10 червня 2025 року ЛуцькСправа № 640/16595/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКОСЕРВІС» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДЕКОСЕРВІС» (далі - ТОВ «БУДЕКОСЕРВІС», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0360091207 від 03.05.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та за висновками акта перевірки від 01.04.2019 №2391/26-15-12-07-20/34490636 товариство порушило граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019 №0360091207 про накладення штрафу у сумі 28559,76 грн.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки під час проведення камеральної перевірки відповідачем залишено поза увагою обґрунтовані обставини, які не з вини товариства перешкоджали своєчасній реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Так, товариство через Комп'ютерну програму «M.E.doc» послуги якої надає позивачу ТОВ «Вектор Звіт» своєчасно відправило на реєстрацію податкові накладні, однак з невідомих причин квитанції про їх реєстрацію протягом операційного дня так і не надійшли. Вказані податкові накладні фактично зареєстровані в ЄРПН лише 15.01.2019.
Позивач вважає, що він не допустив протиправних дій, внаслідок яких його можна було б притягнути до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 ПК України.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «БУДЕКОСЕРВІС» податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН. Перевіркою встановлено факт несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму податку на додану вартість 285597,64 грн, що є підставою для застосування відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України штрафних санкцій (залежно від кількості днів затримки реєстрації штраф застосовано у розмірі 10, 20 та 30 відсотків від суми податку на додану вартість у податкових накладних).
Відповідач зазначив, що саме в момент отримання квитанції про реєстрацію електронного документа податкова накладна може вважатися зареєстрованою, тому вважає, що податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019 №0360091207 прийнято правомірно та підстави для його скасування відсутні.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Станом на 15 грудня 2022 року - день набрання чинності Законом України від 13 грудня 2022 року №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) цю адміністративну справу Окружним адміністративним судом міста Києва розглянуто не було.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 липня 2024 року №3863-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року справу прийнято до провадження; замінено у справі відповідача Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код юридичної особи 43141267) на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44116011); розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У додаткових поясненнях які надійшли як і від позивача так і від відповідача, сторони підтримали свою позицію викладену у позовній заяві та відзиві відповідно.
Також ухвалою суду від 10.06.2025 виключено Державну податкову службу України (код ЄРДПОУ 43005393) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ЗВІТ» (код ЄРДПОУ 41478238) зі справи №640/16595/21, визначених як третіх осіб.
Інших заяв по суті вправи від сторін не надходило.
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встанови такі обставини.
ГУ ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку своєчасності реєстрації ТОВ «БУДЕКОСЕРВІС» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт від 01.04.2019 №2391/26-15-12-07-20/3449063 з висновками про порушення товариством пункту 201.10 статті 201 ПК України у зв'язку із несвоєчасною реєстрацією 19 податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН.
На підставі акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019 №0360091207 про застосування відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у сумі 28559,76 грн. Штраф застосовано: в розмірі 10 відсотків, у сумі 285597,64 грн - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму податку на додану вартість.
Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу, суд застосовує вимоги законодавства, чинні на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством.
Із аналізу наведених правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН у строк, встановлений ПК України. Порушення строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, зареєстрованим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341, далі - Порядок №1246, зі змінами на час спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Пунктами 14, 15 Порядку №1246 також установлено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
З системного аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов'язаний надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України прямо передбачено, що якщо протягом операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває з 8:00 до 20:00, не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН. Жодних виключень зазначеною статтею не передбачено.
Таким чином, у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника ПДВ і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
При цьому встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника ПДВ за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у виді накладення штрафу може застосовуватися в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) ДПС податкову накладну/розрахунок коригування у строк, встановлений статтею 201 цього Кодексу.
На переконання суду, платник податків не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов'язок щодо їх надіслання до ДПС України за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.
З акта перевірки та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН до податкового повідомлення-рішення від 03.05.2019 №0360091207 встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві дійшло висновку про порушення позивачем пункту 201.10 ПК України щодо реєстрації в ЄРПН, податкових накладних №61 від 17.12.2018, №150 від 31.12.2018, №118 від 31.12.2018, №154 від 31.12.2018, №138 від 31.12.2018, №119 від 31.12.2018, №155 від 31.12.2018, №137 від 31.12.2018, №141 від 31.12.2018, №135 від 31.12.2018, №106 від 31.12.2018, №157 від 31.12.2018, №151 від 31.12.2018, №114 від 31.12.2018, №104 від 31.12.2018, №156 від 31.12.2018, №127 від 31.12.2018, №121 від 31.12.2018, №161 від 28.12.2018. Цей висновок обумовлений тим, що відповідно до сформованих квитанцій податкові накладні доставлені до рівня ДПС та зареєстровані 25.01.2019.
За змістом протоколу руху документа/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/ квитанцій (розділ «Документообіг з контролюючими органами») Комп'ютерної програми «M.E.doc» видно, ТОВ «БУДЕКОСЕРВІС» відправило на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, а саме:
- №61 від 17.12.2018, дата направлення на реєстрацію 14.01.2019 (13:51 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №161 від 28.12.2018, дата направлення на реєстрацію 18.01.2019 (13:23 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 18.01.2019 (01:37 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 3 дні;
- №150 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:37 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №118 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:38 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №154 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:38 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №138 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:36 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №119 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:38 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №155 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:38 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №137 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:39 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №141 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:37 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №135 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:39 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №106 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:37 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №157 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:36 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №151 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:37 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №114 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:37 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №104 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:37 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №156 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:38 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №127 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:37 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні;
- №121 від 31.12.2018, дата направлення на реєстрацію 15.01.2019 (16:38 год), дата фактичної реєстрації ПН в ЄРПН - 25.01.2019 (08:00 год), порушення граничного терміну реєстрації в ЄРПН 10 дні.
При вирішенні спору суд враховує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тож для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за нереєстрацію/затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до них необхідно встановити причини, що зумовили допущення такого пропуску, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного виконання податкового обов'язку щодо своєчасної реєстрації таких документів.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 у справі №820/3006/17, від 21 січня 2020 року у справі №826/7925/16, від 31 січня 2020 року у справі №821/819/17.
За сталою практикою Верховного Суду, сформованою за наслідками вирішення спорів у таких правовідносинах (зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі №280/1615/19), якщо затримка реєстрації податкових накладних в ЄРПН виникла не з вини платника податків, це свідчить про протиправність застосування контролюючим органом до нього штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
У цій справі з наданих суду доказів направлення на реєстрацію податкових накладних №61 від 17.12.2018, №150 від 31.12.2018, №118 від 31.12.2018, №154 від 31.12.2018, №138 від 31.12.2018, №119 від 31.12.2018, №155 від 31.12.2018, №137 від 31.12.2018, №141 від 31.12.2018, №135 від 31.12.2018, №106 від 31.12.2018, №157 від 31.12.2018, №151 від 31.12.2018, №114 від 31.12.2018, №104 від 31.12.2018, №156 від 31.12.2018, №127 від 31.12.2018, №121 від 31.12.2018, №161 від 28.12.2018, зокрема з протоколу руху документа/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій програми «M.E.Doc», вбачається, що позивач вчинив усі залежні від нього та достатні дії для своєчасної реєстрації податкових накладних 15.01.2019 до 20:00.
На думку суду, оскільки податковий закон не встановлює лише одного способу подання податкових накладних і відповідно доказу, який це може підтвердити, то за такого правового регулювання спірного питання належним та допустимим доказом щодо вчасного надіслання податкової накладної для державної реєстрації може бути буд-який доказ, який підтверджує факт подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі контролюючому органу з використанням електронного цифрового підпису.
Суд звертає увагу на висновок Верховного Суду у постанові від 22 листопада 2021 року у справі №160/10558/19 про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних.
Протоколи руху документа/звіту та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій відображають дату і час відправки на реєстрацію податкових накладних.
Таким чином, позивач, надіславши вищезгадані податкові накладні на реєстрацію до ЄРПН 15.01.2019 у межах операційного дня, тривалість якого визначена пунктом 3 Порядку №1246 з 08:00 до 20:00, виконав обов'язок з реєстрації податкових накладних у встановлений ПК України строк.
Суд зауважує, що відомості з програмного забезпечення для подання звітності до контролюючих органів та обміну юридично значущими первинними документами між контрагентами в електронному вигляді «M.E.Doc» є належними та допустимим доказами, з яких можливо ідентифікувати номер, зміст операцій, точну дату та час відправлення спірних податкових накладних.
Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах від 28.04.2020 у справі №810/198/16, від 20.10.2020 у справі №620/817/19, від 24.11.2021 у справі №200/12604/19-а.
Водночас суд зазначає, що квитанції про прийняття або неприйняття вказаних податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня, хоча самі податкові накладні - направлено на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України. Доказів на спростування вказаних обставин податковим органом не надано, а судом не здобуто.
Суд наголошує, що за правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України, пункту 14 Порядку №1246 ДПС зобов'язане надіслати платнику податку квитанцію в електронній формі протягом операційного дня (про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування). Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції (про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування) така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Водночас реєстрація податкових накладних ДПС України тільки 25.01.2019 не може слугувати підставою для покладення на позивача відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, оскільки позивач не несе відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу.
Верховний Суд у постановах від 26 червня 2018 року у справі №806/2219/16, від 22 листопада 2021 року у справі №160/10558/19, оцінюючи обставини справи щодо повторної реєстрації податкових накладних внаслідок не отримання квитанції про неприйняття первинно поданих для реєстрації податкових накладних з посиланням на пункт 201.10 статті 201 ПК України зробив висновок, що первісно подана податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття.
За обставин цієї справи позивач у межах встановленого законом строку вжив усіх можливих і допустимих заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації податкових накладних.
Тому суд вважає, що відповідач протиправно застосував штрафні санкції за порушення терміну реєстрації податкових накладних.
У силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує вказаний висновок Верховного Суду при вирішенні спірних правовідносин, та зазначає, що позивачем не пропущено граничного терміну реєстрації вищеописаних 19 податкових накладних.
Відповідно до статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи оскаржуване рішення на предмет відповідності вказаним критеріям суд дійшов висновку, що воно винесене відповідачем без дотримання вимог закону, є необґрунтованим, а тому наявні законні підстави для його скасування.
Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи то, з огляду на вищевказані мотиви, якими суд керується вирішуючи даний спір, необхідність давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, - відсутня, позаяк вони не є визначальними для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, відповідно до частини першої статті 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовільнити у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами суд зазнає таке.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду із позовною заявою, позивач сплатив судовий збір у сумі 1921,00 грн, що підтверджується квитанцією від 16.09.2019 №2014, відтак в силу вимог частини першої статті 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКОСЕРВІС» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 642, код ЄДРПОУ 34480636) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0360091207 від 03.05.2019.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЕКОСЕРВІС» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну гривню 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський