Справа № 699/309/25
Номер провадження № 1-кп/699/68/25
11.06.25 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні від 31.12.2024 № 12024255380000200
за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Моринці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо спеціальною освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_5 06.12.2024, близько 23 години 30 хвилин, перебуваючи на поряд кафе-бару «Леон», що розташований по вул. Я. Мудрого у м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння йому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, після повалення потерпілого на землю кулаками обох рук завдав йому декілька ударів по обличчю, унаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді синця та саден обличчя, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 05-11-01/9 від 21.02.2025 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Отже, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Обсяг доказів
Суд установив, що обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.
Прокурор звернула увагу на описку в обвинувальному акті щодо дати вчинення правопорушення. Помилково зазначено «31.12.2024» замість правильної дати «06.12.2024». Потерпілий та обвинувачений погодилися з тим, що допущена описка в даті події.
Судом було поставлено на обговорення питання стосовно доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому роз'яснено положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки розгляду кримінального провадження у такому порядку, а саме позбавлення права оспорювати в апеляційному порядку встановлені фактичні обставини.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, урахувавши, що обвинувачений ОСОБА_5 не оспорює фактичні обставини справи, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого та вказують на ступінь тілесних ушкоджень.
2.2. Показання потерпілого ОСОБА_4 .
Потерпілий повідомив, що 06.12.2024 біля 23:30 год на вулиці біля кафе-бару «Леон» у м. Корсуні-Шевченківському між ним та обвинуваченим стався конфлікт, під час якого потерпілий впав на землю, а обвинувачений ОСОБА_5 сів на нього зверху та наніс йому кулаками обох рук почергово 5-6 ударів по правій та лівій стороні обличчя. Після цього знайомі потерпілого своїми діями змусили обвинуваченого встати з потерпілого та бійка на цьому зупинилася. Обвинувачений ОСОБА_5 повернувся до кафе-бару. Примирення між потерпілим та обвинуваченим не відбулося, однак потерпілий не наполягає на суворому покаранні обвинуваченого. При цьому потерпілий ОСОБА_4 підтвердив, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння та не заперечив, що він сам міг першим нанести удар кулаком в обличчя обвинуваченому, чим міг спровокувати конфлікт.
2.3. Показання обвинуваченого ОСОБА_5 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Додатково повідомив, що у той вечір потерпілий почав пред'являти йому претензії щодо дій, які він не вчиняв. Після цього між ними почався словесний конфлікт та штурханина. Наміру переводити конфлікт у бійку обвинувачений не мав. Однак потерпілий наніс йому удар кулаком в обличчя, після чого сам впав. Обвинувачений сів на потерпілого ОСОБА_4 зверху та почергово наніс йому біля 3-4 ударів кулаками правої та лівої рук по обличчю. Також обвинувачений повідомив, що теж мав синець від удару потерпілого, однак до медичного закладк та правоохоронних органів не звертався. До свого вчинку ставився негативно. Просив призначити покарання у виді штрафу.
2.3. Дослідження письмових доказів сторони обвинувачення.
Стороною обвинувачення надано витяг з ЄРДР та низку документів, які характеризують обвинуваченого.
Так, за місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до довідки КНП «Корсунь-Шевченківська багатопрофільна лікарня» від 19.02.2025 № 48 ОСОБА_5 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
2.4. Висновки щодо доведеності винуватості.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів оцінив з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Під час судового розгляду встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не суперечать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
Отже, судом поза розумним сумнівом встановлено, а стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, а саме заподіяв потерпілому умисне легке тілесне ушкодження.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
В обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття, а обставини, які обтяжують покарання - не встановлені.
Суд погоджується з такою позицією.
Додатково суд зазначає про активне сприяння обвинуваченим розкриттю правопорушення та вважає це обставиною, яка пом'якшує покарання.
4. Мотиви призначення покарання.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорій проступків відповідно до ст. 12 КК України, особу винного, який характеризується позитивно, бере до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання, а також враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання. Також суд ураховує, що потерпілий погодився з тим, що сам міг нанести обвинуваченому перший удар кулаком в обличчя та спровокувати цим бійку, унаслідок якої отримав легкі тілесні ушкодження.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що обвинуваченому слід призначити найменш обтяжливе покарання в межах санкції інкримінованої статті, оскільки саме таке покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов заявлено не було.
Щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстав для його застосування не вбачається.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не застосовувати.
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану суд обмежується проголошенням резолютивної частини вироку, з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
СуддяОСОБА_1