацька