11 червня 2025 рокуСправа №160/10814/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 07.04.2025 року № 047150031297 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи з 01.07.2000 по 14.08.2003 рік згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1983 року, та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з часу звернення за призначенням пенсії, а саме з 31.03.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона 31 березня 2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Дану заяву було передано на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке рішенням про відмову у призначені пенсії від 07.04.2025 року №047150031297 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, пенсійним органом до страхового стажу не було зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 19.09.1983 року та згідно довідки від 27.04.2021 року №13/124/627 з 01.07.2000 по 14.08.2003, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплачені страхові внески. Довідка про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески відсутня. Наведені обставини стали приводом для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
24.04.2025р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що позивач, 31.03.2025 подала через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон). Заява опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів. Після реєстрації заяви Позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву Позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 07.04.2025 №047150031297 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 32 роки; відсутні докази сплати ЄСВ за період з 01.07.2000 рогку по 14.08.2023 року.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 60 роки, у зв'язку з чим 31 березня 2025 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Однак, рішенням Головного управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області від 07.04.2025 року № 047150031297 відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Так, пенсійним органом до страхового стажу не було зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 19.09.1983 року та згідно довідки від 27.04.2021 року №13/124/627 з 01.07.2000 по 14.08.2003, оскільки в реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація про сплачені страхові внески. Довідка про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески відсутня.
Позивач вважає вищезазначене рішення протиправним, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Статтею 1 Закону № 1058-IV, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як підтверджено матеріалами справи, пенсійним органом не враховано до страхового стажу періоди роботи позивача з 01.07.2000 по 14.08.2003 рік з підстав того, що в реєстрі відсутня інформація про плату страхових внесків.
Суд такі доводи відповідача вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Верховний Суд України в Постанові у справі № 341/460/17 від 09.10.2020 зробив висновок про наступне:
«Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Колегія суддів зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання Приватним ТВП «Софія» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 23 січня 1995 року по 26 листопада 2003 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії".
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а, від 30.09.2019 у справі № 316/1392/16-а, від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 21.05.2021 у справі №343/659/17.
З огляду на наведені обставини, суд доходить висновку про зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи з 01.07.2000 по 14.08.2003 рік згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1983 року, а рішення відповідача про відмову у призначення пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з часу звернення за призначенням пенсії, а саме з 31.03.2025 року, суд зазначає, що не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах віднесено до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд позбавлений можливості вручатися у дискреційні повноваження відповідача та зобов'язувати його призначати пенсії за віком.
Окрім того, згідно даного рішення суду відповідач повинен буде заново розрахувати страховий стаж позивача
У зв'язку з чим вимога про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Однак суд у відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно поданої заяви від 31.03.2025р., оскільки це є необхідним для повного захисту прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, 7, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області від 07.04.2025 року № 047150031297 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за віком періоди роботи з 01.07.2000 по 14.08.2003 рік згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 19.09.1983 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно поданої заяви від 31.03.2025р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін