24 квітня 2025 року Справа №640/34209/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 640/34209/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дріада-Ліс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
23.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дріада-Ліс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 липня 2021 року №52820/0411 (форми Р).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дріада-Ліс», за результатами якої складено акт № 47620/ж5/26-15-04-11-16/1783835 від 17.06.2021 року про порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за квітень 2021 року на суму 239664 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення за формою «Р» від 14 липня 2021 року №52820/0411. Позивач не погоджується з висновками податкового органу, які викладені в акті перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/34209/21. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження.
14.01.2022 року до суду від Головного управління ДПС у м. Києві до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що відповідачем на підставі підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних ТОВ «Дріада-Ліс», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2021 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.06.2021 №47620/ж5/26-15-04-11-16/41783835. За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Дріада-Ліс» вимог п. 187.1 ст.187, п.201.1, п.201.10 ст.200 Податкого кодексу, що призвело до заниження податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за квітень 2021 року на суму 239 664 гривень. На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві було прийнято ППР від 14.07.2021 №52820/0411 про збільшення податку на додану вартісь на 239 664 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 119 832 гривень. Зазначає, що ТОВ «Дріада-Ліс» встановлено декларування суми ПДВ податкових зобов'язань у розмірі 0 грн. Вказує, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних позивачем зареєстровано податкових накладних, виписаних у квітні 2021 року на загальну суму ПДВ 239 664 гривень. Отже вказане порушення призвело до заниження податкового зобов'язання в декларації за квітень 2021 року на 239 664 гривень. Вказує, що за даними інформаційних ресурсів ДПС, станом на дату складання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за квітень 2021 року на усунення порушень, що викладені в акті перевірки позивачем не подано.
Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва.
19.02.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 року справу № 640/34209/21 передано для продовження розгляду судді Озерянській С.І.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року позовну заяву прийнято до провадження адміністративну справу № 640/34209/21. Розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано 24.02.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву у строки встановлені ухвалою суду.
Проте, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву від 14.01.2022 року в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та поосить відмовити в їх задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив та зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дріада-Ліс» (станом на час звернення до суду) було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 41783835 та перебувало на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, що підтверджується матеріалами справи.
Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Дріада-Ліс» є 16.23 Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів.
17.06.2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Дріада-Ліс», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2021 року.
За результатами перевірки складено акт № 47620/ж5/26-15-04-11-16/1783835 від 17.06.2021 року.
Перевіркою встановлено порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за квітень 2021 року на суму 239664 грн. Штрафна санкція розраховується відповідно до статті 123 Податкового кодексу України.
На підставі акту № 47620/ж5/26-15-04-11-16/1783835 від 17.06.2021 року податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення «форми Р» від 14 липня 2021 року №52820/0411.
Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, подав скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у м. Києві від 14 липня 2021 року №52820/0411, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з пунктом 76.1. статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Дріада-Ліс», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2021 року, за результатами якої складено акт № 47620/ж5/26-15-04-11-16/1783835 від 17.06.2021 року.
В ході камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2021 року платника ПДВ ТОВ «Дріала-Ліс» встановлено декларування суми ПДВ податкових зобов'язань у розмірі 0 грн.
За даними ЄРПН постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Дріада-Ліс» зареєстровано податкових накладних, виписаних у квітні 2021 року на загальну суму ПДВ 239 664,4 грн., відхилення становить 239 664,4 грн.
В позовній заяві позивачем зазначено, що за результатами господарських операцій отримано зареєстрованих податкових накладних (податкового кредиту) на суму 223962,02 грн.
Проте, як вбачається з акту перевірки, за даними інформаційних ресурсів ДПС, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за квітень 2021 року на усунення порушень, що викладені в даному акті, ТОВ «Дріада-Ліс» не подано.
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення «форми Р» від 14 липня 2021 року №52820/0411 про збільшення податку на додану вартість на 239 664 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 119 832 грн.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Також відповідно до пункту 6 Порядку оформлення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Щодо штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Згідно пункту 123.3 статті 123 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Статтею 109 Податкового кодексу України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти, а також інші суб'єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Обставина порушення позивачем пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України та вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 №21, що призвело до заниження податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за квітень 2021 року, підтверджена матеріалами справи.
Як було зазначено вище, позивачем не було подано уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за квітень 2021 року.
Вказане свідчить про те, що позивач цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У свою чергу, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин, які звільняють від фінансової відповідальності.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 14 липня 2021 року №52820/0411, прийняте ГУ ДПС у м. Києві на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у відпустці, рішення ухвалено у перший робочий після відпустки день.
Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дріада-Ліс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська